Агровісник від 29 квітня

Посівна 2026: 1,7 млн гектарів зернових засіяно: триває весняна кампанія в Україні

Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, на звітну дату посіяно:

• ярої пшениці – 172,4 тис. га;
• ярого ячменю – 668,6 тис. га;
• гороху – 248,2 тис. га;
• овесу – 129,8 тис. га;
• кукурудзи – 437,4 тис. га;
• проса – 2,1 тис. га.

Найбільші темпи сівби зернових та зернобобових демонструють господарства Одеської, Полтавської, Київської, Тернопільської та Рівненської областей.

В розрізі областей:

• Одеська область – 177 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 35 тис. га, горох - 95 тис. га, овес – 1,2 тис. га, кукурудза – 6,7 тис. га);
• Полтавська область – 153,7 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох - 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 69,7 тис. га);
• Київська область – 141,5 тис. га (пшениця – 25,6 тис. га, ячмінь – 39 тис. га, горох - 5,5 тис. га, овес – 6 тис. га, кукурудза – 65,3 тис. га);
• Тернопільська область – 108,2 тис. га (пшениця – 13,3 тис. га, ячмінь – 58,4 тис. га, горох - 4,1 тис. га, овес – 4,6 тис. га, кукурудза – 26,5 тис. га).

Також триває посів технічних культур. Цукровими буряками засіяно на площі 162,8 тис. га (83% від прогнозу), що свідчить про високі темпи кампанії в цьому сегменті.

Соняшником засіяно 636,0 тис. га (13% до прогнозу), соєю – 93,4 тис. га (5%).

У Харківській області розпочали сівбу гречки, наразі засіяно 0,01 тис. га.

Мінекономіки готує нові правила експорту сої та ріпаку

Мінекономіки готує нові підходи до моніторингу походження сої та ріпаку, які зроблять механізм експорту більш прозорим, прогнозованим і технічно узгодженим із даними Державного аграрного реєстру (ДАР).

Про це пише propozitsiya.com.

Документ передбачає налагодження системного обміну інформацією, моніторингу та звітності для перевірки відповідності даних, зазначених у висновках Торгово-промислової палати України, інформації ДАР.

Врегульовано питання перехідних залишків. Залишки 2025/2026 маркетингового року не враховуватимуться при визначенні обсягів експорту сої та ріпаку, які звільняються від сплати експортного мита у 2026/2027 маркетинговому році. Водночас їх необхідно реалізувати:

• на експорт: ріпак – до 30 червня 2026 року, сою – до 31 серпня 2026 року;
• на внутрішньому ринку – без обмежень.

Для підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита агровиробники та кооперативи повинні пройти верифікацію в інформаційно-комунікаційній системі «Державний аграрний реєстр». Процедура відбуватиметься автоматично після подання заявки у визначені строки:

• для ріпаку – з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року;
• для сої – з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року.

Одна з ключових змін – двоетапне внесення даних про врожайність. Спочатку виробник зможе подати планові показники, а згодом скоригувати їх, зазначивши фактичні дані. На кожному з етапів інформацію можна буде подати один раз. Такий підхід дає бізнесу більше гнучкості, але водночас зберігає прозорість і контрольованість системи.

Проєкт також встановлює граничні показники врожайності:

• для ріпаку – не більше 5,0 т/га;
• для сої – не більше 3,5 т/га.

Починаючи з 2027/2028 маркетингового року, залишки попередніх періодів автоматично розраховуватимуться системою ДАР.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що нові підходи мають зробити механізм моніторингу не лише більш контрольованим, а й зрозумілішим для ринку.

«Чіткі правила, прозорі процедури та визначені строки дадуть виробникам і експортерам більше впевненості у плануванні роботи та допоможуть уникнути непорозумінь під час експорту. Наше завдання – завчасно донести до ринку всі ключові умови, щоб виробники могли впевнено планувати свою діяльність, а механізм працював стабільно і без подвійного трактування. У результаті бізнес отримає більше передбачуваності, а держава – ефективний інструмент моніторингу», – зазначив Тарас Висоцький.

Висновки Торгово-промислової палати України для цілей експорту діятимуть до 30 червня 2026 року для ріпаку та до 31 серпня 2026 року для сої.

