Агровісник від 09 липня

Агрокредитування перевищило довоєнний рівень: понад 70% позик іде на модернізацію

Кредитування українського агросектору перевищило довоєнний рівень і досягло 3,9 млрд доларів США. Водночас понад 70% позик агровиробники залучають уже не на покриття поточних потреб, а для модернізації виробництва та оновлення техніки. Це свідчить, що галузь переходить від виживання до інвестицій у розвиток.

Про це пише agravery.com.

Головним рушієм таких змін залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Зараз на неї припадає майже половина – 45% – усього агрокредитування країни. А для фермерів у прифронтових зонах, де ризики надзвичайно високі, ця програма стала єдиним порятунком. Так, у Сумській області 81% усіх кредитів для аграріїв видано саме за програмою «5-7-9%», у Херсонській області ця частка досягає 98%, а в Донецькій області державна програма покриває рекордні 100% – без неї фінансування агробізнесу там було б просто неможливим.

У січні 2022 року загальний кредитний портфель аграріїв становив 2,8 мільярда доларів. Повномасштабне вторгнення та блокада портів поставили галузь на межу: за оцінками Світового банку, аграрії втратили майже 25 мільярдів доларів.

Саме кредити допомогли галузі вистояти в ці перші роки. Агровиробники почали активно залучати фінансування, і вже за рік, у січні 2023-го, кредитний портфель зріс на 11% у доларах та на 42% – у гривні.

«У перші роки повномасштабної війни кредити допомогли аграріям зберегти виробництво, провести посівні кампанії та підтримати роботу підприємств в умовах безпрецедентних викликів. Сьогодні кредитування не просто зросло, а кардинально змінилася його суть. Частка коротких позик упала вдвічі, натомість 72% портфеля – це вже "довгі" гроші, терміном понад рік. Аграрії залучають кошти на купівлю нової техніки, модернізацію потужностей. Це найкращий доказ того, що агросектор адаптувався і планує майбутнє», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Довгострокові кредити – це можливість не просто сіяти й збирати врожай, а будувати заводи, запускати переробку та виробляти продукцію з доданою вартістю.

Зростання кредитування та перехід до довгострокових інвестицій свідчать про стійкість українського агросектору навіть в умовах війни – і створюють основу для технологічної модернізації, розвитку переробки та зміцнення конкурентоспроможності українського аграрного експорту.

Жнива-2026: в Україні зібрали перший мільйон тонн зерна нового врожаю

В Україні тривають жнива ранніх зернових та зернобобових культур. Станом на 7 липня до збирання врожаю приступили аграрії 15 областей.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Наразі обмолочено 251,4 тис. га, що становить 3% від прогнозованої площі (торік на цю дату було обмолочено 331,9 тис. га). Зібрано 1,022 млн тонн зерна нового врожаю за середньої врожайності 40,7 ц/га.

Зокрема, зібрано:

• пшениці – 264,61 тис. тонн із площі 64,13 тис. га, середня врожайність становить 41,3 ц/га;
• ячменю – 719,4 тис. тонн, обмолочено 171,66 тис. га, середня врожайність – 41,9 ц/га;
• гороху – 35,11 тис. тонн, обмолочено 15,6 тис. га, середня врожайність – 22,5 ц/га.

Найбільші обсяги збирання в південних регіонах.

Одещина – 389 тис. тонн з площі 93 тис га (зокрема 32,2 тис. тонн пшениці, 328,7 тис. тонн ячменю та 28,1 тис. тонн гороху).

Миколаївщина – 347,2 тис. тонн з площі 95 тис.га, (зокрема 108,8 тис. тонн пшениці, 232,5 тис. тонн ячменю та 5,9 тис. тонн гороху).

Загалом по країні площі порівняно з минулим роком на цю дату обмолочено менші, однак середня врожайність поки фіксується вища: 40,7 ц/га проти торішніх 26,1 ц/га.

«Цьогоріч через погодні умови жнива розпочалися дещо пізніше. Але аграрії працюють максимально інтенсивно, і вже маємо перший мільйон тонн зерна – це хороший результат для цієї дати. Він став можливим завдяки злагодженій роботі виробників та ефективній організації польових робіт навіть в умовах безпекових і логістичних викликів», – зазначає заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Також у Херсонській та Івано-Франківській областях розпочали збирання ріпаку. Наразі обмолочено 1,22 тис. га, що становить 4% від запланованої площі. Зібрано 2,68 тис. тонн олійної культури за середньої врожайності 22 ц/га.

Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення економічно не обґрунтоване, – ЄБА

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України із закликом переглянути запропоноване підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30%.

Як повідомляє пресслужба ЄБА, компанії-члени асоціації вважають, що економічне обґрунтування такої ініціативи потребує додаткового аналізу, пише agroportal.ua.

На думку бізнесу, потенційні негативні наслідки для економіки можуть перевищити додаткові доходи, які АТ «Укрзалізниця» очікує отримати від підвищення тарифів.

«За оцінкою ДП «Укрпромзовнішекспертиза», різке збільшення вартості вантажних перевезень може призвести до суттєвих негативних наслідків для економіки. Зокрема, це може вплинути на скорочення вантажної бази, зниження конкурентоспроможності українських виробників, зменшення обсягів виробництва та експорту, а також надходження до державного бюджету. Водночас це може погіршити й фінансові показники самої АТ «Укрзалізниця» через подальше скорочення обсягів перевезень», – зазначають у ЄБА.

