Агровісник від 14 січня

Термін подання заявок для звільнення від експортного мита на сою та ріпак подовжено

Уряд України подовжив до 1 лютого поточного року термін подання заявок для отримання пільги зі звільнення від експортного мита на сою та ріпак для окремих категорій сільськогосподарських виробників. Відповідна постанова була прийнята на засіданні КМУ 12 січня.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки, пише agro-business.com.ua.

«Рішення ухвалене з метою дати аграріям додатковий час для подання заявок про намір експорту сої та ріпаку та внесення даних щодо посівних площ і врожайності до Державного аграрного реєстру. Саме ці дані є підставою для застосування пільги», – вказується у повідомленні.

Крім того, необхідність продовження строку пов’язана з тим, що Порядок моніторингу відповідності обсягів експорту даним ДАР набрав чинності лише 10 грудня 2025 року, тому частина виробників не встигла подати документи до попереднього терміну – 1 січня 2026 року.

Нагадується, що новий Порядок передбачає щомісячний моніторинг відповідності фактично експортованих обсягів сої та ріпаку даним, внесеним до ДАР. У разі виявлення невідповідностей Торгово-промислова палата України анулює експертний висновок, що дає право на пільгу. Такий підхід має гарантувати, що звільнення від експортного мита отримують лише ті експортери, які самостійно виростили продукцію.

«Держава підтримує виробників сої та ріпаку і створює для них рівні та чесні умови роботи. Наше завдання – щоб пільгами користувалися саме ті, хто вирощує продукцію, а не посередники. Це дозволяє зберігати доходи аграріїв і водночас спрямовувати кошти від мита на програми підтримки агросектору, зокрема в прифронтових регіонах», – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Кошти, зокрема, надходитимуть до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуватимуться на підтримку прифронтових територій, розвиток агропереробки, тепличних господарств, садівництва та страхування воєнних ризиків.

План розмінування агроземель на 2026 рік вперше сформували за допомогою цифрової платформи GRIT

В Україні при підготовці Плану гуманітарного розмінування на 2026 рік почали використовувати цифрову платформу GRIT. Ця система в межах експерименту допомогла визначити перелік сільськогосподарських ділянок, які очищуватимуть державним коштом. Загалом до плану включили 5 312 гектарів земель.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Мінекономіки.

Закупівлею послуг із розмінування цих територій займатиметься «Центр гуманітарного розмінування». План уже отримав схвалення на засіданні Національного органу з питань протимінної діяльності.

Як пояснив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний, використання системи дозволить повернути в обіг більше угідь та залучити до роботи додаткових операторів.

«Для нас це пілотування автоматизованої пріоритезації на базі системи GRIT в реальних умовах. І додатковий інструмент, що дозволить в межах бюджетної програми «гуманітарне розмінування» збільшити кількість агроугідь, повернутих до використання, і залучити до робіт більше операторів ПМД», – повідомив Ігор Безкаравайний.

Фахівці порівняли карти ймовірно забруднених територій із межами приватних сільськогосподарських ділянок. Найбільше таких об’єктів виявили у Харківській області – 329 ділянок із загальної кількості 458. Також до проекту увійшли землі у Київській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях.

Система GRIT оцінювала кожну ділянку за чотирма основними показниками: економічним, соціальним, екологічним та безпековим. На основі цих даних сформували п’ять черг очищення залежно від їхньої важливості. При цьому Ігор Безкаравайний підкреслив, що пріоритетом для державної програми компенсацій залишаються заявки від самих фермерів та приватних домогосподарств.

Платформа GRIT (Ground Rehabilitation through Innovation Technologies) розроблена на базі технологій компанії «Palantir». Вона збирає та аналізує дані з понад 25 державних і комерційних реєстрів, а також використовує супутникові знімки для моніторингу територій.

Попит на українську пшеницю найближчим часом підвищиться – експерти

Експорт української пшениці в грудні був низьким, що зумовлено насамперед високими воєнними ризиками та перебоями в роботі портової інфраструктури. Проте ситуація може змінитися внаслідок активізації імпортерів та негативних погодних умов у Чорноморському регіоні.

Таке припущення висловили в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської Аграрної Ради, йдеться на apk-inform.com.

«Грудень пройшов під знаком безпекових ризиків, тому фізичні обсяги експорту пшениці були об’єктивно низькими. Водночас на ринку зростає вплив погодних чинників, які можуть підтримати котирування. У США в пшеничному поясі фіксуються локальні проблеми з вологозабезпеченням, що вже викликає занепокоєння щодо потенціалу нового врожаю. Крім того, маємо складні погодні умови в Чорноморському регіоні – морози без снігового покриву, підтоплення з подальшим промерзанням ґрунту. Ця сукупність факторів може поступово підштовхувати світовий ринок пшениці вгору», – пояснюють аналітики.

Додатковим драйвером стає відновлення імпортного попиту, оскільки основні покупці починають повертатися на ринок після паузи в закупівлях.

«Єгипет востаннє активно купував пшеницю наприкінці листопада – на початку грудня і тепер потребує поповнення запасів. Ринок поступово активізується, імпортерам необхідно відновлювати закупівлі, тому в найближчі тижні можна очікувати, що попит буде зростати», – зазначають у ПУСК.