В Україні оновили механізми надання агрогрантів

Кабінет міністрів України оновив механізми надання грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства, тепличного господарства, а також будівництва овоче- та фруктосховищ.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agro-business.com.ua.

Документ передбачає обов’язкову перевірку отримувачів фінансування відповідно до вимог Рамкової угоди між Україною та ЄС, запровадження інформування про джерело фінансування з використанням емблеми ЄС та маркування «фінансується Європейським Союзом – Ukraine Facility», а також заборону на надання грантів суб’єктам, які перебувають під санкціями ЄС.

Водночас розширено можливості для агровиробників, зокрема запроваджено градацію місткості сховищ, що відкриває доступ до фінансування для малих господарств, а також розширено перелік регіонів, придатних для вирощування мигдалю.

Гранти надаватимуть виключно на нове будівництво овоче- та фруктосховищ на земельних ділянках. Мінімальна потужність таких об’єктів становитиме від 500 т одночасного зберігання, а максимальний розмір гранту – до 20 млн грн залежно від місткості.

Також передбачено вимоги до створення робочих місць, тобто їх кількість зростатиме відповідно до потужності сховищ.

Окремо уточнено напрямки використання коштів і посилено контроль за витратами, зокрема шляхом обов’язкової експертизи кошторисної частини проєктів та додаткового нагляду за вартістю обладнання і матеріалів.

Очікується, що такі зміни підвищать прозорість і підзвітність грантових програм, унеможливлять доступ до фінансування для підсанкційних осіб, стимулюватимуть розвиток агропереробки, створення нових підприємств і робочих місць, а також сприятимуть економічному зростанню регіонів і підвищенню конкурентоспроможності агропродукції.

Ріпак дорожчає: ринок реагує на нафту та геополітику

Стійке зростання ринку ріпаку у світі створює позитивні сигнали та нові перспективи для виробників з України.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), пише agravery.com.

Котирування на біржі Euronext минулого тижня закріпилися вище психологічної позначки 500 €/т, що розглядається як важливий технічний сигнал для подальшого руху вгору. Додатковим фактором підтримки виступає ситуація на нафтовому ринку. Зростання цін на нафту, зумовлене геополітичною напруженістю на Близькому Сході та обмеженнями в районі Ормузької протоки, стимулює підвищення вартості всього олійного комплексу, включно з ріпаком. У найближчі місяці – з травня по липень – можливе досягнення рівнів 540–550 €/т», – зазначають аналітики.

Поточна ринкова ситуація не сприяє активному укладанню форвардних контрактів. Історично спотовий ринок часто пропонував вигідніші цінові рівні, ніж форварди, особливо в умовах висхідного тренду.

«На минулому тижні попит на форвардні поставки українського ріпаку формувався на рівні 570–575 $/т, подекуди доходячи до 580 $/т. Однак, з огляду на потенціал подальшого зростання виробникам доцільно утриматися від активних продажів щонайменше протягом найближчих одного-двох тижнів. На українському ринку спотова ціна на ріпак може досягти 620–640 $/т в липні-вересні», – вважають у ПУСК.

Посуха в Канзасі та дощі у Франції штовхають світові зернові до багатомісячних максимумів

Глобальні торгові майданчики перебувають під тиском несприятливих погодних умов відразу в кількох ключових регіонах світу. Найбільш динамічне зростання продемонструвала пшениця на Чиказькій біржі: за тиждень вона додала 2,42% – з $227,2 до $232,7 за тонну.

Про це йдеться на agronews.ua.

Основний драйвер – посилення посухи в центральних штатах США, передусім у Канзасі. Європейський ринок на Euronext також зріс – з $242,4 до $245,3 (+1,2%) – на тлі надмірних опадів у ключових зернових регіонах Франції.

Кукурудза на обох майданчиках зміцнилася в середньому на 1,5%: на Euronext ціна піднялася до $243,3, у Чикаго – до $190,4. Головними рушіями стали подорожчання енергоносіїв та занепокоєння трейдерів щодо можливих затримок посівної кампанії в США.

Єдиним винятком стала соя в Чикаго, яка показала незначне зниження через технічну корекцію. Втім, внутрішній ринок України повністю ігнорує цей сигнал – через гострий дефіцит вітчизняної пропозиції.