За оцінками компаній-членів асоціації, у 2023-2024 роках вантажний сегмент щороку генерував близько 20 млрд грн операційного прибутку, що свідчить про наявність інших чинників, які впливають на фінансовий стан компанії. Серед ключових проблем, які потребують першочергового вирішення – хронічна збитковість пасажирських перевезень і недостатнє державне фінансування механізму публічних соціальних зобов’язань, а також утримання значної частини економічно збиткової залізничної інфраструктури. Ці питання потребують комплексного врегулювання поряд із підвищенням операційної ефективності компанії та оптимізацією її витрат.

У зв’язку з цим ЄБА закликає переглянути рішення щодо підвищення тарифів на 30% на користь помірного, економічно обґрунтованого коригування тарифів після проведення відкритих консультацій із бізнесом. На думку компаній-членів асоціації, таке коригування має бути мінімально необхідним і складати орієнтовно 5-10%.

«Бізнес підтримує необхідність забезпечення стабільної роботи АТ «Укрзалізниця» як стратегічної інфраструктурної компанії. Водночас фінансова стабілізація має ґрунтуватися насамперед на системних реформах і підвищенні ефективності роботи компанії, а не на подальшому збільшенні тарифного навантаження на вантажовідправників, особливо в умовах війни, скорочення промислового виробництва та складної логістичної ситуації», – резюмували в асоціації.

Падіння попиту та обвал цін: українські заводи переключаються з соняшнику на новий урожай ріпаку

Низька пропозиція соняшнику в Україні наприкінці поточного сезону призвела до вимушеної зупинки частини переробних заводів. Ті підприємства, які мають технічну можливість переробляти ріпак, уже починають активну підготовку до його приймання. Це суттєво знижує поточний попит на соняшник і, відповідно, тисне на його вартість.

Про це пише propozitsiya.com.

Протягом усього тижня закупівельні ціни на соняшник в Україні стрімко падали. Залежно від регіону, вони знизились на 500–1000 грн/т і наразі фіксуються на рівні 32000–33000 грн/т (за умови олійності 50%) з урахуванням доставки безпосередньо на завод.

На зовнішніх ринках фіксується розбіжність між пропозицією та реальним попитом. Експортні ціни попиту на соняшникову олію тримаються на досить високому рівні – близько 1330–1345 $/т з доставкою до морських портів.

Водночас ціни пропозиції української соняшникової олії зросли ще помітніше:

• Вартість українського продукту підвищилася до 1370–1385 $/т FOB.
• Українська олія зараз суттєво дорожча за російську, ціна якої становить 1300 $/т FOB.
• Наші експортні пропозиції також помітно перевищили вартість аргентинської соняшникової олії, яка торгується в межах 1270–1300 $/т FOB.

Сприятливі погодні умови з помірними температурами та опадами, які синоптики прогнозують на найближчі дні в Україні та рф, помітно покращують потенціал майбутнього врожаю соняшника. Це створює додатковий тиск на ціни майбутнього сезону та автоматично знижує попит покупців на поставки соняшникової олії зі старого врожаю.

У Європейському Союзі ситуація дещо інша – там сильна хвиля спеки псує та знижує потенціал збору ярих культур. Проте офіційний прогноз виробництва соняшника в країнах ЄС поки що залишається стабільним – на рівні 9,6–10,2 млн т. Завдяки суттєвому збільшенню площ сівби, цей результат має на 1,2–1,7 млн т перевищити показники попереднього аграрного сезону.

Аграріям прифронтових регіонів компенсують збитки за знищений війною урожай

Уряд опрацьовує новий механізм компенсації для аграріїв, які втратили урожай через бойові дії.

Про це у телеефірі заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Він пояснив, що йдеться про фермерів, чиї поля були знищені або не можуть бути зібрані через безпекову ситуацію в 50-кілометровій зоні від лінії бойових дій чи державного кордону з країною-агресором.

Після збору та верифікації інформації упродовж липня – серпня необхідне фінансування планують передбачити в Державному бюджеті на 2027 рік, а виплати здійснити вже у першому кварталі наступного року.

«Ми працюємо над механізмом, який дозволить компенсувати аграріям втрати врожаю через бойові дії. Зараз завершуємо визначення критеріїв, за якими фермери зможуть звертатися за допомогою. Після збору інформації цього літа сформуємо бюджетний запит, щоб уже в першому кварталі 2027 року здійснити відповідні виплати. Наше завдання – щоб аграрії отримали кошти ще до початку весняної посівної кампанії», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, цього року вперше запроваджений механізм визначення зон ризикованого землеробства, який враховує як природно-кліматичні, так і воєнні ризики. Відповідні території вже оцифровані та інтегровані до Державного аграрного реєстру.

Для підтвердження втрат використовуватимуться супутникові знімки, а там, де дозволятиме безпекова ситуація, – результати обстежень на місцях. До затвердження остаточного порядку аграріям рекомендують фіксувати наслідки обстрілів та передавати інформацію через обласні військові адміністрації.