Агровісник від 28 січня

Гранти на сади та теплиці: програму підтримки відновлять з лютого

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 2 лютого відновить приймання заяв на отримання державної допомоги у формі грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.

Подання заявок буде здійснюватиметься через портал «Дія», повідомляє пресслужба міністерства, пише agroportal.ua.

Гранти на сади можна буде отримати для висадки та облаштування насаджень площею від 1 до 25 га. Максимальний розмір підтримки – до 10 млн грн на одного отримувача, але не більше 400 тис. грн на гектар.

Гранти на теплиці надаються для будівництва модульних теплиць площею від 0,4 до 2,4 га. Розмір гранту залежить від площі:

• 0,4-0,6 га – до 2 млн грн;
• 0,8-1,2 га – до 3,5 млн грн;
• 1,6-2,4 га – до 7 млн грн.

На прифронтових і деокупованих територіях держава може покривати до 80% вартості проекту.

Подати заявку можуть суб'єкти господарювання, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі. Реалізація проекту має здійснюватися на землях, право власності або користування якими підтверджено щонайменше на 7 років.

«Ми відновлюємо одну з важливих програм підтримки аграріїв – гранти на сади та теплиці. Це не короткострокова допомога, а інвестиція у розвиток агросектору, створення робочих місць у громадах і підвищення стійкості виробництва. У 2026 році на програму в держбюджеті передбачено $465 млн», – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У 2025 році в межах програми було підтримано 69 проектів на загальну суму 438,4 млн грн, з них 268,1 млн грн спрямовано на розвиток садівництва та 170,3 млн грн – на будівництво тепличних господарств. Загалом з початку дії програми (з 2022 року) держава вже надала грантів на розвиток садів і теплиць на понад 1,6 млрд грн. Зокрема, на сади – 1, 1 млн грн, на теплиці – 495 млн грн.

Світовий ринок пшениці ігнорує морози в США, а в Україні ціни зростають через логістику

Сильні морози та снігопади, що накрили США минулими вихідними, не призвели до стрибка цін на пшеницю, якого очікували аналітики. Ринок майже не відреагував на негоду, оскільки холоди були короткими, а посіви захистив товстий шар снігу, що звело ризики для врожаю до мінімуму.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на graintrade.

Експорт пшениці зі США за тиждень з 16 по 22 січня скоротився на 12% порівняно з попереднім тижнем і склав 351 тис. т. Проте загалом за сезон країна відвантажила 16,33 млн т. Це на 18,2% більше, ніж минулого року, і становить 67% від прогнозу на 2025/26 маркетинговий рік, який очікується на рівні 24,5 млн т.

У Європейському Союзі експорт іде повільніше. З початку сезону там відвантажили 11,6 млн т пшениці, що на 1,7% менше за минулорічний показник. Це лише 36% від запланованих на сезон 32,5 млн т. Через це у другій половині сезону очікується посилення конкуренції між європейським та чорноморським зерном.

В Україні вже два тижні тримаються морози від -10 до -22 градусів. Озимина під снігом перебуває в безпеці, тому занепокоєння щодо стану посівів немає. Проте холодна погода затримує доставку зерна до портів. Щоб активізувати поставки, трейдери підвищують ціни.

За тиждень експортні закупівельні ціни в Україні зросли ще на 100 грн/т. Зараз у портах Чорного моря за продовольчу пшеницю пропонують 10300–10500 грн/т (212-215 $/т), а за фуражну – 10000-10100 грн/т (205-206 $/т).

Темпи українського експорту в січні поки що нижчі за минулорічні. За 27 днів місяця експортовано 420 тис. т пшениці, тоді як торік за цей час було 700 тис. т. Загалом у сезоні 2025/26 експорт склав 8,37 млн т, що на 27% менше за темпи минулого року (10,61 млн т). Через затримки на початку сезону та високі ціни прогноз експорту з України знижено з 15,8 млн т до 14 млн т.

Зростання цін в Україні може зупинитися вже найближчими тижнями через зниження курсу долара на міжбанку та можливе збільшення поставок. Тому фермерам варто активніше продавати пшеницю зараз.

Польща ініціює посилення захисних засобів щодо імпорту української агропродукції

Чинні захисні заходи для імпорту української агропродукції є недостатніми, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування, зокрема, автоматичного запровадження мит у разі перевищення середніх показників попередніх років під час імпорту чутливих продуктів.

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна», пише agrotimes.ua.

«Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію», – заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський журналістам у перерві між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі.

За інформацією Краєвського, Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської Комісії регулярного – щомісячного – моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС в цілому. По-третє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв – компенсаційний фонд.

«Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торговельної лібералізації», – наголосив представник Польщі.

Він заявив, що багато країн поділяють стурбованість Польщі. Ідеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.

«Ми чітко заявили: якщо ми хочемо зберегти наші екологічні стандарти та високу якість продуктів, повинні вимагати того самого від тих, хто експортує до нас. Інакше наші фермери просто не витримають конкуренції», – підкреслив Краєвський.

Він також додав, що Європейська Комісія чує аргументи Польщі та її однодумців.

«Чинні захисні заходи є недостатніми. Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності», – пояснив міністр сільського господарства Польщі і запевнив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб ці зміни було враховано в наступних регламентах.

