Агровісник від 21 січня

Канада інвестує у розвиток українських сільських громад

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили реалізацію міжнародного канадського проекту HONOR, спрямованого на розвиток сімейних фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та підтримку жінок-підприємниць у сільській місцевості, йдеться на agravery.com.

У заході взяли участь заступник Міністра Денис Башлик, генеральний директор канадської організації SOCODEVI Жан-Філіп Марку, керівниця проекту HONOR в Україні Ерін Маккі, представники профільних департаментів Мінекономіки, а також експерти й фахівці дорадчого середовища.

Проект HONOR розрахований на 7 років (2025–2032) із загальним бюджетом 20 млн канадських доларів (понад 550 млн грн). Його ключова мета – посилення стійкості сільських громад, підтримка розвитку кооперації, підвищення ефективності сімейних фермерських господарств, стимулювання агропереробки та створення доданої вартості, а також розширення економічних можливостей жінок у сільській місцевості.

Окремий акцент проекту – допомога фермерам і кооперативам у виході на нові ринки. Йдеться про підготовку до експорту продукції до країн Європейського Союзу, Великої Британії та Канади через підвищення стандартів якості, розвиток переробки, впровадження сучасних технологій і бізнес-практик.

Очікується, що в межах проекту підтримку отримають понад 50 кооперативів і понад 5 тис. фермерів та членів їхніх родин у таких сферах як молочне скотарство, ягідництво, овочівництво, бджільництво та вирощування зернових культур. Допомога передбачатиме навчальні програми, дорадчі послуги, розвиток управлінських навичок, впровадження інноваційних підходів до господарювання та зміцнення підприємницької спроможності.

«Розвиток кооперації – це один із практичних інструментів посилення стійкості сільських громад, підтримки малого та середнього агровиробника і створення доданої вартості на місцях. Для нас важливо, щоб міжнародні проекти, такі як HONOR, були максимально синхронізовані з державною політикою та реально підсилювали українські громади й кооперативний рух. Саме так формується довгострокова економічна спроможність сільських територій, забезпечується сталий розвиток громад і зростає добробут людей в селах», – наголосив заступник міністра Денис Башлик.

Під час зустрічі учасники також обговорили поточний стан розвитку кооперативного руху в Україні, ключові виклики галузі та подальші кроки співпраці. Окрему увагу приділили підготовці до Щорічної кооперативної конференції, у якій планується участь представників Мінекономіки.

Врожай кукурудзи в Україні може перевищити 30 мільйонів тонн

В Україні підбивають проміжні підсумки збору врожаю та експорту зерна.

Станом на 15 січня аграрії вже намолотили 59.0 млн т зернових і зернобобових культур. Крім того, зібрано 17.4 млн т олійних, пише propozitsiya.com.

Основна увага зараз прикута до кукурудзи. Її врожай уже досяг 28.9 млн т, додавши за останній тиждень 200 тис. т. Збирання культури наближається до завершення, проте в північних і центральних областях ще залишаються незібрані площі. Оскільки врожайність там вища за середню, фахівці прогнозують, що до фінального обсягу може додатися ще 1.5-2 млн т. Таким чином, загальний результат може перевищити 30 млн т.

На світовому ринку ситуація для кукурудзи залишається напруженою. У США очікують рекордний урожай у 426 млн т, що тисне на ціни. В Аргентині оцінки збору розходяться: від 53 млн т за даними «USDA» до 61 млн т за прогнозами «Rosario». Така невизначеність створює вікно можливостей для українського зерна на ринках ЄС та Близького Сходу в лютому-березні.

Щодо внутрішніх цін, то вони дещо знизилися. Середній індекс ціни на кукурудзу впав до 206 дол. США. На ситуацію впливають затримки в портах через свята та погоду, а також велика пропозиція зерна. Найбільше української кукурудзи з початку січня відвантажили до Італії – 434 тис. т, Туреччини – 307 тис. т та Тунісу – 113 тис. т.

У секторі пшениці спостерігається посилення конкуренції. Світове виробництво зросло до 842 млн т завдяки хорошим врожаям в Австралії, Канаді та Аргентині. В Чорноморському регіоні ціни стримує активний експорт з рф, що змушує українських продавців діяти агресивніше.

З початку січня Україна експортувала 348 тис. т пшениці. Головними покупцями стали країни регіону MENA: Єгипет, Алжир та Ємен. Ціни на продовольчу пшеницю в портах зараз тримаються на рівні 210-212 дол. США, а на фуражну – в межах 205-208 дол. США за тонну. Попит з боку експортерів поки залишається невисоким, проте місцеві переробники починають проявляти більшу активність.

Мінекономіки переглядає вимоги до агровиробників

Міністерство економіки переглядає вимоги до агровиробників, які претендують на держпідтримку і створює механізм автоматичного групування пов'язаних осіб, щоб запобігти маніпуляціям із отриманням коштів.

Про це повідомляє Рахункова палата, пише agro-business.com.ua.

У Рахунковій палаті зазначили, що аудит виявив наявність системних проблем щодо недостатньої доступності та прозорості програм державної підтримки сільгоспвиробників.

Зокрема, попри розвиток Державного аграрного реєстру (ДАР), значна частина потенційних отримувачів не змогла скористатися державною підтримкою. Кошти підтримки отримували компанії, що належали до великих корпоративних груп.

