Агровісник від 03 червня

Посівна-2026 виходить на фінішну пряму: аграрії засіяли вже 97% запланованих площ зернових

Станом на 2 червня 2026 року українські аграрії засіяли 5,84 млн га зернових та зернобобових культур, що становить 97% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, посіяно:

• ярої пшениці – 186,2 тис. га;
• ярого ячменю – 713,4 тис. га;
• гороху – 259,5 тис. га;
• вівса – 137,5 тис. га;
• кукурудзи – 4 336,6 тис. га;
• проса – 37,6 тис. га.
• гречки – 51,1 тис. га.

Найактивніше посівна кампанія триває у Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Київській та Черкаській областях.

Трійка лідерів має такі результати:

• Полтавська область – 594,1 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох – 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 502,5 тис. га);
• Чернігівська область – 567 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 15 тис. га, горох – 9,2 тис. га, овес – 16,8 тис. га, кукурудза – 506,4 тис. га);
• Вінницька область – 481.6 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 55 тис. га, горох – 8 тис. га, овес – 1 тис. га, кукурудза – 396.1 тис. га).

Паралельно завершується сівба й інших стратегічно важливих культур. Технічними культурами засіяно 6,9 млн га (95% від прогнозу). Зокрема, цукровими буряками засіяно 190 тис. га, що становить 96% від прогнозу. Соняшник займає 4,73 млн га (95%), а соя – майже 2 млн га (96% від запланованих площ).

Безвідсотковий кредит на розвиток господарства: українські фермери зможуть отримати до 1 млн грн

З 2 червня 2026 року в Державному аграрному реєстрі розпочинається прийом заявок від фермерських господарств на отримання фінансової підтримки для розвитку виробництва та диверсифікації діяльності.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на пресслужбу Мінекономіки.

Фермери зможуть отримати до 1 млн гривень безвідсоткового кредиту терміном до 5 років із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів.

Зазначається, що участь у програмі можуть взяти фермерські господарства, в тому числі, сімейні фермерські господарства без статусу юридичної особи, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі. Серед обов’язкових умов – відсутність податкової заборгованості, процедур банкрутства, санкцій та здійснення діяльності на тимчасово окупованих територіях.

«Отримані кошти фермерські господарства можуть спрямувати на придбання техніки та обладнання, закупівлю поголів’я сільськогосподарських тварин, будівництво та реконструкцію виробничих приміщень, закладення багаторічних насаджень, розвиток кооперації, зрошення та меліорацію земель, а також на інші напрями, пов’язані з розвитком виробництва», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.

Прийом заявок триватиме до 2 липня 2026 року.

Після завершення прийому заявок, комісія Укрдержфонду розгляне документи претендентів на отримання коштів та визначено переможців конкурсу. Фермерські господарства отримають повідомлення через ДАР про результати розгляду, а з переможцями Укрдержфонд укладе договори про фінансову підтримку.

Експорт сої та ріпаку без мита: що зміниться для агровиробників – пояснення ВАР

27 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 675, якою запроваджено новий механізм підтвердження права сільськогосподарських товаровиробників та кооперативів на звільнення від сплати експортного мита на власно вирощені сою та ріпак.

Щоб допомогти агровиробникам розібратися у нових правилах, експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували інформаційний дайджест щодо змін у порядку експорту сої та ріпаку.

Про це йдеться на agravery.com.

Згідно з новим порядком, верифікація сільгоспвиробників і кооперативів здійснюватиметься автоматично через Державний аграрний реєстр. Це дозволить підтверджувати право на звільнення від експортного мита без додаткових бюрократичних процедур, зокрема без висновків Торгово-промислової палати.

Право на верифікацію матимуть агровиробники, які експортують або планують експортувати власно вирощені сою та/або ріпак, а також кооперативи, що експортують продукцію, вирощену їхніми членами. Для цього товаровиробник має бути зареєстрований у ДАР, бути платником ПДВ, мати у власності або користуванні сільськогосподарські землі та вирощувати відповідну культуру. Для кооперативу додатковою умовою є щонайменше п’ять верифікованих товаровиробників серед його членів.

Заявки на верифікацію подаватимуться щороку через електронний кабінет у ДАР. Для ріпаку – з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої – з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року.

Окремо експерти звертають увагу, що звільнення від мита діятиме в межах обсягів власно вирощеної продукції поточного маркетингового року та залишків урожаю попереднього маркетингового року – починаючи з 2026/2027 маркетингового року. Водночас залишок урожаю 2025/2026 маркетингового року вважатиметься нульовим.

Також встановлено ліміти врожайності, які враховуватимуться під час верифікації через ДАР: для ріпаку – до 5 тонн з гектара, для сої – до 3,5 тонни з гектара.

Постанова набирає чинності з 1 липня 2026 року, а в частині експорту сої – з 1 вересня 2026 року.

У ЄС прогнозують помітне скорочення площ під картоплею

Ключові країни-виробники картоплі в Європейському Союзі у 2026/27 МР зменшать посівні площі.

Про це повідомляє аналітичне агентство Expana, пише agroportal.ua.

Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи закликала фермерів садити лише той обсяг, який вони реально зможуть продати за належною ціною, оскільки тривала життєздатність сектора вимагає збалансованого підходу. Наразі можливостей для вільних продажів у європейських виробників вкрай мало, і, за даними джерел, багато хто з них готовий безкоштовно відвантажувати продукцію, щоб просто позбутися залишків.

Згідно з офіційними даними, Федеральне статистичне відомство Німеччини прогнозує посівну площу картоплі в країні на рівні 280,4 тис. га, що на 7,1% менше порівняно з минулим роком. У Франції очікується зниження площ на 5,2%, хоча цей показник усе одно залишається другим за величиною в історії спостережень. Найбільше падіння демонструє Бельгія, де загальна площа скоротиться на 14,5%, а у Фламандському регіоні – приблизно на 19%.

За прогнозами Європейської комісії очікується зниження врожайності картоплі на 4%. Для Бельгії, яка є одним із основних виробників у Європі, очікується падіння виробництва на 8%.

Складних перспектив додає конфлікт на Близькому Сході, який перешкоджає доступу до Перської затоки, ключового експортного ринку для замороженої картоплі з ЄС.

Локальний попит підняв ціни на соняшник в Україні на тлі стриманого зовнішнього ринку

Аналітики компанії Spike Brokers надали звіт щодо тенденцій на ринку олійних культур та продуктів їх переробки станом на 29 травня, пише propozitsiya.com.

Український ринок соняшнику завершив звітний тиждень із незначним підвищенням цінового рівня. Закупівельні ціни на базисі CPT Паритет Одеса зафіксувалися на позначці 742 дол./тонна з урахуванням ПДВ, що свідчить про тижневе зростання на 3 долари порівняно з попереднім показником 739 дол. США.

Ця динаміка носить суто внутрішній характер. Помірне підвищення цін пов'язане з активною конкуренцією обмеженої кількості переробних підприємств, які намагаються викупити залишки пропозиції насіння соняшнику на внутрішньому ринку. Водночас значна частина заводів країни вже зупинилася на планову профілактику або перебуває у процесі підготовки потужностей до приймання та переробки насіння ріпаку нового врожаю.

Зовнішній ринок соняшникової олії не надав вагомих передумов для агресивного перегляду вартості сировини всередині України. На європейському ринку (FOB Північна Європа) контракти на липень-серпень укладаються на рівні 1 500 доларів за тонну, втративши за тиждень 10 доларів відносно попереднього орієнтиру в 1 510 доларів. Це суттєво обмежує можливості українських переробників підвищувати закупівельні ціни без паралельного подорожчання готової продукції.

Старт торгів по соняшнику нового врожаю відбувається з відчутним дисконтом, який сягає до 60 доларів з ПДВ. Перші форвардні індикації озвучуються на рівні 660 доларів за тонну з урахуванням ПДВ на умовах доставки до переробного заводу.

Обсяги експорту продуктів переробки соняшнику за період з 1 по 28 травня склали:

• соняшникова олія – 382,6 тис. тонн;
• соняшникова макуха – 276,0 тис. тонн.

Основними географічними напрямками для збуту української соняшникової олії у травні стали Іспанія (72,7 тис. тонн), Індія (61,1 тис. тонн), Італія (42,7 тис. тонн), Ірак (34,3 тис. тонн), Нідерланди (27,7 тис. тонн), Франція (18,7 тис. тонн) та Саудівська Аравія (18,3 тис. тонн).

Сегмент ріпаку опинився під впливом двох суперечливих факторів: стриманої біржової динаміки та сильних цінових позицій фізичного ринку готової продукції в Європі на найближчі місяці.

Форвардна крива ріпакової олії демонструє інверсію, за якої спотові обсяги та липневі контракти торгуються із суттєвою ціновою премією відносно серпневих позицій. Це створює неоднозначні умови для переробного сектору: заводи, що працюють на поточному спотовому ринку, мають високу маржинальність завдяки дорогій олії, проте оцінка майбутнього врожаю вже базується на значно нижчій серпневій базі олії та обережних оцінках на біржі MATIF.

Форвардні ціни на ріпак нового врожаю (базовий вміст олії 40%) з поставкою та відвантаженням у серпні-вересні озвучуються на таких рівнях:

• умови DAP Німеччина – близько 530 євро за тонну;
• умови FCA Чоп – близько 475 євро за тонну.

Загальний обсяг українського експорту ріпакової групи за період 1–28 травня склав 122,3 тис. тонн насіння ріпаку та 26,5 тис. тонн готової олії. Ключовими покупцями сировини виступили Бельгія (59,2 тис. тонн), Німеччина (35,8 тис. тонн), Нідерланди (22,6 тис. тонн) та Чехія (4,6 тис. тонн).

На ринку сої зафіксовано розходження між трендами американських бірж та європейського фізичного ринку рослинних олій. На Чиказькій біржі (CBOT) вартість соєвої олії продемонструвала висхідний рух, піднявшись до 75,15 центів за фунт. На противагу цьому, європейські індикації на базисі FCA Гамбург просіли: вартість соєвої олії на червень впала до 1 155 євро за тонну, а на липень-серпень – до 1 145 євро за тонну.

Внутрішній український фізичний ринок відреагував на зовнішні коливання стримано. Закупівельна ціна на українську сою з ГМО на базисі CPT Паритет Одеса залишилася стабільною і наприкінці тижня зафіксувалася на рівні 500 доларів за тонну з урахуванням ПДВ (денна зміна відсутня, а у тижневому порівнянні зафіксовано мінімальне коригування з рівня 501 долар).

Сумарні показники експорту соєвої групи з України за період з 1 по 28 травня склали:

• соєві боби – 190,6 тис. тонн;
• соєва макуха – 128,1 тис. тонн;
• соєва олія – 39,8 тис. тонн.