Агровісник від 10 червня

Посівна-2026: в Україні ярими зерновими лишилося засіяти 2% запланованих площ

Станом на 8 червня ярими зерновими та зернобобовими культурами в Україні було засіяно 5,882 млн га, що становить 98% від прогнозованої площі (6,003 млн га).

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Щодо динаміки сівби в розрізі окремих культур, то вона є такою:

• пшениця – 186,6 тис. га (100% від прогнозу);
• ячмінь – 713,6 тис. га (95%);
• горох – 259,7 тис. га (95%);
• овес – 137,5 тис. га (100%);
• кукурудза – 4,367 млн га (99%);
• гречка – 51,1 тис. га (97%);
• просо – 37,6 тис. га (96%).

Зазначається, що станом на 5 червня минулого року ярими культурами в Україні було засіяно 5,583 млн га, що також становило 98% від запланованого (5,681 млн га).

Також підходить до завершення сівба олійних культур. Так, соняшником уже засіяно 4,861 млн га, що становить 97% від запланованого, соєю – 1,987 млн га (97%).

Реформа гідротехнічної меліорації: в Україні створюють перші пілотні оператори зрошення та осушення

В Україні розпочинається практичний етап реформи гідротехнічної меліорації. У межах реалізації нових законодавчих вимог заплановано запуск перших пілотних операторів меліоративних систем.

Про це йдеться на propozitsiya.com.

Ці структури покликані кардинально змінити систему управління галузевою інфраструктурою, запровадивши модель партнерства між державою та безпосередніми водокористувачами.

Географія пілотних проєктів охоплює два регіони, які обиралися з урахуванням кліматичних особливостей та здатності місцевих установ до госпрозрахункової діяльності:

• Сфера зрошення: пілотний оператор створюється на базі Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства в Одеській області.
• Сфера осушення: проєкт реалізовуватимуть на базі Житомирської філії Державної установи «Українські гідромеліоративні системи».

Впровадження нової моделі управління державною інфраструктурою відбувається на виконання вимог Закону України № 4795-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності». Цей документ офіційно набирає чинності 21 червня 2026 року.

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, запуск пілотних операторів – це перехід від застарілої радянської моделі, коли держава самостійно утримувала всі системи, до сучасного партнерства. Це дозволить ефективніше розпоряджатися ресурсами, залучати інвестиції у модернізацію мереж та адаптувати аграрне виробництво до викликів глобальної зміни клімату.

Детальні плани та етапи запуску перших операторів обговорювалися під час круглого столу в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. У заході взяли участь народні депутати, представники Мінекономіки та Держрибагентства.

Окрему увагу учасники засідання приділили взаємодії новостворених операторів з організаціями водокористувачів (ОВК). На сьогодні ОВК уже підтвердили свою ефективність, ставши реальним інструментом спільного управління меліоративними об'єктами за принципом відповідального партнерства.

Впровадження цієї реформи наблизить український аграрний сектор до європейських екологічних стандартів, що базуються на раціональному та дбайливому використанні водних ресурсів.

Агроекспорт: Україна переорієнтовується на ринки Близького Сходу, Північної Африки та Туреччини

Країни Близького Сходу, Північної Африки та Туреччина стають дедалі важливішими для українського агроекспорту, зокрема з урахуванням переорієнтації обсягів аграрної продукції, які раніше постачалися на ринок ЄС. За перші чотири місяці поточного року частка Туреччини та країн Близького Сходу і Північної Африки перевищила 35% в загальному обсязі відвантажень.

Про це заявила голова комітету з європейської інтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко, пише agro-business.com.ua.

За словами експертки, значення цього регіону для України продовжує зростати на тлі змін у глобальній торгівлі та поступового скорочення поставок окремих видів продукції на ринок ЄС. Особливо важливими для українських експортерів залишаються Єгипет, який є одним із ключових покупців української агропродукції в регіоні, а також Алжир, що нарощує імпорт зернових культур. Водночас Йорданія залишається перспективним ринком для олії та фасованої продукції.

