Агровісник від 18 березня

Посівна 2026: у 9 областях розпочалась весняна посівна

Станом на 16 березня аграрії дев’яти областей України розпочали посівну ранніх ярих культур.

Так, на звітну дату ярими зерновими та зернобобовими культурами засіяно 53,4 тис. га, що становить 1% від прогнозу на поточний рік.

Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, пише agravery.com.

Згідно з оперативною статистикою, темпи робіт наразі на 35,7% поступаються показникам минулого року. В Мінекономіки уточнили, що наразі в Україні посіяно 25,6 тис. га гороху (9% від плану), 16,9 тис. га ячменю (2%), по 5,4 тис. га пшениці та вівса. Сівба технічних культур ще не розпочалася.

Лідирують Одеська (26,4 тис. га), Волинська (8,5 тис. га), Миколаївська (7,7 тис. га), Херсонська (3,8 тис. га) і Львівська (3,5 тис. га) області.

В оперативному звіті Мінекономіки також зазначається, що у 2026 році в Україні планують засіяти ярими зерновими та зернобобовими культурами 6,003 млн га, що на 1,6% менше за фактичний показник 2025 року (6,104 млн га).

Основну частку площ традиційно займе кукурудза – 4,418 млн га, що на 1,6% (або на 70,3 тис. га) менше за показник минулого року. Скоротяться також площі під ячменем до 753,7 тис. га (-2,7%). Водночас на 7% (до 186,3 тис. га) розширяться площі під пшеницею, по 1% збільшаться виробничі площі під горохом (274,5 тис. га) і вівсом (138 тис. га).

Мінекономіки прогнозує, що площі під гречкою у 2026 році становитимуть 56,8 тис. га (-2%), тоді як під просом вони будуть на рівні 40 тис. га, що на 20,5% більше проти минулорічних показників. Посіви під іншими зерновими та зернобобовими культурами очікуються на рівні 135,5 тис. га, що на 19% менше за показник минулого року (167,1 тис. га).

У структурі технічних культур під соняшник у 2026 році прогнозується відвести 5,0 млн га, що на 2% (або на 103,6 тис. га) менше, ніж у 2025 році. Площі під соєю очікуються на рівні 2,04 млн га (-1,6%), під цукрові буряки – 197,2 тис. га (-0,8%). Дані щодо ріпаку міністерство наразі не оприлюднило.

У Мінекономіки на початку березня інформували, що весняно-польові роботи у 2026 році розпочнуться із затримкою на один-два тижні через несприятливі погодні умови, зокрема, промерзання ґрунту та сніговий покрив у низці регіонів. Водночас міністерство запевнило, що затримка на старті не вплине на загальні обсяги сівби, а аграрії прифронтових областей готові проводити роботи в повному обсязі. Завдяки активному розмінуванню територій у національному масштабі в оборот додатково повернуто близько 30-40 тис. га земель.

Як повідомлялося, у 2025 році посівна кампанія стартувала раніше: станом на середину березня в 15 областях було засіяно 83 тис. га зернових і зернобобових культур, із яких 45,2 тис. га займав ячмінь, 17,8 тис. га – горох, 12,9 тис. га – яра пшениця та 7,2 тис. га – овес.

УКАБ просить уряд скасувати мита на імпорт добрив до кінця 2026 року

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до віцепрем’єр-міністра з відновлення Олексія Кулеби та профільних комітетів Верховної Ради з проханням скасувати мита на імпорт азотних добрив. Такий крок, на думку аграріїв, допоможе стабілізувати ситуацію під час весняної посівної.

Про це йдеться у заяві асоціації, пише latifundist.com.

УКАБ зазначає, що через війну, проблеми з логістикою та скорочення внутрішнього виробництва на ринку виник дефіцит добрив. Зокрема, нестача аміачної селітри на початку березня оцінюється у близько 190 тис. т.

Додатковий тиск створює подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході. Це призвело до зростання цін на добрива порівняно з 2025 роком:

• аміачна селітра – +37%;
• карбамід – +43%;
• КАС-32 – +54%.

Також аграрії відзначають подорожчання дизельного пального більш ніж на 22%, що разом із дорогими добривами підвищує вартість посівної приблизно на 10%.

В асоціації попереджають, що через дефіцит і високі ціни аграрії можуть скоротити внесення добрив і посівні площі. Це, у свою чергу, може призвести до зменшення врожаю на 15–20%.

УКАБ оцінює можливі наслідки для економіки:

• втрати валютної виручки – до $4–5 млрд;
• скорочення надходжень ПДВ – до 15–18 млрд грн;
• загальні втрати бюджету – 35–45 млрд грн.

У зв’язку з цим аграрії пропонують тимчасово скасувати мита на імпорт азотних добрив до кінця 2026 року. За їхніми оцінками, це дозволить знизити ціни на 25–35$/т і полегшить підготовку до посівної.

