Агровісник від 15 квітня

Посівна 2026: аграрії України розпочали сівбу кукурудзи і проса

Станом на 13 квітня ярими зерновими та зернобобовими культурами в Україні було засіяно 997 тис. га, що становить 17% від прогнозованої площі (6,003 млн га).

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

Щодо динаміки сівби в розрізі окремих культур, то вона є такою:

• пшениця – 128,5 тис. га (або 69% від прогнозу);
• ячмінь – 528,7 тис. га (70%);
• горох – 209,8 тис. га (76%);
• овес – 100,3 тис. га (73%);
• кукурудза – 0,1 тис. га (0%);
• просо – 0,3 тис. га (1%);
• інші зернові та зернобобові культури – 29,3 тис. га (22%).

Крім того, продовжується сівба олійних культур. Так, соняшником уже засіяно 58,1 тис. га, що становить 1% від запланованого (5 млн га), соєю – 0,05 тис. га.

Також продовжується сівба цукрових буряків, якими на 13 квітня засіяно 68,6 тис. га, або 35% від запланованого.

Станом на 10 квітня минулого року ярими культурами в Україні було засіяно 1,059 млн га, що також становило 19% від запланованого (5,681 млн га).

Соєвий ринок переходить у фазу зростання

На українському ринку сої відновлюється цінова динаміка, що зумовлено активізацією попиту з боку переробних підприємств та обмеженою пропозицією сировини. Водночас експортний сегмент залишається малорухливим через конкуренцію з боку дешевшої бразильської продукції та внутрішні регуляторні фактори, повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК.

Про це пише propozitsiya.com.

Певну підтримку олійним культурам, включаючи сою, формує зовнішній енергетичний фактор: зростання цін на нафту підсилює попит на рослинні олії. Водночас основним драйвером ринку виступає внутрішня переробка. Попит на соєвий шрот і олію зростає, що стимулює заводи до активних закупівель.

«За останній тиждень окремі переробники підвищували закупівельні ціни на 500 грн/т. Ми вже бачимо рівень близько 22 000 грн/т. До кінця квітня – початку травня є всі передумови очікувати 22 500 грн/т. Водночас, з урахуванням поточної кон’юнктури, не виключено зростання до 23 000–24 000 грн/т», – зазначають аналітики.

Водночас експортний напрям залишається слабким.

«Українська соя стикається з жорсткою конкуренцією з боку Бразилії, яка активно постачає дешевшу продукцію на світові ринки. Додатковим стримуючим фактором є експортне мито 10%», – додають у ПУСК.

Нові ринкові сигнали, які вже формуються, варто враховувати під час посівної та подальшої стратегії реалізації сої.

«Соя у наступному сезоні може продемонструвати високу маржинальність. Уже були періоди, коли вона була однією з найприбутковіших культур. Світовий ринок ще не вийшов на свої цінові максимуми, а український має потенціал подальшого зростання. Тому логіка сіяти сою є, однак не варто робити на неї повну ставку – важливо враховувати географію та структуру посівів», – вважають у ПУСК.

Україна збільшує імпорт польських добрив

Через руйнування промислової бази Україна нарощує імпорт мінеральних добрив. Наразі Польща стала одним із головних постачальників цієї продукції на український ринок із часткою близько 25%, випередивши Болгарію, Марокко та Китай.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на польські ЗМІ.

Зазначається, що у 2024 році сума імпорту добрив склала 1,27 млрд доларів. Минулого року обсяг постачань досяг 3,285 млн тонн, що на 13% більше за попередній період. Проте, за даними аналітиків ProAgro Group, «Україна увійшла у весну 2026 року зі значним дефіцитом добрив – загальний попит цього року перевищує 5 мільйонів тонн цих сполук».

Польські компанії (зокрема Grupa Azoty та Anwil) заповнюють нішу, що виникла через неможливість повернення російської продукції на ринок. Динаміка продажів з Польщі має наступний вигляд:

• у 2022 році – 251 млн доларів;
• у 2024 році – 319 млн доларів;
• минулого року (попередні дані) – понад 350 млн доларів.

Експерти виділяють три причини успіху польського імпорту:

• географічне розташування забезпечує швидкість логістики;
• підтверджене походження продукту та відсутність санкційних ризиків;
• ринкова ціна на тлі обмежень експорту з Китаю та нестабільності в Перській затоці.

Більше того, президент Grupa Azoty Марцін Целеєвський підтверджує, що експорт польських добрив до України зростає, і є черга охочих покупців.

«Повернення російських виробників на український ринок з політичних причин неможливе, а власне виробництво заблоковане. Це відкриває величезне вікно можливостей для польського хімпрому на роки вперед», – йдеться у матеріалі.

Відкрито перший агрохаб Food from Ukraine в Африці

Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана.

Про це йдеться на agroportal.ua.

Як зазначила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, у межах ініціативи Президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства.

«Агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року. Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки», – підкреслила прем’єр-міністр.

Вона зазначила, що українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані.

До перших наборів уже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна. Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам.

«Розглядаємо Гану як важливого партнера у Західній Африці для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африканського континенту. Готові ділитися нашою експертизою, технологіями та досвідом підвищення врожайності, щоб разом посилювати світову продовольчу безпеку», – наголосила Юлія Свириденко.

Ринок пестицидів в Україні зміниться до 2028 року

Міністерство економіки України веде активну роботу з імплементації основного європейського регламенту у сфері засобів захисту рослин – 1107/2009. Про це під час інформаційного заходу для аграріїв розповів представник Мінекономіки Юрій Бондаренко, який очолює відділ реєстрації пестицидів.

Про це повідомляє agronews.ua.

За його словами, регламент 1107/2009 є фундаментальним документом, що визначає, які препарати і яким чином можуть потрапити на ринок Євросоюзу. Його ключова особливість – дворівнева система допуску. На рівні Єврокомісії здійснюється схвалення діючих речовин, коформулянтів, синергістів та антидотів. На рівні окремих держав-членів відбувається авторизація – реєстрація конкретних препаративних форм. При цьому вимоги до оцінки, стандарти досліджень і перелік необхідних даних є єдиними для всіх країн ЄС без винятку.

Принциповою відмінністю від нинішньої української практики є так званий принцип перестороги, або принцип обережності. Єврокомісія не очікує настання доведеної шкоди – якщо є обґрунтована підозра, що діюча речовина може завдати шкоди здоров’ю людей, тваринам або довкіллю, її виводять з ринку. Саме цим пояснюється постійне скорочення переліку дозволених речовин у ЄС.

«Той, хто першим адаптується і вийде на ринок зі словами «я готовий», той і зніме всі вершки», – підсумував Юрій Бондаренко.

Термін для України є фіксованим. Відповідно до бенчмарків євроінтеграції, Україна повинна привести процедури допуску засобів захисту рослин до ринку у відповідність до вимог регламенту 1107/2009 до 2028 року. Паралельно вже прийнятий закон №4147, який реформує поводження із засобами захисту рослин у полі та на ринку. Найближчими тижнями очікується публікація проєкту нового закону безпосередньо про засоби захисту рослин, розробленого на виконання вимог ЄС.