Агровісник від 21 травня

Посівна 2026: в Україні вже засіяно понад 10 млн га зерновими та технічними культурами

Станом на 19 травня українські аграрії засіяли понад 4,97 млн га ярими зерновими і зернобобовими (83% до прогнозу) та 5,25 млн га технічними культурами.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Так, на звітну дату посіяно:

• ярої пшениці – 184,7 тис. га;
• ярого ячменю – 709,0 тис. га;
• гороху – 256,7 тис. га;
• вівса – 136,7 тис. га;
• кукурудзи – 3540,5 тис. га;
• проса – 19,6 тис. га;
• гречки – 17,92 тис. га.

Найбільші площі ярими зерновими засіяли аграрії Полтавської – 530,4 тис. га, Чернігівської – 445,9 тис. га та Черкаської областей – 364,5 тис. га.

Щодо технічних культур, цукрових буряків посіяно 187,9 тис. га або 95% до прогнозу, соняшнику – 3,72 млн га (75% до прогнозу), а сої – 1,33 млн га ( що становить 65% від прогнозованих площ).

Україна адаптує український агросектор до нових екологічних вимог ЄС

Кабінет Міністрів України запускає експериментальний проєкт із впровадження механізму належної перевірки сільськогосподарської продукції, яка експортується до держав-членів ЄС, на виконання вимог Регламенту щодо знеліснення (EUDR).

Про це пише agroportal.ua із посиланням на пресслужбу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Як повідомляється у пресслужбі, йдеться про підтвердження права ЄС (acquis), що продукція була вирощена на земельних ділянках, які не зазнали знеліснення та деградації лісів після 31 грудня 2020 року.

Зазначається, що реалізація постанови КМУ, ухваленої 20 травня, має забезпечити безперервний доступ української агропродукції до ринку Європейського Союзу та мінімізувати ризики для вітчизняних експортерів.

У межах реалізації проєкту в Державному аграрному реєстрі (ДАР) буде створена автоматизована геоінформаційна система для збору, обробки та верифікації інформації про земельні ділянки, на яких вирощується експортна продукція. Система забезпечить повну простежуваність ланцюга постачання – від земельної ділянки до експорту на ринок ЄС.

У міністерстві пояснили, що для використання нового механізму виробник подає заяву про належну перевірку через електронний кабінет у ДАР. На основі цих даних формується витяг для підтвердження відповідності продукції вимогам законодавства ЄС, після чого здійснюється верифікація інформації через електронну взаємодію ДАР із Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав на нерухоме майно через систему «Трембіта».

«Запровадження механізму належної перевірки є важливим кроком для адаптації українського агросектору до європейських вимог і забезпечення безперервного доступу української продукції до ринку ЄС. Це дозволить мінімізувати ризики торговельних обмежень, підвищити прозорість ланцюгів постачання та зміцнити конкурентні позиції українських виробників», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.

Реалізація постанови також сприятиме цифровізації державних процесів у сфері агровиробництва, виконанню Україною міжнародних зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з ЄС та посилить контроль за недопущенням знеліснення і деградації лісів.

«Впровадження нового механізму підвищить прозорість виробництва, сприятиме розвитку екологічно відповідального агросектору та зміцнить міжнародний імідж України як надійного торговельного партнера», – резюмували у міністерстві.

Азійські імпортери переорієнтовуються на українську пшеницю

Експорт української пшениці після тривалого спаду почав відновлюватися завдяки пожвавленню світового попиту, насамперед з боку азійських країн. Одночасно ринок дедалі більше реагує на погодні ризики у США та Франції, де погіршується стан посівів і зростають побоювання щодо врожаю. На цьому тлі чорноморське зерно стає більш конкурентним, а імпортери починають активніше контрактувати поставки на новий сезон.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), йдеться на agravery.com.

«Світове виробництво пшениці у новому сезоні може скласти близько 790 млн тонн, тоді як Україна збере орієнтовно 23-24 млн тонн зернової. Водночас у США постійно йде погіршення стану посівів і виробництво пшениці може скоротитися з 54 млн тонн до 42 млн тонн через дефіцит опадів. Франція також входить у період дефіциту вологи, що може погіршити перспективи європейського врожаю», – зазначають аналітики.

На тлі погодних ризиків світовий баланс пшениці поступово стає більш напруженим.

«Поки що великі запаси стримують здорожчання пшениці. Основний рух по цінах, швидше за все, ринок побачить вже у серпні-вересні», – прогнозують у ПУСК.

Для України ключовим фактором підтримки на ринку пшениці стає активізація попиту з боку Азії. Після слабких темпів торгівлі взимку та на початку весни імпортери почали активно формувати запаси.

«Після слабких темпів торгівлі взимку та на початку весни, у травні Україна вже експортувала понад 540 тис. тонн пшениці, а до кінця місяця обсяг може досягти 1 млн тонн. Основними покупцями української пшениці залишаються азійські країни, які на тлі ризиків у США переорієнтовуються на чорноморське походження зерна. Вони вже шукають поставки навіть на осінні місяці. Українська пшениця наразі залишається найдешевшою пропозицією на ринку: поставки до Індонезії оцінюються умовно на рівні $285-290 за тонну, тоді як австралійська та американська пшениця – понад $300 за тонну», – додають у ПУСК.

Новий сезон ріпаку посилює боротьбу за маржу та експортні ринки

Світовий ринок ріпаку входить у сезон 2026/27 в умовах суперечливих факторів, коли рекордне зростання виробництва поєднується з підвищеною невизначеністю щодо погоди, біодизелю та конкуренції у переробці. За оцінками УкрАгроКонсалт, ринок дедалі сильніше реагує не лише на врожай, а й на енергетичні та логістичні фактори.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на сайт агенції.

Світове виробництво ріпаку може досягти нового історичного максимуму на рівні 96,9 млн т, тоді як площі розширюються до 45,5 млн га. Навіть за умов зростання посівів ринок залишається дуже чутливим до погодної ситуації у Канаді, Австралії та країнах ЄС.

Україна зберігатиме позиції серед світових ТОП-3 експортерів ріпаку. USDA оцінює експорт на рівні 2,6 млн т, тоді як УкрАгроКонсалт дотримується більш стриманого прогнозу врожаю на рівні близько 3,4 млн т. Така різниця підсилює очікування жорсткішої конкуренції між експортерами та переробниками всередині країни.

Структура українського ринку ріпаку продовжує зміщуватися у бік продукції з доданою вартістю. ЄС залишається головним покупцем українського ріпаку та ріпакової олії, тоді як експорт шроту демонструє значно ширшу географію з активною присутністю азійських і близькосхідних ринків.

Новий сезон ще сильніше пов’язує ціни на ріпак із ринком енергоносіїв та маржею біодизелю. Торгові потоки, фрахт і геополітичні фактори стають не менш важливими ніж сам урожай, що підсилює довгострокову трансформацію олійного сектору, яку відзначає УкрАгроКонсалт.

Динаміка світового виробництва демонструє поступове розширення площ під ріпаком при помірнішій врожайності після сильного попереднього сезону. Структура експорту підкреслює домінуючу роль ЄС у торгівлі українським ріпаком та ріпаковою олією при значно ширшій географії продажів шроту. Порівняння між країнами відображає посилення ролі Канади України та Індії у формуванні глобальної пропозиції та експортної конкуренції.

Так, ключовми тенденціями визначають:

• рекордне світове виробництво ріпаку не знижує невизначеність ринку через високий вплив погодних та енергетичних ризиків;
• Україна посилюватиме свої позиції серед провідних світових експортерів ріпаку навіть за більш стриманих оцінок урожаю;
• конкуренція між експортерами та переробниками в Україні може суттєво зрости при меншому врожаї ніж очікує USDA;
• ЄС залишається ключовим напрямком для українського ріпаку та олії тоді як ринок шроту стає більш диверсифікованим;
• ціноутворення на ріпак дедалі сильніше залежить від біодизелю логістики та волатильності нафтового ринку.

Ринок землі: ціни в Україні знизилися

У квітні середня вартість гектару сільськогосподарської землі в Україні склала 69 468 гривень. У порівнянні з березнем ціна на землю опустилася на 9,4% – тоді вона досягала позначки у 73 923 гривні.

Про це повідомляє Опендатабот, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що найдорожчою земля залишається в західних регіонах та на Київщині. Лідером за вартістю гектара стала Івано-Франківська область, де ціна зросла з 172 757 грн у березні до 246 873 грн у квітні.

До п’ятірки регіонів із найдорожчою землею також увійшли:

• Львівська область – 180 153 грн за гектар;
• Тернопільська область – 134 872 грн;
• Київська область – 123 909 грн;
• Волинська область – 100 274 грн.

Щодо регіонів України, де земля продавалася в квітні найдешевше – то це південні та східні області, де безпекова ситуація залишає бажати кращого:

• Миколаївська область – 41 040 гривень;
• Сумська область – 42 979 гривень;
• Донецька область – 43 613 гривень.

Загалом продажі землі в квітні були менш активними за загальною площею (21 965 га), ніж в березні місяці (24 085 га). Натомість на початок 2026 року середня вартість гектара землі в Україні становила 64 631 грн або майже $1500. У доларовому еквіваленті ціна дільниць зростає приблизно на 10% на рік.

Адама Україна вже у TikTok!

Ми знімаємо для тих, хто працює на землі!

Поради, новини, реальні кейси з поля – все це на нашому каналі @adama.ukraine. Переходьте за посиланням та приєднуйтесь: https://www.tiktok.com/@adama.ukraine