Агровісник від 01 липня

Стартувала програма експорту ріпаку та сої через Державний аграрний реєстр

З 1 липня 2026 року в Україні стартує програма відкритого експорту ріпаку та сої, покликана забезпечити прозорі та передбачувані умови для агровиробників.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, пише agroportal.ua.

«Участь у програмі можуть взяти виробники сільськогосподарської продукції – юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Подання заявок здійснюватиметься тільки через Державний аграрний реєстр (ДАР)», – наголосили у відомстві.

Заявки за підсумками поточного маркетингового року приймаються:

• для ріпаку – з 1 липня поточного календарного року до 1 квітня наступного календарного року;
• для сої – з 1 вересня поточного календарного року до 1 червня наступного календарного року.

Для учасників програми встановлені умови:

• граничний обсяг експорту ріпаку – до 5 т на 1 га сільськогосподарських угідь;
• граничний обсяг експорту сої – до 3,5 т на 1 га сільськогосподарських угідь;
• протягом строку подання заявки виробник має право один раз скоригувати інформацію щодо планового/фактичного збору сої та/або ріпаку.

«Запуск програми відкритого експорту сої та ріпаку – це ще один крок до створення прозорих і зрозумілих правил для аграрного бізнесу. Ми максимально цифровізували процес, щоб виробники могли швидко подати заявку через ДАР, а держава мала ефективний інструмент для адміністрування експорту. Механізм передбачає максимальну автоматизацію процесу, без додаткових бюрократичних процедур і отримання висновків Торгово-промислової палати», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Мінекономіки закликає агровиробників своєчасно долучатися до програми та подавати заявки через ДАР.

Україна приєднується до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин

Україна офіційно долучається до глобальної системи збереження та обміну рослинними фондами. У серпні 2026 року наша держава стане 156-ю Договірною Стороною Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Про це повідомляє Мінекономіки, пише agravery.com.

Цей крок відкриє українським науковцям і селекціонерам офіційний доступ до світового генофонду, який налічує понад 2 млн зразків найважливіших сільськогосподарських культур планети, а також до Глобальної інформаційної системи (GLIS). Вже у жовтні в межах цієї співпраці Україна відправить першу тисячу зразків насіння вітчизняних зернових та кормових культур на безпечне зберігання до Глобального насіннєвого сховища на Шпіцбергені.

Набуття повноправного членства є стратегічним рішенням для відновлення та зміцнення вітчизняного агросектору в умовах воєнного стану.

«Приєднання до Міжнародного договору надасть Україні доступ до глобальної системи генетичних ресурсів рослин, що має критично важливе значення для селекції та відновлення аграрного сектору. Це дозволить створювати нові сорти, стійкі до кліматичних змін та хвороб. В умовах війни та втрати частини генетичних ресурсів це рішення є важливим кроком на шляху до зміцнення продовольчої безпеки та забезпечення довгострокової стійкості аграрного сектору», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Через бойові дії та окупацію територій український науковий фонд зазнав суттєвих втрат, тому міжнародна інтеграція допоможе захистити наявні активи. Секретар Міжнародного договору Кент Ннадозі підкреслив, що український генетичний матеріал має колосальне значення для всього світу. Національний генбанк України входить до топ-10 найбагатших у світі, володіючи унікальною колекцією з понад 154 300 зразків 2 002 видів рослин, з яких майже 57 тисяч мають суто українське походження. Оскільки інфраструктура банку постраждала від війни, міжнародні партнери (ФАО, Єврокомісія, NordGen, Глобальний трастовий фонд різноманіття культур) ще у листопаді 2025 року створили спеціальний Дублетний центр для резервного збереження українського насіння.

Юридична інтеграція до Договору ФАО є послідовним кроком у межах реалізації національної Стратегії розвитку системи генетичних ресурсів рослин України на 2024-2028 роки. Це забезпечить правовий захист української селекції, зменшить залежність від імпорту насіннєвого матеріалу в критичні моменти та гарантуватиме довгострокову продовольчу безпеку країни.

Жнива-2026: ще у двох регіонах стартували жнива 2026

Поточного сезону через несприятливі погодні умови весни жнива врожаю 2026 стартували дещо пізніше, ніж торік. Першими в поля вийшли аграрії Півдня – Одещини та Миколаївщини.

Про це пише kurkul.com.

Станом на кінець червня до жнивної кампанії почали долучатись й інші регіони, зокрема Кіровоградщина та Буковина.

У Кропивницькому та Голованівському районах Кіровоградської області почали збирати ранні зернові культури. Нині обмолочують озимий ячмінь.

