Агровісник від 01 квітня

Посівна 2026: в Україні вже посіяно понад 461 тис. га ярих культур

Станом на 31 березня 2026 року до сівби ярих зернових та зернобобових культур в Україні вже долучилися аграрії 20 областей, які засіяли 461,4 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

«Загалом всіма категоріями господарств засіяно 461,4 тис. га, що становить 8% від прогнозованих площ зернових та зернобобових культур», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, посіяно:

• ярої пшениці – 52,6 тис. га;
• ярого ячменю – 245,8 тис. га;
• гороху – 109,5 тис. га;
• вівса – 49,2 тис. га.

Найбільші площі зернових та зернобобових культур наразі засіяні в Одеській та Миколаївській областях. Зокрема, аграрії Одещини засіяли 86,4 тис. га, Миколаївщини – 58 тис. га, а Тернопільщини – 79,7 тис. га.

Окремі регіони вже розпочали сівбу інших культур. Так, у Дніпропетровській області засіяли просо – 0,25 тис. га. Паралельно стартує сівба технічних культур, зокрема у Волинській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях розпочато сівбу цукрових буряків – вже засіяно 12,8 тис. га.

Крім того, аграрії Рівненської області розпочали сівбу соняшника, якого засіяно на 1,2 тис. га, а у Львівській області стартувала сівба сої – 0,05 тис. га.

Ціни на зерно нового врожаю в Україні зрівнялися зі старим, а по кукурудзі навіть перевищують його – аналітики

На українському зерновому ринку формується незвична цінова динаміка: ціни на новий врожай загалом торгуються на рівні зі старим, а у випадку кукурудзи навіть вище, попри очікування високого виробництва та достатніх запасів.

Про це пише latifundist.com, із посиланням на Fastmarkets.

Пропозиції української пшениці 11,5% нового врожаю наразі становлять близько 234$/т FOB порти Південний–Одеса–Чорноморськ (POC) із відвантаженням у серпні, порівняно з 236$/т для відвантаження у квітні–травні, тобто різниця лише 2$/т.

Приблизно в цей самий час у березні 2025 року пропозиції на серпневе відвантаження пшениці 11,5% становили 240$/т, тоді як старий врожай пропонувався по 247$/т.

Для фуражної пшениці пропозиції поточного врожаю становили 230$/т FOB POC для квітневого відвантаження проти 226–228$/т для нового врожаю з відвантаженням у серпні, тоді як на цьому ж етапі роком раніше різниця становила близько 12–13$/т: квітневе відвантаження пропонувалося по $236, а серпневе – по 223$/т.

Подібна тенденція спостерігалася і в кукурудзі, де пропозиції старого врожаю становили 226–227$/т FOB для квітня–травня, тоді як пропозиції нового врожаю на листопад були навіть вищими – близько 230$/т.

На внутрішньому ринку заявки на купівлю нового врожаю звучали на рівні 209–210$/т DAP POC для листопада–грудня 2026 року, при цьому угоди укладалися приблизно по 212$/т DAP. Водночас кукурудза старого врожаю торгувалася по 215–216$/т, що залишає лише дуже вузький спред між спотовими та форвардними поставками.

Як зазначили аналітики, це контрастує з минулим роком, коли наприкінці березня 2025 року пропозиції FOB на квітень–травень становили близько 241$/т, тоді як пропозиції нового врожаю на листопад – 225$/т. Подібна структура спостерігалася і на внутрішньому ринку: заявки на старий врожай були на рівні 231$/т, а на новий – 207$/т.

Ідей щодо цін на новий врожай ячменю поки не було, при цьому джерела на ринку зазначають, що вони обережно ставляться до пропозицій ячменю нового врожаю так заздалегідь, з огляду на складний досвід минулого року, коли через недостатнє покриття по ячменю ціни зростали протягом маркетингового року.

Водночас на таких рівнях українські ціни все ще виглядають відносно справедливими порівняно з біржею Euronext або рівнями пшениці та кукурудзи в регіоні Чорного моря ЄС.

«Ця динаміка, ймовірно, зумовлена очікуваннями премій до ф’ючерсів. Новий урожай наразі підтримується відносно сильним переносом (carry) порівняно зі старим урожаєм, що відображається у кривій MATIF [Euronext]: травень – €207, вересень – €213,50 і грудень – 221,75€/т. Це створює стимул купувати фізичний товар, продавати MATIF і залишатися довгими по базису», – зазначив трейдер.

Одночасно пшениця 11,5% нового врожаю з відвантаженням із Констанци–Варни–Бургаса пропонувалася зі знижкою €2–4 ($2,30–4,60) за тонну до вересневого контракту Euronext, що еквівалентно приблизно 241–243$/т FOB.

«Те саме стосується і пшениці, і кукурудзи – різниця між старим і новим врожаєм майже відсутня», – сказав інший трейдер. «Активність не дуже висока, але періодично виникають сплески. Премії близько 80 центів за бушель для кукурудзи залишаються історично низькими, що підтримує попит, але ми все ще серед найдешевших походжень. Торгівля формує довгі позиції на вересень близько €213 ($245), що приблизно відповідає 80 центам за бушель, при цьому плоска ціна, ймовірно, хеджується».

Разом із тим така щільна структура відображає той факт, що учасники ринку не закладають звичайний дисконт переносу та тиск жнив, натомість і старий, і новий урожай стикаються з однаковими ризиковими умовами ринку.

Ринок опинився у майже пласкій структурі між двома врожаями. FOB-ціни на кукурудзу нового врожаю підтримуються постійними воєнними ризиками, тоді як ціни на базисі DAP підкріплюються проблемами логістичних витрат та невизначеністю щодо вартості пального, додали аналітики.