Серед інших пропозицій – зниження акцизу на дизель для агротехніки та спрощення імпорту добрив морським транспортом.

Станом на 11 березня імпортний карбамід на умовах FCA порт подорожчав до 40–42 тис. грн/т, що приблизно на 10,1 тис. грн/т більше, ніж тижнем раніше. Ціни на аміачну селітру зросли майже на 3 тис. грн/т.

Гранти на сади та теплиці: аграрії отримають перші цього року 51,5 млн грн

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило перші у 2026 році гранти на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.

Про це йдеться на agroportal.ua.

Наразі підписано 14 наказів про надання грантів на загальну суму 51,5 млн грн, повідомляє пресслужба міністерства.

Зокрема, 11 наказів на суму 40,5 млн грн передбачають підтримку проектів зі створення та розвитку садівництва, ягідництва і виноградарства, а також 3 накази на суму 11 млн грн – для розвитку тепличного господарства.

Приймання заявок на участь у програмі було відновлено з 2 лютого 2026 року, а подання здійснюється через портал «Дія».

«Ми відновили одну з важливих програм підтримки аграріїв – гранти на сади та теплиці. Уже маємо перші погоджені проекти, що означає початок фактичних виплат фермерам. Для аграріїв це можливість інвестувати у довгострокові проекти, створювати нові робочі місця у громадах та розвивати виробництво продукції з доданою вартістю. У нинішніх умовах це важливий інструмент підтримки фермерів та зміцнення стійкості агросектору», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У 2026 році у державному бюджеті на реалізацію програми передбачено 465 млн грн.

В Україні запрацював новий біометановий завод

В Україні введено в експлуатацію новий біометановий завод, який належить «Теофіпольській енергетичній компанії».

Про це повідомив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, пише agro-business.com.ua із посиланням на ExPro.

Зазначається, що новий завод є найбільшим у галузі – його проектна потужність становить близько 56 млн м³ біометану щорічно.

Після запуску підприємства загальна кількість виробників біометану в Україні зросла до шести, а сумарна потужність досягла 106 млн м³ на рік.

Станом на сьогодні з шести діючих підприємств чотири подають біометан у газопроводи (три – до газорозподільних мереж, одне – до ГТС), ще два виробляють біо-LNG – скраплений біометан, який транспортується кріоцистернами.

Особливістю заводу є пряме підключення до газотранспортної системи, що дозволяє безпосередньо інтегрувати біометан у магістральні потоки газу. Це відрізняє його від більшості інших виробників, які працюють через газорозподільні мережі.

Гелетуха розповів, що вже цього року в Україні запрацює ще один, сьомий біометановий завод.

Але попри активізацію запусків, обсяги виробництва залишаються поки що незначними у масштабах ринку.

Загальна потужність біометанового сектору становить близько 0,1 млрд м³ на рік, тоді як внутрішнє споживання природного газу в Україні оцінюється на рівні близько 20 млрд м³ щорічно.

Ціни на сою та канолу різко впали через відсутність домовленостей між США та Китаєм

Котирування на світових ринках олійних культур продемонстрували стрімке падіння. Ціна на сою в Чикаго знизилася на 6%, що спровокувало здешевлення каноли у Вінніпезі на 5,2% та ріпаку в Парижі.

Про це пише propozitsiya.com.

Головною причиною песимізму на ринку стала невизначеність щодо торговельних відносин між США та Китаєм. Після зустрічі офіційних осіб у Парижі китайська сторона підтвердила готовність купувати американські сільгосптовари, але не дала згоди на закупівлю додаткових 8 млн т сої, про які раніше заявляв президент Трамп. Ситуацію ускладнила заява Трампа про можливе перенесення зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, запланованої на 31 березня.

Березневі ф’ючерси на сою в Чикаго впали до 424,4 долара за тонну. Додатковий тиск на ціни чинить скорочення переробки у США в лютому та низькі темпи експорту, який у цьому сезоні впав на 28% до 26 млн т. Водночас запаси соєвої олії в Штатах виросли на 38,4% порівняно з минулим роком.

Поки США очікують на замовлення, китайські імпортери переключаються на закупівлю дешевої бразильської сої. У Бразилії вже зібрано 61% площ, і врожайність залишається високою.

Ринок каноли також під тиском. Травневі ф’ючерси у Вінніпезі впали до 703 канадських доларів за тонну. Це пов’язано з прогнозами, що США будуть менше купувати канадської олії через нарощування власної переробки сої. Слідом за канолою ріпак у Парижі подешевшав на 2,6% до 498,5 євро за тонну.

В Україні ціни на сою поки тримаються на рівні 445-450 доларів за тонну завдяки внутрішньому попиту. Проте експерти припускають, що обвал котирувань у Чикаго може невдовзі змусити експортні ціни в Україні також піти донизу.