Агровісник від 05 лютого

Ринок кукурудзи стабілізувався: CPT-порт $210, експорт з України перевищив 2,6 млн т

Ринок кукурудзи зберігає стабільність після активної другої декади січня. Ціна на базисі CPT-порт утримується на рівні $209-210, із зростанням на $2 за тиждень.

Про це повідомляють аналітики Spike Brokers, пише agravery.com.

Торги стали спокійнішими, попит на лютий частково забезпечений, і ринок плавно переходить у більш збалансовану фазу. Водночас фундаментальна картина залишається підтримувальною: темпи фізичного експорту високі, внутрішня логістика стабільна, а ситуація в Південній Америці потенційно може додати цінового імпульсу найближчим часом.

Зокрема, погодні умови в Аргентині погіршуються: лише 46% посівів кукурудзи перебувають у доброму стані, що є суттєвим падінням проти 82% на початку місяця. Хоча синоптики прогнозують дощі, ризики для врожаю вже частково закладені в біржові котирування, попри те що ринок почав відігравати погодні прогнози.

На CBOT березневий контракт утримується в діапазоні 429-433 центів за бушель, з локальними спробами прориву вище, але без чіткого макросигналу.

За період з 1 по 29 січня загальний обсяг експорту кукурудзи з України становив 2.66 млн. тонн. Найбільшими імпортерами стали Туреччина (625.1 тис. т), Італія (606.7 тис. т), Іспанія (280.7 тис. т), Єгипет (239.3 тис. т), Туніс (229.3 тис. т), Нідерланди (133.9 тис. т), Алжир (88.7 тис. т), Бельгія (62.7 тис. т), Португалія (66.0 тис. т), Ізраїль (76.7 тис. т).

Понад 1.2 млн. тонн експортовано до країн ЄС. Італія, яка є ключовим споживачем української кукурудзи, вже імпортувала близько 2 млн. тонн з початку сезону, що, за різними оцінками, відповідає приблизно 50–70% її річної потреби в імпорті поза межами країн ЄС. На західному кордоні ціни залишаються стабільними – близько €176-178 FCA Чоп. Логістика через західні переходи працює з певними обмеженнями, однак кукурудза продовжує рухатися вагонами у напрямку Італії.

Від воєнних ризиків відтепер можна застрахувати не лише майно, а й обладнання

Кабінет Міністрів України вдосконалив механізм страхування майна від воєнних ризиків. Зміни набирають чинності та поширюються на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року.

Про це йдеться на kurkul.com.

Відтепер компенсації підлягає не лише нерухомість, а й виробниче обладнання (верстати, апарати, інструменти, пристрої тощо), що використовуються в основній діяльності. На етапі подачі заявки скасовано вимогу надавати Звіт про оцінку майна, підприємець самостійно вказує суму ймовірного збитку в заявці.

Також відтепер ліміт компенсації (10 млн грн за майно або 1 млн грн компенсації страхової премії) застосовується до кожної юридичної особи окремо, а не до всіх повʼязаних осіб. Чітко прописано, що компенсація надається не лише за прямі влучання ракет чи артилерії, а й за ударні хвилі, падіння БПЛА та уламків, а також за опосередкований вплив зброї.

Державна підтримка, як і раніше, передбачає два інструменти:

• пряму компенсацію збитків для підприємств, майно яких розташоване на територіях підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області за виключенням окупованих територій);
• часткову компенсацію страхової премії для бізнесу на решті території України.

В Україні зріс попит на ріпак: чи варто фермерам поспішати з продажами

Останніми тижнями на українському ринку спостерігається активне закупівля ріпаку. Це пов’язано з тим, що експортери завершують формування партій для продажу, а переробники прискорили закупівлі на фоні зростання цін на рослинні олії.

Про це пише propozitsiya.com.

За останній тиждень експортні ціни на ріпак зросли на 5 $/т. Зараз у напрямку чорноморських портів вони становлять 545-550 $/т або 24000–25000 грн/т. Проте частина трейдерів уже припинила закупівлі, оскільки сформувала потрібні обсяги. Переробні заводи пропонують за сировину 24000–24500 грн/т з доставкою, але не готові платити більше, бо ціна на ріпакову олію в ЄС залишається стабільною на рівні 1050-1060 €/т.

На ринок тиснуть світові тенденції: ціни на нафту впали на 5% за день, а котирування на біржах ідуть донизу. На Паризькій біржі травневі ф’ючерси торгуються по 473,75 €/т, а серпневі ще дешевше – 454,75 €/т. Це вказує на ймовірне зниження цін у майбутньому, особливо навесні, коли фермери почнуть активніше пропонувати залишки після перевірки стану озимини.

В січні 2026 року з України вивезли понад 230 тис. т ріпаку. З цього обсягу 130 тис. т становить насіння, а 50 тис. т – олія, що еквівалентно 100 тис. т зерна. Станом на кінець січня запаси ріпаку в країні оцінюють приблизно у 600 тис. т.

Ситуацію в Європі також ускладнює неочікуване рішення в Німеччині. У Бундесраті не підтримали пропозицію збільшити частку біопалива з сільгоспкультур у паливному балансі. Тепер це питання розглядатиме Бундестаг 25 лютого, що додає невизначеності на ринку.