Торговельні відносини між Україною та ЄС із червня 2022 року регулювалися режимом автономних торговельних заходів (ATM), який надав тимчасовий «безвіз» українському експорту. Проте з 5 червня 2025 року формат змінився: на зміну повній лібералізації прийшла система тарифних квот із механізмом «екстреного гальмування». Це дає змогу автоматично повертати мита на найбільш чутливі товари (цукор, м’ясо птиці, яйця, кукурудзу тощо), якщо обсяги їхнього імпорту перевищать середні показники за 2021–2023 рр.

Новий етап розпочався 29 жовтня 2025 року із набранням чинності рішення №3/2025 у межах Угоди про асоціацію, що перевело торговельні преференції на сталу двосторонню основу. Хоча квоти на ключові товари суттєво було розширено порівняно з довоєнним періодом (наприклад, на мед та цукор – у п’ять разів), сусідні країни ЄС продовжують вимагати жорсткішого контролю та уніфікації стандартів виробництва, аби захистити власні ринки від цінового тиску.

Цей режим діятиме до 2028 року і передбачає поступове зниження мит на чутливі товари. До того часу Україна зобов’язана проходити щорічний моніторинг і повністю гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС, зокрема, щодо використання пестицидів та добробуту тварин. У 2028 році сторони проведуть фінальну оцінку прогресу, що може стати підставою для повної лібералізації та остаточного скасування решти квот.

Ціни на картоплю в Україні за тиждень зросли на 16%

Ґуртові ціни на картоплю в Україні почали зростати ще з початку минулого тижня. У цьому сегменті ринку ціни залишалися незмінними з середини грудня минулого року.

Про це повідомляє EastFruit, пише agro-business.com.ua.

«Ба більше, з початку другої декади останнього місяця 2025 року продавці дедалі частіше знижували відпускні ціни на наявні партії картоплі, особливо на ту, що вже не підлягала тривалому зберіганню», – відмічають аналітики.

Зазначається, що цінова ситуація почала змінюватися із середини поточного місяця. Продавці, спираючись на стабільний попит і помітне скорочення пропозиції, підвищили відпускні ціни на наявні обсяги картоплі до рівня 7-13 грн/кг ($0,16-0,30/кг), що в середньому на 16% дорожче, ніж наприкінці першої декади січня поточного року.

«Варто зазначити, що представники ґуртових компаній дедалі частіше скаржаться на відсутність необхідних обсягів якісної картоплі в місцевих господарствах», – додають аналітики.

Головною причиною нинішнього подорожчання в цьому сегменті, на думку експертів, стало загальне скорочення пропозиції картоплі на внутрішньому ринку. Річ у тім, що виробники, які не мають потужностей для тривалого зберігання, завершили продажі картоплі ще до настання морозів на початку поточного року. З іншого боку, власники якісної картоплі продовжують утримувати основні запаси продукції в сховищах, розраховуючи на вищі ціни вже найближчими місяцями.

Частина фермерів, своєю чергою, пов’язує проблеми з якістю картоплі та, як наслідок, нестабільну пропозицію на ринку з несприятливими погодними умовами під час збирання врожаю у 2025 році. Дощова погода в низці регіонів негативно вплинула не лише на товарний вигляд картоплі, а й на її лежкість. Також, за словами виробників, місцевий посадковий матеріал, який вони переважно використовували у 2025 році, залишав бажати кращого.

Водночас, попри останнє подорожчання, відпускні ціни на картоплю в Україні наразі в середньому на 60-65% нижчі, ніж в аналогічний період минулого року.

«Власники якісної картоплі переконані, що нинішні цінові тенденції в цьому сегменті ринку посиляться – якщо не найближчими тижнями, то на початку весни поточного року», – зауважують аналітики.

ДАР оновив механізми подання заявок на державну підтримку

Державний аграрний реєстр (ДАР) оновив механізми подання заявок на державну підтримку. Зміни сформовані на основі аналізу звернень та пропозицій аграріїв, що надходили до контакт-центру ДАР та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки, йдеться на agravery.com.

«Оновлення охоплює ключові етапи роботи фермерів із заявкою – від заповнення до завершення програми підтримки», – зазначається в повідомленні.

Зокрема, запроваджено такі основні інструменти:

• Збереження чернетки заявки. Відтепер користувачі можуть зберігати заявку в статусі «Чернетка» та повертатися до її заповнення у зручний час без втрати вже внесених даних і документів до моменту накладення електронного підпису.
• Доопрацювання після перевірки. У разі повернення на доопрацювання заявки система зберігає всі коректно заповнені поля, а зауваження надаються безпосередньо до пунктів, які потребують виправлення. Такі заявки відображаються зі статусом «Очікує усунення недоліків», що дозволяє оперативно внести зміни та повторно подати заявку.
• Відкликання поданої заявки. Ще однією важливою зміною є можливість самостійно відкликати подану заявку безпосередньо з кабінету користувача, якщо вона ще не включена до реєстру виплат. Це дає фермерам більше гнучкості у разі зміни обставин або вибору іншої програми підтримки. Такі заявки зберігаються в системі з позначкою «Відкликано заявником» та залишаються видимими для адміністраторів програм, що забезпечує прозорість процесу.
• Архів заявок. Після завершення програм підтримки всі заявки архівуються у поточному статусі, що дозволяє зберігати повну історію взаємодії користувача з системою.