Агровісник від 17 червня

Під урожай 2026 року в Україні засіяно понад 20 млн га

Українські аграрії майже завершили весняну посівну кампанію. Станом на сьогодні ярими зерновими та зернобобовими культурами засіяно 5,88 млн га.

Загалом під урожай 2026 року озимими та ярими зерновими й олійними культурами засіяно понад 20 млн га, пише agronews.ua.

У структурі ярих зернових та зернобобових культур посіяно:

• ярої пшениці – 186,6 тис. га;
• ярого ячменю – 713,6 тис. га;
• гороху – 259,7 тис. га;
• вівса – 137,5 тис. га;
• гречки – 55,1 тис. га;
• проса – 38,5 тис. га.

Найбільші площі серед ярих культур традиційно займає кукурудза, посіви якої становлять 4,37 млн га.

Технічними культурами засіяно загалом 7 млн га, зокрема:

• соняшником – 4,86 млн га;
• соєю – 1,99 млн га;
• цукровими буряками – 190 тис. га.

Як зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, попри аномально холодну весну, рекордні заморозки та постійні обстріли, українські аграрії змогли практично повністю завершити посівну кампанію.

У міністерстві оцінюють перспективи нового сезону як стримано оптимістичні. Загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році прогнозується на рівні 81–83 млн тонн.

Виробництво зернових очікується в межах 60–61 млн тонн, що відповідає показникам минулого року. Водночас урожай пшениці прогнозується на рівні 22–23 млн тонн через скорочення посівних площ та нижчі очікування щодо врожайності.

Урожай кукурудзи може перевищити 32 млн тонн, а виробництво ячменю оцінюється приблизно у 5 млн тонн.

Перспективи олійних культур виглядають більш позитивними. За прогнозами, виробництво соняшнику може перевищити 12 млн тонн, що майже на 16% більше порівняно з минулим роком. Урожай сої очікується на рівні близько 5 млн тонн, а ріпаку – 3,5 млн тонн.

Завершення посівної кампанії та сприятливі прогнози щодо врожаю олійних культур створюють передумови для збереження значного експортного потенціалу України у сезоні 2026/27 МР.

Кабмін готує компенсацію аграріям за добрива українського виробництва

Упродовж цього тижня уряд ухвалить рішення щодо часткової компенсації аграріям вартості комплексних мінеральних добрив українського виробництва.

Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев під час Agro Ukraine Week, який проходить у Києві, пише agroportal.ua.

«Ми бачимо, що суттєво подорожчали добрива, і це тисне на маржинальність і створює ризик для наступного сезону. Тому є потреба в наданні аграріям безповоротної підтримки. Це буде компенсація в розмірі 1 тис. грн за 7 т вітчизняних комплексних добрив на кожні 100 га оброблених угідь. Головна умова – це придбання добрив саме українського виробництва», – зазначив Олексій Соболев.

За його словами, таке рішення допомагає вирішити кілька речей: фермерам вирішити питання з добривами, а українській промисловості – забезпечити додатковий попит. 

«Таким чином ми підтримаємо поле і завод», – зауважив міністр.

Заявки від аграріїв почнуть приймати в ДАР після ухвалення урядом відповідної постанови.

Стартували переговори з ЄС: ключові виклики та пріоритети щодо агросектору

Україна розпочала практичний етап підготовки до вступу в ЄС. За аграрним блоком необхідно підготувати галузь до роботи за правилами єдиного європейського ринку й виконати 16 індикаторів. Попереду – складні реформи і доступ до 440 мільйонів нових споживачів.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Предметні дискусії щодо аграрного сектору Уряд розраховує запустити восени. Які фінансові, екологічні та інституційні зміни необхідні для інтеграції українського АПК до ЄС, обговорили учасники експертної дискусії «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток».

Кластер 5 («Ресурси та сільське господарство») вважається одним із найскладніших у переговорному процесі. Україна є потужним глобальним гравцем і європейські фермери бояться прямої конкуренції. Аграрне ядро кластера складається з трьох розділів, за якими Україна має виконати 16 бенчмарок (індикаторів): 

• Розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», що охоплює правила Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та механізми прямої підтримки; 
• Розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарія та фітосанітарія» із жорсткими стандартами контролю «від лану до столу»; 
• Розділ 13 «Рибальство та рибний промисел».

Першим критичним іспитом для України стане масштабна екологічна модернізація та гармонізація правил використання пестицидів із вимогами європейського Green Deal (Зеленого курсу).

«Екологічна реформа засобів захисту рослин безпосередньо зачепить щонайменше 10 мільйонів гектарів оброблюваних земель – це майже 40% усіх сільгоспугідь на підконтрольних територіях. За оцінками асоціацій, така технологічна перебудова коштуватиме українському агробізнесу біля 2 мільярдів євро щороку. Водночас екологічна модернізація є необхідною умовою довгострокового доступу української продукції до європейського ринку та сприятиме підвищенню рівня безпеки для довкілля і сільських територій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Наступним складним треком стануть перемовини щодо субсидій. ЄС витрачає близько третини свого загального бюджету на підтримку фермерів. Включення України в чинну систему дотацій створить критичне навантаження на європейський бюджет. Через це однією з головних тем переговорів стануть перехідні періоди та спецпрограми захисту саме для малих і середніх фермерів України.

Паралельно Україні потрібно створити інфраструктуру для впровадження Спільної аграрної політики ЄС. Йдеться про Виплатну агенцію (Paying Agency) для аудиту й розподілу європейських коштів та інтегровану систему моніторингу на базі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для запуску цієї системи необхідно укомплектувати штат із 250-400 кваліфікованих фахівців. За вимогою ЄС це має бути виключно державна структура з постійним фінансуванням із держбюджету. В умовах війни це серйозний виклик для бюджету.

Поки перемовини по агросектору готуються до старту, Уряд та профільні асоціації формують сильну доказову базу та детальні економічні розрахунки. Україна планує захищати національні інтереси в Брюсселі на основі чітких цифр, аналізу впливу реформ на виробників та посилення партнерства між українськими й європейськими галузевими асоціаціями. Найближчими місяцями Уряд зосередиться на просуванні низки законодавчих ініціатив, зокрема щодо засобів захисту рослин, ветеринарного благополуччя, безпечності кормів та органічного виробництва, гармонізованих із законодавством ЄС.

ФАО виділяє $1,1 млн на посівну для аграріїв Чернігівщини та Дніпропетровщини

Малі агровиробники Чернігівської та Дніпропетровської областей зможуть отримати ваучери на закупівлю насіння та мінеральних добрив для осінньої посівної. Загальний бюджет програми становить 1,1 млн доларів, а підтримку отримають 550 аграріїв у двох регіонах. Допомога дозволить господарствам завчасно підготуватися до нового сезону, зберегти посівні площі та підтримати продовольче забезпечення місцевих громад.

Про це пише propozitsiya.com.

Ініціативу реалізує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки Уряду Норвегії.

До участі у програмі запрошуються фермери, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР) та обробляють від 10 до 150 гектарів офіційно зареєстрованих сільськогосподарських угідь у Чернігівській або Дніпропетровській областях.

Подати заявку можна через ДАР до 29 червня 2026 року.

Розмір одного ваучера – 2 000 доларів у гривневому еквіваленті. Пріоритет під час відбору надаватиметься фермерським господарствам, очолюваним жінками, з огляду на їхню роль у збереженні агровиробництва, зайнятості та економічної активності в сільських громадах.

Від однієї юридичної особи або фізичної особи-підприємця приймається лише одна заявка. Власники кількох господарств можуть отримати тільки один ваучер у межах програми.

Агровиробники, які вже отримували аналогічну підтримку від ФАО у 2026 році, не можуть взяти участь у цій програмі повторно. Таке обмеження дозволить спрямувати ресурси фермерам, які ще не користувалися цим інструментом.

ВАР закликала уряд терміново врегулювати критичну ситуацію із забезпеченням агропідприємств кадрами

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до уряду з офіційним листом, у якому закликає терміново врегулювати критичну ситуацію із забезпеченням агропідприємств кадрами.

Про це йдеться на agravery.com.

Аграрії наголошують, що через недоліки чинної системи бронювання та різке посилення регіональних критеріїв для визначення критичності підприємств, галузь опинилася на межі зупинки в розпал сезону польових робіт.

Як зазначається у зверненні ВАР до Прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, кадровий ресурс аграрного виробництва наразі «майже вичерпаний внаслідок мобілізації».

Головна причина кризи – неврахування у квотах тих працівників, які були мобілізовані в період з 24 лютого 2022 року до 18 травня 2024 року (до набрання чинності Постанови №76). 

«На початку повномасштабного вторгнення активно мобілізовувались саме працівники аграрного сектору, так як у Збройних Сил України була висока потреба в механізаторах та водіях. Тому на момент набрання чинності Постанови №76, агропідприємства вже втратили велику частину свого кадрового ресурсу, але отримали право на бронювання однакового відсотку від наявних працівників з підприємствами, у яких, на той час, мобілізація ще навіть не починалась», – пояснюють аграрії.

ВАР попереджає: «подальше ігнорування цієї проблеми «загрожує продовольчій безпеці країни через скорочення аграрного виробництва».

Другою серйозною проблемою для галузі стали нові вимоги Обласних військових адміністрацій (ОВА) щодо підтвердження статусу критичності підприємств, які мали бути переглянуті до 10 червня 2026 року. Аналіз проєктів змін свідчить про суттєве зростання вимог до мінімальної площі земель, обсягів реалізації та сплати податків.

Зокрема, ВАР наводить такі приклади посилення критеріїв: 

• Кіровоградська ОВА: збільшення вимоги до оброблюваної землі зі 100 га до 200 га, а також зростання податкового навантаження з 3200 грн до 3800 грн на 1 га.
• Одеська ОВА: збільшення вимоги щодо площі земель зі 100 га до 200 га, а обсягу реалізації – з 250 тонн до 400 тонн.
• Сумська ОВА: підняття планки отриманого доходу з 5 млн грн до 8 млн грн, а сплати податків до місцевого бюджету – з 50 тис. грн до 400 тис. грн.
• Рівненська ОВА: збільшення ліміту земель з 40 га до 50 га, а також підвищення вимоги до мінімальної кількості працівників з 5 до 10 осіб.

ВАР наголошує, що такі нововведення фактично позбавляють малий бізнес можливості бронювати персонал.

«Такий підхід фактично знищує малих фермерів, бо за поточних умов їх працівники будуть або мобілізовані, або звільняться з метою працевлаштування на підприємствах, що мають критичність та можливість бронювання. Більш того, цей підхід може бути сприйнятий, як цілеспрямована політика по звільненню сільськогосподарських земель від малих фермерів на користь великих аграрних підприємств», – підкреслюється у зверненні.

Щоб не допустити зриву збору врожаю та подальших збитків для економіки країни, ВАР закликає Кабінет Міністрів України вжити негайних заходів: 

1. Внести зміни до Постанови №76, які дозволять враховувати у квоту для бронювання всіх працівників, мобілізованих з підприємства з початку повномасштабної війни.
2. Тимчасово збільшити квоту для бронювання працівників агропідприємств до 70% (до моменту практичного врахування вже мобілізованих).
3. Запровадити єдиний критерій для визначення підприємства критично важливим в межах галузевих вимог ОВА з площею обробітку від 100 га.

«Велика кількість аграрних підприємств без можливості справедливого бронювання працівників будуть змушені припинити свою роботу в розпал сезону польових робіт, або не встигнуть вчасно обробити та зібрати наявні посіви, що призведе до збитків, як аграрного сектору та і країни в цілому», – наголосила ВАР.