У Канаді ціни на канолу за місяць піднялися на 5,9% до 473 $/т через обіцянки Китаю відновити закупівлі з 1 березня. Проте канадським фермерам доведеться конкурувати з австралійськими постачальниками за ринок ЄС, якщо Китай віддасть перевагу дешевій сої з Бразилії.

Брак карбаміду може стати для аграріїв актуальнішим за ціну на добриво

Цінові тенденції на ринку карбаміду України поточного року помітно відрізняються від попередніх сезонів. У поєднанні з локальними українськими ризиками це може призвести до нових викликів для агровиробників.

Про це повідомляють аналітики Barva Invest, йдеться на agroportal.ua.

Вони зазначають, що через ризики дефіциту під час польових робіт запаси роблять усі – від торгових компаній до кінцевих споживачів.

«Питання доступності карбаміду в сезон буде актуальним і може посунути ціни на другий план. Черкаський «Азот» залишається єдиним виробником карбаміду в країні вже майже чотири роки. При цьому зараз частина виробленого карбаміду використовується для КАС. До того ж не виключаються зупинки через можливі обстріли енергетичної та газової інфраструктури», – попереджають фахівці.

І додають, що через обмежені обсяги Ostchem продає карбамід в індивідуальному порядку, і черги за товаром розтягуються на декілька тижнів.

Аналітики також зазначають, що світові котирування карбаміду продовжують зростати з початку року, і постачальники підіймають ціни для українських імпортерів. До цього додається девальвація гривні.

«Товар, придбаний імпортерами зараз, прибуде в Україну не раніше початку весни. Тому якщо навіть світові тенденції зміняться, карбамід за нижчими цінами може прийти в пік сезону або, зважаючи на присутність воєнних ризиків, із запізненням», – прогнозують у Barva Invest.

Експерти зауважують, що співвідношення вартості карбаміду й агропродукції цьогоріч погіршилося – на придбання 1 т добрива потрібно витратити на 6% більше кукурудзи та на 10% більше пшениці, ніж минулого року. Водночас карбамід залишається найдешевшим азотним добривом у перерахунку на діючу речовину. Його поточна середня ринкова ціна на 10% вища, ніж рік тому, а ціна газу – на 27%.

Водночас імпортери вже активно завозять карбамід з усіх можливих джерел. Азербайджанський та середньоазійський карбамід, які були лідерами постачань у попередні роки, продовжують завозитися в країну. Цього року лідерство може бути перехоплене Нігерією. Також варто очікувати на постачання з Північної Африки та Близького Сходу. Ціни на імпортний товар у портах – у діапазоні 27100-28300 грн/т залежно від джерела постачань.

В Україні площа посівів озимих культур цьогоріч може становити понад 5 млн га

В Україні поточного року прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту.

Про це повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, передає пресслужба УАК, пише agro-business.com.ua.

«Якщо змолотимо по 40 центнерів (близько 20 млн тонн) і якщо навіть половина буде харчової пшениці – то це майже 9 млн тонн, а Україні на рік її потрібно приблизно 3,5 млн тонн. Тобто в нас буде трирічний запас – звісно, якщо росіяни вкотре не розіб'ють елеватори, залізницю тощо», – прокоментував ситуацію П. Коваль.

За його словами, враховуючи, що соняшник є найбільш маржинальною культурою на гектарі, його посіви знову можуть сягнути близько 5 млн га. Загалом за умови, що лінія фронту суттєво не зміниться, загальна площа посівів агрокультур становитиме у 2026 році 22-23 млн га.

На сьогодні майже 6 млн га уже засіяно озимими культурами, зокрема:

• 4,8 млн га – пшениця;
• 1,1 млн га – озимий ріпак;
• 570 тис. га – озимий ячмінь;
• близько 70 тис. га – озиме жито.

Разом з цим у ярому клині базовими культурами залишаться соняшник, кукурудза та соя. При цьому посіви ярого ячменю будуть незначними – близько 500 тис. га, і це культура, яка найбільше скоротилася в структурі посівів.

«Ситуація з експортом агропродукції трохи ускладнилась із закінченням АТЗ (автономні торговельні заходи – «торговельний безвіз») з ЄС, і тепер Україні потрібно знайти інші ринки. Зазначу, що зерно ми експортуємо до п’яти європейських країн: Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії, Румунії. Але навіть після підписання 29 жовтня 2025 року нової редакції АТЗ (на основі ст. 29 Угоди про асоціацію з ЄС) Україна все одно залишається у квотуванні й ліцензуванні імпорту зерна. Тобто ринок ЄС дещо закривається від України, зокрема нам неодноразово натякають на якість зерна. Але запевняю: його якість європейців влаштовує, проблема в тому, що в ЄС є внутрішня дискусія із цього питання. Наприклад, польські, данські, німецькі тваринники із задоволенням вигрібають весь український фураж і соєвий шрот. Тому всі претензії щодо українського зерна тощо – політичні маніпуляції, особливо, коли йдеться про електоральні цикли. До речі, цьогоріч у Європі відбудеться 12 виборчих процесів, тому очікуємо чергового сплеску виступів проти української агропродукції», – додав генеральний директор УАК.