«Туреччина при цьому відіграє не лише роль ринку збуту, а й стає ключовим транзитним та переробним хабом для поставок української продукції до регіону Перської затоки, особливо в умовах блокади Ормузької протоки. Через Туреччину українська продукція може надходити до країн регіону альтернативними маршрутами, що додатково посилює її стратегічне значення для українського експорту», – додала Олександра Авраменко.

Окрему увагу експертка приділила конкуренції на світових ринках. Головним конкурентом України залишається рф, яка контролює близько половини ринку пшениці Північної Африки та має перевагу завдяки дешевшим енергоносіям і власному виробництву добрив. Також Україна конкурує з Аргентиною, США та Бразилією, які мають стабільні логістичні маршрути та сильні позиції на глобальному аграрному ринку.

На думку Олександри Авраменко, у нинішніх умовах ключовою перевагою стає не лише ціна продукції, а й здатність гарантувати стабільну логістику, довгострокові контракти та безперебійність поставок. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть розподіл часток на світовому аграрному ринку.

«За оцінками УКАБ, за сприятливого сценарію та відсутності суттєвого падіння врожайності Україна може зберегти агроекспорт на рівні близько 25 млрд доларів США завдяки переорієнтації поставок з ЄС на ринки третіх країн. Водночас у разі поглиблення дефіциту ресурсів та зростання виробничих витрат існують ризики скорочення як обсягів виробництва, так і експорту української агропродовольчої продукції», – резюмувала вона.

Автоматичне звільнення від мита на сою та ріпак: як працюватиме механізм

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України готується до нового маркетингового сезону експорту сої та ріпаку та розпочинає впровадження оновленого механізму підтвердження права на звільнення від сплати експортного мита.

Відтепер верифікація сільськогосподарських товаровиробників і кооперативів здійснюватиметься через Державний аграрний реєстр (ДАР), повідомляє пресслужба міністерства, пише agroportal.ua.

«Новий механізм передбачає максимальну автоматизацію процесу та дозволить аграріям підтверджувати право на безмитний експорт власно вирощеної продукції без додаткових бюрократичних процедур і отримання висновків Торгово-промислової палати», – зазначили у відомстві.

Для отримання статусу верифікованого товаровиробника необхідно зареєструватися в ДАР, подати інформацію про посівні площі сої та ріпаку та плановий або фактичний обсяг урожаю у встановлені строки. Після цього система автоматично перевірятиме відповідність заявника визначеним критеріям та надаватиме підтверджений статус у реєстрі.

Право на звільнення від сплати експортного мита матимуть сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які зареєстровані платниками ПДВ, мають у власності або користуванні сільськогосподарські землі. Для кооперативів додатковою умовою є наявність щонайменше п'яти верифікованих членів, зареєстрованих користувачами ДАР, а також експорт продукції, придбаної у власних членів.

Звільнення від сплати експортного мита надаватиметься в межах обсягів власно вирощених у поточному маркетинговому році сої та ріпаку, а починаючи з 2026/27 МР також враховуватимуться залишки врожаю попереднього маркетингового року.

Для контролю заявлених обсягів визначені граничні показники врожайності: для ріпаку – до 5 т з гектара у період з 1 липня до 1 квітня, для сої – до 3,5 т з гектара у період з 1 вересня до 1 червня. Поданий обсяг можна буде скоригувати один раз протягом строку подання заявки.

Залишки 2025/2026 МР не враховуються під час визначення обсягу пільги від мита. З 2027/2028 МР залишки попередніх МР розраховуються автоматично системою ДАР.

У Мінекономіки наголошують, що аграріям та трейдерам необхідно вже зараз враховувати особливості переходу на новий порядок. Зокрема, у перші тижні дії механізму для ріпаку, який стартує з 1 липня, система проходитиме практичне відпрацювання. Тому учасникам ринку рекомендують завчасно планувати експортні операції з урахуванням часу, необхідного для налаштування та повноцінного запуску всіх процедур верифікації.

