Агровісник від 27 травня

Посівна 2026: в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур

Станом на 25 травня всіма категоріями господарств України посіяно 5 636,7 тис. або 94% до прогнозу зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, станом на звітну дату засіяно:

• ярої пшениці – 185,7 тис. га;
• ярого ячменю – 709,9 тис. га;
• гороху – 258,2 тис. га;
• вівса – 137,0 тис. га;
• кукурудзи – 4156,4 тис. га;
• гречки – 37,6 тис. га;
• проса – 32,2 тис. га.

Найбільше зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Полтавщини, Чернігівщини, Вінниччини, Черкащини та Київщини.

Трійка лідерів має такі результати:

• Полтавська область – 590,8 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох – 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 502,5 тис. га);
• Чернігівська область – 550,3 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 15 тис. га, горох – 9,2 тис. га, овес – 16,8 тис. га, кукурудза – 490 тис. га);
• Черкаська область – 403,2 тис. га (пшениця – 3,7 тис. га, ячмінь – 29,9 тис. га, горох – 6,8 тис. га, овес – 1,2 тис. га, кукурудза – 360,8 тис. га).

Технічних культур засіяно 6 265,6 тис. га. Зокрема, цукрових буряків посіяно 186,3 тис. гектарів або 95 % до прогнозу.

Зазначається, що соняшника посіяно 4 341,9 тис. гектарів або 87 % до прогнозу.

Сої посіяно 1 737,3 тис. гектарів або 85 % до прогнозу.

Ринок ріпаку: в Україні зростають ціни на новий врожай

Минулого тижня ціни попиту на ріпак нового врожаю на експортному ринку України сягнули рівнів 590-600 USD/т як на умовах СРТ-порт, так і на умовах DAP-західний кордон.

Про це повідомляє apk-inform.com.

«Зростанню цін сприяла аналогічна динаміка на європейському ринку даної олійної. Попит, як і раніше, значно переважав пропозицію, що додатково підтримувало ціни», – зазначають експерти.

На внутрішньому ринку ріпаку протягом тижня теж переважала тенденція підвищення цін, проте зростання було слабким, враховуючи низькі темпи торгівлі та надходження пропозиції сировини.

Також зазначається, що в травні в Україні спостерігається підвищення темпів переробки та експорту насіння ріпаку. Зокрема підвищився попит у напрямку західного кордону, тоді як попит у портах через обстріли був трохи слабшим.

Брюссель закликав Угорщину скасувати обмеження на українську агропродукцію

Єврокомісія закликала Угорщину скасувати заборону на імпорт української агропродукції, заявив 26 травня речник Єврокомісії з питань розширення Тома Реньє.

Про це пише latifundist.com із посиланням на LIGA.Бізнес.

Під час пресбрифінгу його попросили прокоментувати продовження угорських обмежень на ввезення продукції з України.

За словами Реньє, позиція Єврокомісії залишається незмінною: односторонні обмеження з боку окремих країн-членів мають бути скасовані, оскільки вони можуть порушувати роботу єдиного ринку ЄС.

«Ми не вважаємо, що ці заходи, які ризикують фрагментувати єдиний ринок, є виправданими після нещодавнього комплексного оновлення Угоди про глибоку та всеохопну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною», – зазначив він.

У Єврокомісії також наголосили, що оновлена угода вже містить механізми захисту європейського ринку. Зокрема, у разі якщо імпорт створюватиме серйозні труднощі для ЄС або окремих країн-членів, можуть бути застосовані спеціальні захисні заходи.

Реньє додав, що Брюссель і надалі вимагатиме скасування національних обмежень, які досі залишаються чинними. Водночас він не уточнив, які подальші кроки може зробити Єврокомісія щодо Угорщини.

Уряд оновив систему бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке робить систему бронювання військовозобов’язаних більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану.

Про це пише propozitsiya.com.