Державна підтримка аграріїв під час посівної – кредити, безпека та розмінування

Весняна посівна кампанія в Україні проходить в умовах коливання цін на ресурси та безпекові виклики, особливо в прифронтових регіонах. Водночас держава забезпечує комплексну підтримку аграріїв – від доступного фінансування до безкоштовного розмінування сільськогосподарських земель, повідомив заступник міністра економіки, довкілля, сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Суспільне».

Про це пише propozitsiya.com.

«Цього року є багато коливань цін на різні засоби виробництва, а також на паливо та мінеральні добрива. Ціни змінюються буквально щодня, а іноді навіть упродовж дня в різні сторони, і це додає невизначеності. Водночас ключовим інструментом підтримки залишається державна програма пільгового кредитування «Доступні кредити 5-7-9», за якою аграрії можуть отримати до 90 млн грн за напрямом «Кредит на посівну». Програму продовжено до 31 березня 2027 року, що дозволяє забезпечити фінансування не лише весняної кампанії, а й збору врожаю та підготовки до осінньої посівної», – наголосив Тарас Висоцький.

За його словами, особливу увагу держава приділяє аграріям у прифронтових регіонах, де безпекова ситуація залишається складною. Для роботи на полях застосовуються додаткові інструменти безпеки, зокрема засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інші технології захисту.

«На всіх прифронтових територіях максимально співпрацюють органи місцевої влади та військові для захисту фермерів. Життя фермерів і працівників – головний пріоритет. Якщо безпекові умови критичні, такі поля тимчасово не засіваються», – підкреслив заступник міністра.

Окремим напрямом підтримки є гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Держава повністю компенсує його вартість для аграріїв.

Фермери можуть подати заявку через Державний аграрний реєстр, після чого держава організовує весь процес – від відбору оператора до повної оплати робіт, що займає орієнтовно пів року. Завдяки цій програмі у 2025 році було розміновано понад 30 тис. гектарів земель, і вона продовжує діяти у 2026 році.

Також цьогоріч запущена програма повноцінного агрострахування: у держбюджеті вперше передбачено 60 млн грн на компенсацію частини страхових премій – до 60% для прифронтових громад і до 45% для інших регіонів.

Крім того, додатково для малих фермерів, які обробляють до 500 гектарів, діє механізм державних гарантій через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що спрощує доступ до фінансових ресурсів.

Загалом, посівна кампанія стартувала вчасно, а стан озимих культур є переважно задовільним. Запаси вологи в ґрунті залишаються оптимальними, що створює передумови для стабільного проведення польових робіт.

Ринок пшениці: Україна знижує темпи експорту

Український експорт пшениці демонструє нетипові темпи наприкінці дев'ятого місяця сезону. Станом на кінець березня Україна реалізувала на міжнародних ринках лише 55% від прогнозованого експортного потенціалу.

Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу, пише agro-business.com.ua.

Згідно з планами на 2025/26 маркетинговий рік, обсяг пшениці, призначеної для відвантаження за кордон без урахування внутрішніх потреб, було визначено на рівні 17,6 мільйона тонн.

За попередніми оцінками експертів, за дев'ять місяців поточного сезону було експортовано 9,7 мільйона тонн пшениці. Цей результат виявився на 25% нижчим за показник аналогічного періоду минулого року.

Протягом останніх чотирьох місяців середні обсяги відвантажень трималися на позначці 600 тисяч тонн, що не відповідає наявним ресурсним можливостям країни.

У поточному сезоні зафіксовано чітку зміну напрямків збуту українського зерна. Спостерігається помітне скорочення експорту до країн Європейського Союзу, зокрема до Іспанії та Італії, натомість зростає частка постачань до країн Африки.

Ключовою причиною такої трансформації стало різке збільшення внутрішнього виробництва пшениці в ЄС.

Якщо у попередньому маркетинговому році європейські фермери виростили близько 122 мільйонів тонн, то в поточному сезоні врожай оцінюється вже у 144 мільйони тонн.

Завдяки рекордному врожаю Європейський Союз зміг власними силами задовольнити внутрішні потреби у продовольчому та фуражному зерні.

Це призвело до закономірного зниження попиту на українську пшеницю з боку традиційних партнерів у Європі.

У результаті українські трейдери змушені переорієнтовувати потоки на більш віддалені ринки, що потребує нових логістичних рішень та впливає на загальну швидкість виконання річного експортного плану.

Рекордний урожай соняшнику прогнозують у світі

Світове виробництво соняшнику у 2026/27 МР може досягти рекордних 62-63 млн т, що значно перевищить 56,9 млн т поточного сезону та попередній рекорд 59,4 млн т у 2023/24 МР.

Такий прогноз зробили аналітики Oil World, пише ІА «АПК-Інформ».

Як уточнюється, наразі аграрії в багатьох країнах частково відмовляються від вирощування кукурудзи та інших культур, які потребують значних обсягів добрив, на користь соняшнику та сої. У зв’язку з цим посівні площі соняшнику в світі у 2026/27 МР можуть збільшитись до рекордного рівня – 34,1 млн га порівняно з 32,8 млн га у попередньому сезоні.

Зокрема, в ЄС цієї весни очікується збільшення площ під соняшником на 0,2 млн га – до 4,9 млн га, при цьому найбільше зростання прогнозується у Франції, Угорщині, Болгарії та Іспанії. Це може збільшити виробництво соняшнику в ЄС до 9,6-9,7 млн т, що приблизно на 1 млн т більше врожаю рік тому.

Найбільше зростання виробництва соняшнику в наступному сезоні прогнозується в Україні – обсяги можуть досягти 12,5–13 млн т.