«Перші обмолочені гектари демонструють достойну урожайність – це дає надію на цьогорічну вдалу жнивну кампанію», – повідомив начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович.

У Чернівецькій області цьогоріч жнива розпочалися 27 червня, наразі збирають ячмінь. Першочергово аграрії розпочнуть збирання ранніх зернових та зернобобових культур на площі 53,5 тис. га.

Крім того, одночасно розпочнеться збирання ріпаку, площа якого становить 11 тис. гектарів.

«Щодо обсягів майбутнього врожаю, остаточні показники залежатимуть від погоди під час дозрівання та збирання культур. Наразі посіви перебувають переважно у доброму стані, а аграрії продовжують догляд за ними, здійснюють захист від шкідників, хвороб і бур’янів та проводять необхідні агротехнічні заходи», – зазначила Інна Вовчук для Суспільного.

У 2026 році в області збільшили площі під технічними культурами – на 16,8 тис. га порівняно з 2025 роком. Також збільшилися площі зернових та зернобобових культур – на 1,1 тис. га.

Аномальна спека в Європі знижує прогнози врожаю зерна

Посуха та надвисокі температури суттєво погіршують стан посівів у Франції, яка є найбільшим виробником зерна в Європейському Союзі. Хоча спека прискорила дозрівання і змусила фермерів розпочати жнива значно раніше, вона водночас сильно знижує врожайність озимих та ярих культур.

Про це йдеться на propozitsiya.com.

За даними державної агенції FranceAgriMer, станом на 22 червня французькі аграрії вже обмолотили 7% посівів м'якої озимої пшениці, 19% твердої пшениці, 42% озимого ячменю та 7% ярого ячменю, що в рази випереджає середні показники останніх п'яти років.

Паралельно з цим фіксується стрімке погіршення стану решти посівів на полях. Лише за один тиждень червня частка посівів м'якої пшениці у доброму та відмінному стані впала до 74%, озимого ячменю – до 71%, а кукурудзи – з 84% до 76%. Особливо сильно страждають ярі культури.

Реагуючи на погодні ризики та очікуване падіння збору зерна, європейський фінансовий ринок продемонстрував зростання цін. На паризькій біржі Euronext серпневі ф'ючерси на кукурудзу за тиждень підскочили на 7,3%, досягнувши 228,25 €/т (259,8 $/т). Фізична вартість ярого ячменю у Франції зараз на 15-20 €/т перевищує ціну озимого фуражного ячменю нового врожаю. Ситуація залишається напруженою, оскільки короткочасні та локальні опади, які прогнозують найближчими днями, лише частково знизять температуру, а вже наприкінці тижня на Францію чекає нова хвиля спеки до 30-35 °C.

Окрім того, за даними аналітичної кампанії GlobalData, хвиля екстремальної спеки та дефіцит опадів створюють ризики для врожаю цукрових буряків у провідних країнах-виробниках Європи. Аналітики зазначають, що наступні кілька тижнів будуть вирішальними для розвитку посівів цукрових буряків. Саме в цей період достатнє забезпечення вологою є одним із ключових факторів формування майбутньої врожайності.

Сарана: у двох областях України запроваджено особливий режим захисту рослин

У зв’язку з виявленням осередків саранових особливий режим захисту рослин запроваджено у Дніпропетровській та Херсонській областях. Також зберігається ризик поширення фітофагу на інші регіони країни.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Держпродспоживслужбу, пише agro-business.com.ua.

У відомстві зауважили, що наразі особливий режим захисту рослин унаслідок виявлення осередків саранових діє лише у двох регіонах України –Дніпропетровській та Херсонській областях. Водночас зберігається ймовірність подальшого поширення фітофагу.

Так, на Дніпропетровщині минулого тижня під час проведення фітосанітарного моніторингу було виявлено сарану перелітну (Locusta migratoria L.), чисельність якої в окремих місцях сягала 30-40 особин на 1 м². У зв’язку з цим особливий режим захисту рослин запроваджено на території площею 30 га.

На Херсонщині особливий режим захисту рослин діє на площі близько 155 га, а навколо осередку створено буферну зону. У Держпродспоживслужбі запевнили, що станом на 30 червня у регіоні спостерігається загибель сарани.

«Водночас існує ризик подальшого поширення шкідника, зокрема для південних та південно-східних регіонів України. Окрім вищезгаданих областей, потенційно під загрозою можуть опинитися також Запорізька, Миколаївська та Одеська області», – зазначають у Держпродспоживслужбі.

Аграріїв і громадян закликають у разі виявлення осередків саранових невідкладно інформувати територіальні органи Держпродспоживслужби для оперативного проведення додаткових обстежень та визначення комплексу захисних заходів.