Агровісник від 06 травня

Посівна 2026: в Україні вже засіяно 43% від прогнозованих площ

В Україні аграрії засіяли 2609,0 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 43% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Так, станом на 5 травня аграрії всіх категорій господарств України засіяли понад дві п’ятих запланованих площ під зернові та зернобобові культури. Найвищі темпи сівби демонструють господарства центральних і південних регіонів.

Зокрема, уже засіяно:

• ярої пшениці – 177,9 тис. га;
• ярого ячменю – 687,3 тис. га;
• гороху – 252,6 тис. га;
• вівса – 135,4 тис. га;
• кукурудзи – 1346,7 тис. га;
• проса – 5,2 тис. га.

Крім того, аграрії Сумщини та Харківщини почали сіяти гречку – засіяно 0,64 тис. га.

Найбільші площі ярими зерновими засіяли аграрії Полтавщини – 294,3 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох – 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 210,3 тис. га).

Посівний клин Одещини становить 193,4 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 35 тис. га, горох – 95 тис. га, овес – 1,2 тис. га, кукурудза – 22,3 тис. га, просо – 0,4 тис. га).

У Київській області вже засіяно 183,8 тис. га (пшениця – 25,6 тис. га, ячмінь – 39 тис. га, горох – 5,5 тис. га, овес – 6 тис. га, кукурудза – 107 тис. га, просо – 0,6 тис. га).

Водночас триває сівба технічних культур. Загалом посіяно 2 066,8 тис. га. З яких, цукрових буряків – 182,9 тис. га (93% до прогнозу), соняшнику – 1506,8 тис. га (30 %), сої – 377,1 тис. га (18 %).

Матриця фінансування для аграріїв: усі джерела залучення коштів зібрали в одному інструменті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підготувало для аграріїв практичний посібник – «Матриця доступних фінансових ресурсів», який систематизує всі ключові можливості залучення коштів для розвитку господарств.

Як повідомляє пресслужба міністерства, документ допоможе агровиробникам швидко зорієнтуватися в інструментах підтримки і пройти шлях від визначення потреби до отримання коштів, йдеться на agroportal.ua.

У посібнику виокремлено три основні джерела фінансування:

Найбільш масштабний напрям – державна підтримка. Вона охоплює широкий спектр програм із державного бюджету: від базових субсидій до інвестиційних грантів і компенсацій. Наприклад, аграрії можуть отримати дотації на утримання худоби – від 2 до 7 тис. грн на голову, часткове відшкодування витрат на будівництво та реконструкцію ферм у розмірі 25–50%.

Окремий блок становлять грантові програми: до 16 млн грн на переробну промисловість, до 10 млн грн на закладання садів, до 7 млн грн на будівництво теплиць і до 20 млн грн на створення овочесховищ. Значна частина програм передбачає співфінансування, а для прифронтових територій діють покращені умови – більший відсоток покриття витрат.

Окремий акцент – на підтримці прифронтових регіонів. Доступні компенсаційні механізми: до 100% вартості розмінування земель, до 60% страхових премій, компенсації за втрачені посіви та пошкоджене майно. Важливим інструментом залишається програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка дозволяє залучати пільгове кредитування через банки за підтримки держави.

Другий напрям – міжнародні фінансові організації та донорські програми. Вони надають як грантову, так і змішану підтримку, часто у партнерстві з банками. Серед можливостей – гранти Mercy Corps для відновлення господарств із фінансуванням від кількох тисяч до 150 тис. доларів, програми ЄБРР для фінансування діяльності підприємств і компенсації консультаційних послуг, ініціативи уряду Канади для підтримки жінок у агросекторі, програми UNIDO для підвищення якості продукції та інші.

Окремі міжнародні програми спрямовані на розвиток стандартів безпечності продукції, підтримку експорту та відновлення переробних потужностей. Вони часто включають не лише фінансування, а й навчання, консалтинг і технічну допомогу.

Третій напрям – Банківське фінансування, яке доповнює державні та міжнародні інструменти. Банки надають кредити на поповнення обігових коштів, фінансування посівної, модернізацію техніки, придбання обладнання та реалізацію інвестиційних проєктів. Також поширені партнерські програми з постачальниками ресурсів і фінансовий лізинг.

«Ми систематизували всі доступні можливості фінансування для аграріїв у одному інструменті, щоб кожен виробник – незалежно від масштабу господарства – міг швидко знайти оптимальне рішення для розвитку, відновлення або масштабування свого бізнесу», – зазначає заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Детальніше ознайомитися з матрицею доступних фінансових інструментів за посиланням.

Експорт зерна з України у 2026/27 МР може різко зрости

У 2026/27 маркетинговому році очікується суттєве зростання експорту основних зернових культур з України.

Про це йдеться у звіті FAS USDA, пише agravery.com.

Зокрема, експорт ячменю може зрости на 133% – до 4,2 млн тонн, кукурудзи – на 26%, до 26 млн тонн, пшениці – на 19%, до 15,5 млн тонн.

Загалом виробництво зерна в Україні у 2026/27 МР, як очікується, зросте завдяки врожайності вище середнього рівня на тлі сприятливих погодних умов навесні 2026 року.

За перші дев’ять місяців поточного сезону експорт зерна з України був на 22% нижчим, ніж за аналогічний період минулого року.

У FAS зазначають, що скорочення пов’язане з комплексом факторів, насамперед війною. Зокрема, російські атаки на транспортну інфраструктуру (залізниці та порти) та енергосистему у певні періоди обмежували можливості перевезення зерна від поля до експортних терміналів.

Також в агентстві звернули увагу, що від початку 2025/26 МР ціни на зерно були нижчими, ніж торік.

«Це може бути пов’язано з вищими оцінками світового виробництва зерна та більшими перехідними запасами на кінець 2025/26 МР за оцінками USDA. Крім того, представники галузі зазначають, що з початку повномасштабного вторгнення _росії українські аграрії змогли суттєво наростити потужності для зберігання зерна безпосередньо в господарствах. Поєднання низьких цін і можливості тримати запаси поруч у очікуванні «кращої ціни» спонукало фермерів призупинити активні продажі зерна», – йдеться у звіті.

Додатковим фактором стали імпортні квоти ЄС, які змусили експортерів повертатися на традиційні ринки, де ціни, як правило, нижчі. Як повідомлялося, станом на 17 квітня Україна з початку 2025/26 МР (липень–червень) експортувала 28 215 тис. тонн зернових і зернобобових культур, що на понад 6,1 млн тонн або на 17,8% менше, ніж рік тому. Однак поточного місяця український зерновий експорт дещо скоротив відставання від минулорічних обсягів.

Українські аграрії закликають скасувати мита на добрива і знизити акциз на пальне

Українські аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної раді (ВАР) Денис Марчук, пише agro-business.com.ua.

Зокрема, йдеться про законодавчу ініціативу щодо зменшення акцизного навантаження на пальне для аграріїв. Вона передбачалася в контексті гармонізації українського законодавства з європейськими нормами та мала б забезпечити більш рівні умови для вітчизняних і європейських виробників.

«В Україні вже мав би діяти закон, який зменшує акциз на пальне для товаровиробників, але він досі не прийнятий. Хоча ще у вересні 2024 року під час змін до акцизного законодавства було передбачено розробку окремого рішення для аграріїв. Його мета – вирівняти умови з європейськими виробниками, зокрема шляхом зниження ставки до 50% від акцизу. Станом на квітень 2026 року це питання залишається невирішеним», – зазначив Денис Марчук.

І додав, що ВАР уже звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з пропозицією повернутися до розгляду цієї ініціативи.

Також окрему увагу фахівці звертають на ситуацію на ринку мінеральних добрив, де фіксується суттєве зростання цін.

«Ситуація з мінеральними добривами є критичною. Через глобальні фактори, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході, ціни на азотні добрива зросли більш ніж на 35%. У багатьох країнах уряди вже відреагували – знижують мита або ставки ПДВ, щоб підтримати аграріїв. Ми звернулися до уряду України з пропозицією скасувати мита на імпорт добрив. Це дозволить виробникам якісніше підготуватися до посівної та підвищити врожайність», – прокоментував Денис Марчук.

У галузевій асоціації зазначають, що зниження витрат на ключові ресурси може позитивно вплинути на обсяги виробництва, експортний потенціал галузі та, відповідно, валютні надходження до країни.

У 2026 році очікується скорочення світового експорту пальмової олії

За даними Oil World, конкурентоспроможність пальмової олії на світовому ринку погіршиться в період з квітня по вересень 2026 р., що призведе до різкого скорочення експортних поставок на користь інших видів олії, йдеться на apk-inform.com.

Так у квітні-вересні 2026 р. світовий експорт пальмової олії скоротиться на 2 млн тонн порівняно з рівнем у відповідний період попереднього року і становитиме 24,2 млн тонн.

Основними причинами скорочення експорту є підвищення внутрішнього попиту на біопаливо, експортні обмеження та очікуване зниження врожайності з гектара в річному вимірі. Водночас у той самий період очікується відновлення поставок соєвої олії з Аргентини та соняшникової олії з боку Аргентини, Болгарії та України.

Від початку 2026 р. Індонезія експортувала 6,83 млн тонн пальмової олії порівняно з 6,09 млн тонн у січні-березні 2025 р., Малайзія – 4,11 (3,18) млн тонн, Таїланд – 0,33 (0,03) млн тонн.

У 2025/26 МР Індонезія відвантажила 13,81 млн тонн пальмової олії порівняно з 12,59 млн тонн у жовтні-березні 2024/25 МР, Малайзія – 8,34 (7,76) млн тонн, Таїланд – 0,64 (0,08) млн тонн.

У першій половині поточного сезону Індонезія, Малайзія та Таїланд забезпечили 88% світового експорту пальмової олії. Проте в період квітень-вересень їхня частка, ймовірно, дещо зменшиться, головним чином через різке скорочення поставок з Індонезії та Таїланду.