Україна та США посилюють співпрацю у сфері меліорації

Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) розпочала реалізацію проекту, спрямованого на посилення інституційної та технічної спроможності організацій водокористувачів (ОВК) в Україні та впровадження сучасних підходів до управління меліоративною інфраструктурою.

Про це пише agravery.com.

Проект здійснюватиметься за підтримки Програми АГРО, що фінансується Урядом США, та сприятиме розвитку довгострокового партнерства між Україною та США у сфері гідротехнічної меліорації.

У межах проекту агровиробники отримають комплексну консультаційну допомогу щодо створення організацій водокористувачів, їхньої діяльності, управління інженерною інфраструктурою та забезпечення фінансової сталості. Окремим напрямом стане професійна навчальна програма з підготовки управлінців у сфері зрошення, орієнтована на підвищення ефективності експлуатації меліоративних систем і довгострокове планування їх розвитку.

Експерти Асоціації ОВК також проведуть технічні аудити меліоративних мереж 25 агровиробників і 5 організацій водокористувачів та розроблять індивідуальні рішення для їхньої модернізації.

Важливою складовою проекту стане налагодження професійної взаємодії з американськими виробниками зрошувальної техніки, а також постачальниками сервісних і управлінських рішень. Це забезпечить українським агровиробникам доступ до сучасних технологій та кращих світових практик, які широко застосовуються у США.

Реалізація проекту сприятиме прискоренню відновлення меліоративної інфраструктури України, рівень зносу якої, за оцінками експертів, сягає близько 80%, а також створить передумови для її сталого розвитку.

«Реформа гідротехнічної меліорації, впровадження якої підтримує Програма АГРО, вже має відчутні результати. Станом на початок 2026 року в Україні створено 73 організації водокористувачів у 14 областях, з них 19 – у 2025 році. Водночас більшість ОВК стикається з системними викликами – від браку технічної спроможності до нестачі знань, зокрема щодо процедур підготовки документації і передачі інженерної інфраструктури. Наш проект покликаний сформувати сприятливе національне середовище для інвестування в український аграрний сектор і розширити доступ аграріїв до комплексних послуг підтримки й навчання у сфері гідротехнічної меліорації», – пояснив Дмитро Кохан, виконавчий директор Асоціації організацій водокористувачів (АОВК).

Розвиток гідротехнічної меліорації має стратегічне значення для агропромислового комплексу України. Від початку повномасштабної війни площі зрошення суттєво скоротилися: якщо у 2021 році було полито 525 тис. га, то у 2024 році – лише 137 тис. га. Водночас, за даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, потенціал відновлення зрошення в Україні становить щонайменше 1 млн га. Саме завдяки підтримці міжнародних партнерів, зокрема Уряду США, Україна має можливість реалізувати цей потенціал.

Довідково: Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) – це об’єднання організацій водокористувачів, створене для координації зусиль агровиробників у розвитку зрошення та відновлення меліоративної інфраструктури, а також для представництва й адвокації інтересів ОВК у діалозі з державою та партнерами.

Цьогоріч польові роботи в Україні подорожчають на 5-10%

Українські аграрії входять у новий сезон із високою собівартістю вирощування сільськогосподарських культур та мінімальним запасом міцності.

Про це розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, передає Телеграф.

Він зазначив, що матеріальні витрати – мінеральні добрива, пальне, насіння та засоби захисту рослин – лишаються головним фінансовим тягарем для представників агробізнесу.

«У 2026 році сільгоспвиробникам доведеться витратити на комплекс польових робіт на 5-10% більше: замість торішніх майже 600 млрд грн – до 620-650 млрд грн», – наводить розрахунки науковців Олександр Захарчук.

Різкого подорожчання не прогнозується, адже левову частку матеріально-технічних ресурсів аграрії закупили у 2025 році. Та вплинути на збільшення витрат протягом року можуть інші чинники.

«Зокрема, через нестачу працівників більшість сільськогосподарських підприємств, не маючи достатніх трудових резервів, змушені піднімати заробітну плату на 10-15%. Можливим є і підняття вартості орендної плати на землю», – прогнозує науковець.

На собівартість продукції у 2026 році найбільше також тиснутимуть два чинники – ціни на пальне та добрива. Саме вони формують значну частину виробничих витрат і безпосередньо впливають на кінцеву вартість вирощування культур.

«У 2026 році інфляційні процеси можуть додати ще 10-12% до нинішньої ціни реалізації пального», – вважає науковець.

Натомість ситуація на ринку мінеральних добрив лишалась неравномірною: ціни на частину позицій стабілізувались, на інші – продовжували зростати. Це означає, що й у 2026 році ця стаття витрат може здорожчати.

«У 2026 році аграрії планують внести стільки ж мінеральних добрив, як і торік – 1,8-1,9 млн т у діючій речовині, тобто приблизно 85-90 кг на 1 га. За тих самих обсягів може відбутися незначане зростання їхньої вартості на 5-7%, на це вплине здорожчання азотних добрив», – відзначив Захарчук.