Йдеться про те, щоб цей інструмент працював точніше і застосовувався до тих підприємств та працівників, які справді забезпечують критичні потреби економіки, оборони, безпеки та життєдіяльності населення.

Одне з ключових рішень стосується підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати. Для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника рівень заробітної плати має становити не менше трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн.

Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, зберігається більш гнучкий підхід. Для них чинна вимога залишається на рівні 2,5 мінімальної заробітної плати, тобто 21 618 грн. Йдеться про території, визначені в наказі Мінрозвитку.

Також уряд уточнив правила врахування працівників у квоту бронювання. Працівники, які вже мають відстрочку від призову відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться в квоту лише за одним з місць роботи.

Наприклад, якщо працівник має місце роботи на одному підприємстві, а на іншому працює за сумісництвом, для квоти бронювання він враховується лише за одним з місць роботи. Тобто сумісництво штучно не створюватиме додаткове місце у квоті з бронювання для іншого роботодавця.

Це має запобігти штучному збільшенню кількості працівників, яких підприємство може забронювати, та зробити квоту бронювання більш прив’язаною до реальної потреби бізнесу у збереженні ключових фахівців.

Окремий блок змін стосується критеріїв критичності. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають у місячний термін перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.

Йдеться про критерії, за якими визначається, чи має підприємство справді важливе значення для роботи економіки, обороноздатності, безпеки або забезпечення базових потреб населення. Зокрема, можуть враховуватися роль підприємства у виконанні державних завдань, забезпеченні критичних послуг, виробництві необхідної продукції, підтримці інфраструктури, зайнятості та стабільній роботі громад.

Крім того, у тримісячний термін від набуття змінами чинності буде переглянутий статус усіх підприємств, які вже були визначені критично важливими відповідними органами влади. Це дозволить оновити систему та зберегти бронювання для тих компаній, установ і організацій, від роботи яких реально залежить економіка, обороноздатність та життєдіяльність громад.

Важливо: впродовж усього перехідного періоду уточнення та перегляду критичності аж до прийняття нового рішення чинна критичність підприємств зберігається. Також зберігається діюче бронювання військовозобов'язаних за цими підприємствами. Отже у підприємств є час, щоб підтвердити свою критичність за оновленими критеріями.

У ЄС тимчасово скасовані імпортні мита на азотні добрива

Рада Європейського Союзу тимчасово скасувала митні тарифи на низку ключових азотних добрив та сировини для їх виробництва, зокрема аміак і карбамід.

Про це повідомляє пресслужба ради, пише agroportal.ua.

Рішення діятиме протягом одного року та має на меті знизити витрати для європейських фермерів і виробників добрив. За оцінками Єврокомісії, це дозволить зекономити близько €60 млн на імпортних митах.

У ЄС зазначають, що такий крок також допоможе скоротити залежність від російських і білоруських добрив і сприятиме диверсифікації постачання.

«Сьогоднішнє рішення забезпечує європейським фермерам кращий доступ до доступних і надійних постачань добрив. Це хороша новина як для аграрного сектору, так і для споживачів ЄС», – заявив міністр фінансів Кіпру Макіс Керавнос.

Скасування мит поширюватиметься лише на продукцію, яка не імпортується до ЄС безмитно в межах преференційних торговельних режимів.

Водночас для захисту інтересів європейських виробників у ЄС встановили квоту. Її обсяг дорівнює обсягу імпорту за режимом найбільшого сприяння у 2024 році плюс 20% постачань із росії та білорусі за аналогічний період.

При цьому рішення не стосується продукції з росії та білорусі. У ЄС наголосили, що обмеження щодо російських товарів пов’язані з війною проти України, а щодо білоруських – через підтримку російської агресії.

Очікується, що нові правила набудуть чинності наступного дня після офіційної публікації в журналі ЄС та діятимуть упродовж року.

У Єврокомісії також повідомили, що ситуацію на ринку добрив моніторитимуть, а за необхідності можуть запропонувати продовження або зміну дії механізму.