«Ми переходимо до більш простої та зрозумілої моделі підтвердження права на звільнення від експортного мита для аграріїв. Усі ключові процедури максимально автоматизовані через Державний аграрний реєстр. Це дозволить виробникам і кооперативам швидше отримувати необхідне підтвердження та зменшить адміністративне навантаження на бізнес. Водночас закликаємо учасників ринку завчасно зареєструватися в системі та врахувати, що на початковому етапі запуску нового механізму може знадобитися певний час для його повного налаштування», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Як змінюються площі посівів нішевих культур

В Україні впродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур. Загальна площа насіннєвих посівів нішевих культур, що потрапили до вибірки, у 2023 році становила 6108,8 га, у 2024 році – 6827,9 га, а у 2025 році – вже понад 7103 га. Йдеться про найбільш розповсюджені культури, які продемонстрували певну динаміку протягом 3 років.

Про це свідчить аналіз Насіннєвої асоціації України (НАУ), пише agrotimes.ua.

Таке різке зростання площ під насіннєвими посівами нішевих культур можна пояснити кількома чинниками. Передусім аграрії шукають культури, які дають змогу диверсифікувати ризики, пов’язані з основними товарними культурами, рентабельність яких останніми роками суттєво коливається під впливом низки чинників. Також зростає інтерес до культур, які вирощують для переробки або під конкретні довгострокові контракти.

Нішеві культури часто дозволяють працювати з меншою конкуренцією на ринку та отримувати вищу маржу з гектара. Ключовим чинником у цьому випадку є наявність покупця та чітко визначені вимоги до продукції, адже для нішевих культур характерні специфічні стандарти якості. Це пов’язано з тим, що таку продукцію часто вирощують для подальшої переробки або безпосереднього споживання. Є й така тенденція: зростає попит на спеціалізовану сировину з боку переробки та експорту – зокрема на культури для харчової, кормової та функціональної продукції.

Одним із найпомітніших трендів стало зростання площ під зернобобовими культурами. Зокрема, площі під насінницькими посівами гороху посівного (зернового) збільшилися з 1855,2 га у 2023 році до 2605,9 га у 2025 році. Крім того, у структурі з’явилися нові значні площі озимого гороху, які у 2025 році досягли 320,5 га, тоді як у 2023 році вони не фіксувались.

Більше ніж у 4,5 рази зросли і площі під квасолею звичайною (овочевою) – з 157,8 га у 2023 році до 740,9 га у 2025 році, що свідчить про стрімке зростання інтересу до культури у цьому сегменті. Жито посівне зросло, але все ще не дуже наблизилось до показників 2023 року.

Водночас низка популярних нішевих культур демонструє скорочення насінницьких площ. Найбільш помітне падіння зафіксовано для гречки – з 981,2 га у 2023 році до 228,9 га у 2025 році. Просо посівне зменшилось до 173,4 га. Також у кілька разів скоротилися площі під білою гірчицею – з 486,3 га у 2023 році до 65,8 га у 2025 році.

Серед кормових культур, які продемонстрували найбільший приріст за останні роки, фіксуються редька олійна (з 228 га до 488,3 га) і фацелія пижмолиста (з 75 га до 170 га). Натомість площі люцерни посівної суттєво зменшились – з 303,7 га до 129,1 га.

На окрему увагу серед нішевих заслуговує льон олійний – він зріс до 303,3 га. Водночас коріандр посівний, який продемонстрував стрибок у 2024 році, різко впав у 2025 році – до 40 га.

У Насіннєвій асоціації України зазначають, що зміни структури насінницьких посівів пов’язані з перерозподілом попиту на окремі культури, економічною доцільністю їх вирощування та розвитком нових нішевих сегментів ринку.

«Водночас поява нових площ під окремими культурами, зокрема горохом, свідчить про відновлення культур, щодо яких виробники отримали доступ до ринку та планують постачати, також це дає адаптацію до змін ринку і кліматичних умов», – зазначає Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ.