Агровісник від 16 липня

В Україні відновили профільне аграрне міністерство

Сьогодні, 16 липня, Верховна Рада проголосувала за склад нового Кабміну, очільником якого став Сергій Корецький, йдеться на kurkul.com.

Також сьогоднішнім рішенням було відновлено роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Очільником відомства призначили Тараса Висоцького.

Відновлення Мінагрополітики стало наслідком поділу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства на два окремі центральні органи виконавчої влади – Міністерство економіки та екології і Міністерство аграрної політики та продовольства. Ідею такого переформатування раніше озвучував прем'єр-міністр Сергій Корецький.

Головна причиною відновлення Мінагрополітики називають – євроінтеграцію, оскільки агросектор – це близько 30-40% змін в законодавство в межах євроінтеграційного треку. Після об’єднання трьох міністерств аграрний блок фактично втратив окрему управлінську вертикаль, тоді як обсяг роботи лише зріс.

Тарас Висоцький до призначення обіймав посаду заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства. До цього він був першим заступником міністра аграрної політики, а у 2024 році тимчасово виконував обов'язки міністра.

Жнива у розпалі: намолочено понад 3,1 млн тонн зерна

Станом на 14 липня українські аграрії в усіх областях розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Уже обмолочено 763,0 тис. га, або 6% прогнозованих площ, та намолочено 3,1 млн тонн зерна нового врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, зібрано:

• ячмінь – намолочено 1842,4 тис. тонн із площі 417,7 тис. га при середній врожайності 44,1 ц/га;
• пшениця – 1113,1 тис тонн із площі 280,7 тис. га, середня врожайність становить 39,6 ц/га;
• горох – 156,4 тис. тонн гороху з площі 64,6 тис. га, врожайність 24,2 ц/га.

За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Зокрема:

• Одеська область – 1 001,0 тис. тонн з площі 238,0 тис. га (пшениці – 190,1 тис. тонн, ячменю – 728,9 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн);
• Миколаївська область – 805,1 тис. тонн з площі 227,3 тис. га (пшениці – 351,5 тис. тонн, ячменю – 409,2 тис. тонн, гороху – 44,4 тис. тонн);
• Дніпропетровська область – 567,3 тис. тонн з площі 148,2 тис. га (пшениці – 385,8 тис. тонн, ячменю – 172,3 тис. тонн, гороху – 9,2 тис. тонн).

Паралельно в Україні триває збирання озимого та ярого ріпаку – першої олійної культури нового врожаю. Обмолочено на площі 77,0 тис. га, зібрано 149,1 тис. тонн при середній врожайності 19,4 ц/га.

У Польщі заявили, що не бачать підстав для скасування обмежень на імпорт агропродукції з України

Польща не розглядає можливість скасування односторонньої заборони на імпорт окремих видів української агропродукції, вважаючи її необхідною для захисту внутрішнього аграрного ринку.

Про це в Брюсселі заявив заступник міністра сільського господарства Польщі Адам Новак, повідомляє Укрінформ, йдеться на latifundist.com.

За словами посадовця, Варшава не бачить підстав для перегляду чинних обмежень, оскільки їхнє скасування, на думку польської сторони, негативно позначиться на місцевих виробниках, аграрному ринку та споживачах.

«Ми не бачимо можливості скасування цих рішень, тобто односторонньої заборони, яку ми запровадили, оскільки це було б несприятливим для польського аграрного ринку, польських фермерів і, що найважливіше, на нашу думку, також для споживачів», – сказав Новак.

Він також наголосив, що після початку повномасштабної війни Україна отримала лібералізований доступ до ринку ЄС без необхідності виконувати частину вимог і стандартів, які є обов'язковими для польських аграріїв.

За словами Новака, під час нещодавнього візиту до Польщі єврокомісара з питань сільського господарства та продовольства Крістофа Гансена польська влада підтвердила свою позицію щодо необхідності збереження чинного механізму захисту ринку.

«Ми чітко сигналізували, що не бачимо можливості скасування цього механізму, оскільки така лібералізація торгівлі є невигідною для Польщі. Це єдиний спосіб стабілізувати польський аграрний ринок», – додав він.

У 2023 році Польща разом із кількома іншими країнами ЄС запровадила односторонні обмеження на імпорт окремих видів української сільськогосподарської продукції, пояснивши це необхідністю захисту своїх фермерів від дестабілізації внутрішнього ринку.

Світовий ринок рослинних олій стримано відреагував на зростання цін на нафту

Світові ринки рослинних олій майже не відреагували на стрімке зростання цін на нафту, яка за тиждень подорожчала на 15%. Стабілізацію ринку забезпечило покращення глобальних балансів олійних культур та постійне збільшення пропозиції сировини. Зокрема, вересневі ф'ючерси на нафту марки Brent за сім днів зросли до 85 доларів за барель через скасування перемир'я між Іраном та США, поновлення війни на Близькому Сході та обстріли кораблів в Ормузькій протоці.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на GrainTrade.

