Агровісник від 19 лютого

Ринок соняшнику: ціни в Україні продовжують зростати

Нова хвиля морозів та снігопадів в Україні знову уповільнила поставки зерна в порти, тоді як переробні заводи лише відновили роботу в очікуванні сезонного збільшення пропозиції соняшника, намагаючись встигнути продати олію за високими цінами.

Про це повідомляє GrainTrade, йдеться на agro-business.com.ua.

Аналітики зауважують, що протягом тижня закупівельні ціни на соняшник в Україні виросли ще на 500 грн/т до 30000-31000 грн/т або 610-630 $/т без ПДВ (для олійності 50%) з доставкою на завод, при цьому переробники в портах за великі партії готові платити більше, хоча заводи всередині країни забезпечені сировиною та працюють більш стабільно.

Зростання цін попиту на соняшникову олію на 10-20 $/т до 1285-1290 $/т з доставкою до портів дозволило переробникам підвищити закупівельні ціни на соняшник.

При цьому ціни попиту на соняшникову олію з доставкою до Індії протягом тижня залишалися на рівні 1400-1410 $/т CIF Mumbai під тиском падіння цін на пальмову олію.

Травневі котирування на пальмову олію в Малайзії за два тижні впали на 5% до 1030 $/т внаслідок скорочення експорту за 15 днів лютого на 15% порівняно з аналогічним періодом січня.

Новина про продаж близько 300 тис. т соняшника з Аргентини в Болгарію знизила ціни на соняшникову олію в ЄС, тому українські переробники поспішають продати олію за все ще високими цінами.

За 1-11 лютого Україна експортувала 134 тис. т соняшникової олії (переважно до країн ЄС), тоді як у січні експорт склав близько 393 тис. т, а у грудні – 550 тис. т.

Свята в Китаї та зменшення попиту в Індії буде обмежувати зростання цін на соняшникову олію, тому переробники в Україні будуть стримано купувати соняшник, хоча вже на цьому тижні очікується підвищення температур та збільшення поставок соняшника.

В Аргентині станом на 12 лютого з 36,4% площ зібрано понад 2 млн т соняшника з урожайністю 2,2 т/га. За даними щотижневого звіту Зернової біржі Буенос-Айресу (BAGE), в основних регіонах вирощування соняшника (південь Буенос-Айресу та Ла-Пампа) близько 75% посівів перебувають у відмінному або доброму стані, проте масове збирання розпочнеться лише наприкінці лютого – на початку березня.

Чотири роки реформи меліорації: як аграрії стають власниками зрошувальних мереж

На початку 2026 року в Україні підбили підсумки чотирьох років дії закону про організації водокористувачів. Документ, ухвалений 17 лютого 2022 року, запровадив нову модель управління, де відповідальність за мережі поливу поступово переходять до фермерів.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Мінекономіки.

За цей час в країні створили 76 організацій водокористувачів (ОВК). На сьогодні 35 таких організацій уже внесли свої меліоративні мережі до Державного земельного кадастру. Частина об'єднань отримала у власність насосні станції та трубопроводи, а ще понад 30 ОВК зараз оформлюють документи на передачу майна.

Це дозволяє інфраструктурі, яка раніше не отримувала належного догляду, знайти реальних господарів. В умовах війни державі складно самостійно фінансувати меліоративні системи, тому залучення аграріїв стало практичним кроком для збереження поливних земель.

Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко зазначила: «За чотири роки реалізації Закону про організації водокористувачів показали, що коли аграрії отримують реальні інструменти управління інфраструктурою, то система починає працювати. Ми бачимо не декларації, а конкретні кроки – створення ОВК, реєстрацію мереж, передачу майна. Це фундамент для відновлення зрошення, зростання врожайності та посилення продовольчої безпеки країни. Держава поступово змінює підхід – менше керувати з центру, більше довіряти людям на місцях».

Реформа також відкрила шлях для інвестицій у модернізацію та допомогла зменшити втрати води. Тепер аграрії можуть самостійно планувати реконструкцію систем та розраховувати вартість води. Наступним етапом має стати оновлення управління великими державними системами, щоб швидше повернути зрошення на великі площі.

Ринок пшениці збереже висхідний тренд до середини березня

Станом на 16 лютого експорт пшениці з України становить близько 190 тис. тонн. Водночас на світовому ринку формується додатковий попит через скорочення поставок з Чорноморського регіону, що підтримує цінову динаміку.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, пише agravery.com.

«Через логістичні обмеження у чорноморському регіоні обсяги експорту одного з ключових конкурентів України можуть знизитися майже вдвічі. Відповідно, близько 1–1,5 млн тонн пшениці глобальним імпортерам доведеться перекуповувати в інших постачальників, які вже готові купувати в Україні, Румунії та Франції», – зазначають аналітики.

При цьому на внутрішньому ринку спостерігається певний дисбаланс між попитом і пропозицією.

«Трейдери активно контрактують пшеницю, тоді як пропозиція з боку виробників залишається обмеженою. Це вже кілька тижнів поспіль підтримує поступове зростання цін, і пшениця додає по 1–2 $/т щотижня. Додатковим фактором впливу залишаються погодні ризики та можливі втрати озимих через морози, що також підтримає ціни», – вважають експерти.

Наразі умовні ціни на продовольчу пшеницю (11,5%) за базисом CPT-порт знаходяться в діапазоні 215–220 $/т. На початок березня прогнозується подальше укріплення до 220–225 $/т.

«Щонайменше до середини березня ринок пшениці зберігатиме висхідну динаміку. Подальший рух цін визначатиметься станом озимих та розвитком глобальної кон’юнктури», – зазначають у ПУСК.

Дефіцит добрив загрожує втратою до 20% врожаю

Всеукраїнська Аграрна Рада рада спільно з Ukrainian Agribusiness Club звернулися до Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України із закликом терміново дозволити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти. Причиною стало різке загострення ситуації із забезпеченням аграріїв азотними добривами напередодні весняної посівної.

Про це йдеться на agronews.ua.

У галузевих об’єднаннях нагадують, що після атак росії на портову інфраструктуру було запроваджено заборону на перевалку, зберігання та транспортування низки вантажів, зокрема аміачної та вапняково-аміачної селітри.

Водночас аграрні асоціації наголошують: включення ВАС до переліку вибухонебезпечних вантажів не має наукового обґрунтування.

«Не було надано пояснень, на підставі яких документів чи досліджень був зроблений висновок, що вапняково-аміачна селітра є вибухонебезпечною», – зазначається у зверненні.

За даними асоціацій, міжнародні та національні стандарти визначають протилежне.

«Згідно з UN Model Regulations вапняково-аміачна селітра відноситься до групи UN 2071 – не вибухонебезпечні вантажі. Марки А і Б з масовою часткою азоту не більше 28% є негорючою, пожежо- та вибухобезпечною речовиною», – наголошують асоціації.

Через чинну заборону та одночасне падіння внутрішнього виробництва ринок уже зіткнувся з дефіцитом. Станом на лютий 2026 року нестача селітри оцінюється у 100–170 тис. тонн. Виробництво аміачної селітри в Україні скоротилося майже вдвічі – з 1,99 млн тонн у 2024–2025 роках до 1,016 млн тонн у сезоні 2025–2026 через атаки на інфраструктуру та перебої з електропостачанням.

ВАР та УКАБ попереджають: наслідки можуть бути системними для всієї економіки.

«Скорочення загального врожаю через нестачу азоту може сягнути 20%», – підкреслюється у документі.

При цьому приблизно на половині ґрунтів аміачну селітру можна замінити саме вапняково-аміачною, однак наразі аграрії фактично позбавлені доступу до неї.

Асоціації заявляють, що підтримують заходи безпеки в умовах війни, але пропонують запровадити контрольований імпорт за чіткими параметрами безпеки.

Зокрема, йдеться про дозвіл ввезення через дунайські порти за наявності паспорта безпеки для продукції з вмістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту – до 27,52%), а через чорноморські порти – до 70% (масова частка азоту – до 24,08%).

«Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю задля розвитку вітчизняного агробізнесу», – зазначають автори звернення.

Оперативне рішення є критично важливим перед весняною посівною, адже від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України.

У Бразилії прогнозують рекордний урожай

Загальний обсяг виробництва зерна в Бразилії (з урахуванням усіх культур) у 2025/26 МР оцінюється в 353,4 млн т – це рекорд, забезпечений екстенсивним зростанням посівів.

Такий прогноз зробила Національна компанія з постачання (Conab), пише «УкрАгроКонсалт».

Зазначається, що поточний сезон демонструє відразу кілька трендів: сприятлива погода в Мату-Гросу забезпечить рекордні 178 млн т сої, а виробництво етанолу з кукурудзи вперше серйозно вплине на структуру внутрішнього споживання зернових.

Згідно зі звітом Conab, урожай основної олійної в країні досягне 178 млн т, що на 6,5 млн т перевищує показник попереднього циклу.

Збиральна кампанія у провідних штатах йде випереджальними темпами: у Мату-Гросу, основному виробнику сої, обмолочено вже 47% площ, а врожайність відповідає оптимістичним прогнозам. Посівні площі під олійною розширилися на 1,5 млн га, що повністю нівелює невелике зниження середньої продуктивності (з 4310 до 4244 кг/га).

За кукурудзою аналітики Conab очікують невеликого скорочення валового збору – до 138,4 млн т (мінус 1,9% до минулого сезону). Внутрішнє споживання кукурудзи збільшено з 84 до 90,5 млн т за рік. Це історичний рекорд, викликаний бумом виробництва етанолу, наголошують у Conab.

Незважаючи на прогнозоване зниження врожаю, експортний потенціал Бразилії з кукурудзи в 2025/26 МР зросте до 46,5 млн т (проти 41,5 млн т роком раніше). Це стає можливим завдяки потужній логістиці та високому попиту з боку Китаю та інших імпортерів, пояснюють аналітики.