Так, на 49 отримувачів 31 корпоративної групи припадає сукупно 16% усіх виплачених коштів підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь.

Аудитори надали сім рекомендацій Кабінету Міністрів України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства та Українському державному фонду підтримки фермерських господарств задля усунення виявлених недоліків.

Окремі з них вже виконуються, повідомив заступник голови Рахункової палати Сергій Ключка на засіданні комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

На цьому засіданні були представлені результати аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості.

«Мінекономіки переглядає вимоги до сільгоспвиробників-отримувачів державної підтримки та напрацьовує механізм автоматичного групування товаровиробників, які є пов'язаними особами. Це дасть можливість виявляти виробників сільськогосподарської продукції, які не мають права на таку підтримку», – розповів Ключка.

Він зауважив, що Міністерство працює над удосконаленням порядку оприлюднення реєстрових даних у Державному аграрному реєстрі щодо фактично отриманої державної підтримки: у розрізі програм, сум і отримувачів.

Також воно удосконалює порядок оприлюднення реєстрових даних у Державному аграрному реєстрі щодо фактично отриманої державної підтримки: у розрізі програм, сум і отримувачів.

Українські переробники підвищили закупівельні ціни на сою

В Україні поступово активізується внутрішній ринок сої, тоді як експортний напрям залишається стриманим через високу конкуренцію з боку Бразилії та США.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, пише agravery.com.

«Обсяги експорту української сої становлять близько 117 тис. тонн. Ринок рухається досить стримано. Водночас внутрішній ринок сої поступово стає більш привабливим. Переробні підприємства нарощують покриття на лютий–березень, а ціни коригуються з урахуванням валютного курсу. Станом на 20 січня умовні закупівельні ціни переробників перебувають у межах 18 600–19 000 грн/т на ГМО-сою та від 19 500 грн/т – на не-ГМО. Портові котирування залишаються без істотних змін», – зазначають аналітики.

Важливим чинником є ситуація на глобальних ринках.

«Після стрімкого осіннього зростання біржові котирування перейшли у фазу корекції, однак саме з цієї корекції може сформуватися нова хвиля підвищення цін. Водночас на ключових для України ринках – зокрема Туреччини та Єгипту – бразильська соя на період березень–квітень наразі виглядає більш конкурентною, через що попит на українську продукцію залишається стриманим. Тож потенційне зростання біржових котирувань може стати ключовим фактором підтримки ринку», – вважають у ПУСК.

Поточна ринкова ситуація свідчить про доцільність більш виваженого підходу до реалізації сої.

«По сої зберігається потенціал зростання цін. Тому цю культуру у найближчі місяці доцільно розглядати як інструмент більш гнучкої цінової стратегії», – резюмують аналітики.

ЄС і Меркосур уклали історичну угоду про партнерство та вільну торгівлю

Європейський Союз і країни Меркосур підписали Угоду про партнерство (EMPA) та Тимчасову торговельну угоду (iTA), заклавши основу для одного з найбільших торговельно-економічних просторів у світі.

Про це повідомляє Європейська комісія, пише agroportal.ua.

Документ охоплює ринок майже у 700 млн споживачів і відкриває нові можливості для економічної, дипломатичної та геополітичної співпраці між двома регіонами.

Очікується, що реалізація угоди забезпечить зростання експорту з ЄС до країн Меркосур майже на 39%, що еквівалентно близько €49 млрд на рік, а також підтримає сотні тисяч робочих місць у країнах Євросоюзу.

Угода передбачає поетапне скасування мит на значну частину європейського експорту, зокрема на агропродовольчу продукцію та ключові промислові товари – автомобілі, машини й фармацевтичні вироби. За оцінками Єврокомісії, це дозволить бізнесу ЄС щорічно економити до €4 млрд на митах.

Також угода має спростити інвестиції у стратегічні ланцюги постачання, посилити економічну безпеку та підтримати зелений і цифровий перехід у ЄС і країнах Меркосур.

Для агросектору ЄС документ відкриває безпрецедентний доступ до ринків Меркосур. Очікується, що експорт європейської агропродовольчої продукції зросте до 50%, зокрема завдяки зниженню тарифів на вино, спиртні напої, молочні продукти та оливкову олію. Також у документі закладено захист 344 географічних зазначень ЄС.

Водночас ЄС передбачив комплекс захисних механізмів для чутливих галузей: тарифні квоти, юридично зобов’язувальні запобіжники у разі різкого зростання імпорту, посилений контроль за дотриманням стандартів та фонд підтримки фермерів обсягом €6,3 млрд, який запрацює з 2028 року.

Угода містить одні з найамбітніших зобов’язань ЄС у сфері сталого розвитку: підтвердження Паризької кліматичної угоди як ключового елементу, зобов’язання щодо трудових прав, гендерної рівності та курс на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Угода про міжнародну партнерську співпрацю (EPA) має бути ратифікована всіма державами-членами відповідно до їхніх національних процедур. Водночас Угода про міжнародну партнерську співпрацю (ITA) проходитиме лише за процедурою ратифікації ЄС, оскільки вона належить до виключної компетенції ЄС. Це вимагатиме згоди Європарламенту та прийняття рішення про укладення Радою ЄС, після чого вона набуде чинності.