Найбільшу динаміку під впливом нафтового ринку продемонстрували грудневі ф’ючерси на соєву олію на біржі CBOT, які за тиждень виросли на 5,2% до 1557 доларів за тонну. Водночас спотові ціни на соєву олію в Бразилії підвищилися до 1190–1200 доларів за тонну, а в Китаї серпневі контракти укріпилися до 1235–1245 доларів за тонну. Оскільки котирування сої в Чикаго залишалися стабільними, аналітики прогнозують швидкий відкат вартості соєвої олії.

Серпневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі Bursa Malaysia протягом тижня торгувались на рівні 4574 ринггітів або 1120 доларів за тонну. Уповільнення експорту у червні призвело до зростання внутрішніх запасів цієї продукції до чотиримісячного максимуму. Котирування пальмової олії, які раніше суттєво корелювали з нафтовими трендами, наразі залишаються стабільними та ігнорують спекулятивні стрибки.

Ціни на соняшникову олію підтримує сезонне скорочення пропозиції з Чорноморського регіону та посилення обстрілів українських портів. В Україні цього тижня під удар потрапив олієналивний термінал компанії Кернел, де було пошкоджено близько 9 тис. тонн соняшникової олії. Ціни попиту на продукцію з доставкою до чорноморських портів за тиждень виросли до 1345–1350 доларів за тонну, при цьому наразі пропонується лише олія з нового врожаю за ціною близько 1300 доларів за тонну.

На цьому тлі ціни попиту в Індії виросли до 1445–1450 доларів за тонну, тоді як пропозиції на російську соняшникову олію підвищилися до 1350–1380 доларів за тонну. У червні росія наростила експорт соняшникової олії до Індії та Туреччини порівняно з травнем на 189% до 0,3 млн тонн. Цей показник на 415% перевищив обсяги червня 2025 року та став найбільшим із листопада 2024 року.

На європейському ринку подорожчання нафти та ріпаку на Паризькій біржі спровокувало зростання цін на ріпакову олію в ЄС за тиждень до 1535 доларів за тонну в Нідерландах. Водночас ціни попиту на українську ріпакову олію з доставкою на західний кордон залишаються на рівні 1070 євро за тонну або 1220 доларів за тонну.

Збільшення прогнозу світового врожаю соняшника у новому сезоні поки не вплинуло на ринок. Очікувана стабілізація нафтових котирувань, нарощування пропозиції ріпакової олії та підтвердження хороших зборів соняшнику мають заспокоїти ринки та скоригувати ціни восени. Додатковим чинником стабілізації стане зниження активності імпортерів, які очікуватимуть падіння вартості нового врожаю.

Перепідтвердження критичності підприємств: які документи потрібно подати до 10 серпня

1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 862 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 і від 30 травня 2026 р. № 692». Документ запроваджує новий механізм підтвердження статусу підприємств, визнаних критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також передбачає зміни у порядку бронювання військовозобов’язаних працівників.

Про це пише, agravery.com.

Що потрібно врахувати підприємствам під час перепідтвердження статусу критично важливого та які документи необхідно подати до 10 серпня 2026 року, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. 

Відповідно до постанови № 862, якщо підприємства, які вже визначені критично важливими, подали до 10 серпня 2026 року довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників та податковий розрахунок сум доходу за останній календарний місяць, що підтверджують відповідність зарплатному критерію, рішення про визначення критичності діятимуть протягом строку, на який вони були прийняті.

Йдеться про підтвердження того, що нарахована середня заробітна плата на підприємстві становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3.

Водночас ця норма не стосується підприємств, яким анулюють статус критичності у разі виключення критерію, на підставі якого підприємство було визначене критично важливим до 1 липня 2026 року.

Мінекономіки інформує, що постановою Уряду від 1 липня 2026 року № 862 затверджено спрощену процедуру підтвердження підприємству, установі чи організації статусу критично важливого.

Також наказом Мінекономіки від 24 червня 2026 року № 6954 затверджено критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.

Для проходження спрощеної процедури підприємству необхідно до 10 серпня 2026 року надіслати на електронну адресу Мінекономіки meconomy@me.gov.ua супровідний лист, підписаний кваліфікованим електронним підписом керівника, а також такі документи:

• довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників;
• податковий розрахунок сум доходу, нарахованого або сплаченого на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;
• податковий розрахунок сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останній календарний місяць.

Підприємства, у яких статус критично важливого закінчується менше ніж за три місяці, можуть подати повний пакет документів через Державний аграрний реєстр на підтвердження або визначення статусу критично важливого підприємства.

Агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо бронювання працівників, підтвердження критичності, податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки.