Агровісник від 23 липня

Україна скликає Радбез ООН через атаки рф на судна у Чорному морі

22 липня морський експорт з глибоководних портів України не здійснювався через російські атаки цивільних суден.

Про це повідомив т.в.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, пише latifundist.com.

«росія тримає в заручниках глобальну продовольчу безпеку. За останні кілька днів країна-агресор розбомбила щонайменше три цивільні вантажні судна. Кілька десятків членів екіпажу загинули та отримали поранення. Сьогодні (22 липня – ред.) жодне судно не пройшло через Чорноморський морський коридор України – саме в пік врожаю. Це навмисний економічний та гуманітарний терор», – наголосив міністр.

Через таку ситуацію Україна звернулася з проханням про термінове скликання засідання Ради Безпеки ООН на 27 липня.

«Ми закликаємо всі держави, особливо ті, що постраждали, негайно вимагати від росії припинення своїх нападів на свободу судноплавства в Чорному морі. Жодна країна не має права морити світ голодом. Глобальний тиск може зупинити російський терор», – констатував Андрій Сибіга. 

За його словами, росія зараз атакує світові продовольчі ринки в Чорному морі так само, як Іран атакує енергетичні маршрути в Ормузькій протоці. Через це мільйони сімей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін та голодом, якщо російський терор продовжиться.

Нагадується, що, 22 липня рух суден на вхід до морпортів України призупинився, хоча зарано говорити про повну блокаду морського експорту, заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький в коментарі Latifundist.com. Уряд працює над рішеннями, які мають допомогти відновити судноплавство.

Жнива 2026: в Україні вже намолотили майже 5,5 млн тонн зернових та зернобобових культур нового врожаю

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових та зернобобових культур. Станом на 21 липня аграрії всіх областей уже обмолотили 1,34 млн га, або 11% прогнозованих площ, та намолотили 5,47 млн тонн зерна нового врожаю. 

Про це повідомляєм пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, вже зібрано:

• пшениці – 2,6 млн тонн із площі 633,2 тис. га при середній врожайності 41,1 ц/га;
• ячменю – 2,56 млн тонн із площі 580,5 тис. га при врожайності 44,1 ц/га;
• гороху – 301,4 тис. тонн із площі 121,6 тис. га при врожайності 24,8 ц/га.

За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Зокрема:

• Одеська область – 1596,7 тис. тонн з площі 385,0 тис. га (пшениці – 616,5 тис. тонн, ячменю – 858,2 тис. тонн, гороху – 133,0 тис. тонн);
• Миколаївська область – 1302,6 тис. тонн з площі 365,5 тис. га (пшениці – 694 тис. тонн, ячменю – 521,7 тис. тонн, гороху – 83,1 тис. тонн);
• Дніпропетровська область – 1004,6 тис. тонн з площі 256,5 тис. га (пшениці – 712,2 тис. тонн, ячменю – 273,5 тис. тонн, гороху – 18,3 тис. тонн).

Паралельно триває збирання ріпаку. Озимий та ярий ріпак уже обмолочено на площі 216,2 тис. га, намолочено 429,6 тис. тонн при середній врожайності 19,9 ц/га.

Ціни на ріпак сягнули 557 євро за тонну: дворічний рекорд

Найкраща за два роки ціна на ріпак прийшла рівно тоді, коли українські комбайни виходять у поле. Але тішитися рано: більшу частину цього зростання спричинила саме неможливість вивезти українське зерно морем. Тобто ринок дорожчає через нашу ж біду – і виграє з цього не кожен.

Про це йдеться на agro-business.com.ua.

Котирування на ріпак на біржі Euronext у Парижі оновили дворічний максимум. Серпневі ф'ючерси за тиждень додали 5,3 відсотка, піднявшись до 544 євро за тонну, а вже наступної сесії зросли ще на 2,4 відсотка – до 557,25 євро за тонну, або близько 635 доларів. За два тижні зростання перевищило 7,9 відсотка. Показово, що ціни йдуть угору попри фундаментальні чинники, які мали б їх стримувати: липневий звіт USDA підвищив прогноз світового виробництва ріпаку в сезоні 2026/27 до рекордних 97,6 мільйона тонн.

Драйвери зростання лежать поза самим ринком олійних. Передусім це різке подорожчання нафти через загострення на Близькому Сході: вересневі ф'ючерси Brent за добу підскочили на 10 відсотків, до 83,5 долара за барель, а за тиждень – на 16 відсотків. Оскільки ріпакова олія використовується для виробництва біодизелю, дорога нафта автоматично тягне вгору й олійні. Додає напруги спека в Європі, яка загрожує врожайності у Франції – найбільшому виробнику ріпаку в ЄС.

Третій чинник – український. Атаки на цивільні судна й портову інфраструктуру фактично зупинили експорт ріпаку з України морським шляхом, і це стало додатковим спекулятивним драйвером зростання котирувань у Парижі. Парадокс у тому, що світова ціна росте через дефіцит української пропозиції, але сам український фермер скористатися нею повною мірою не може: везти нема як. Наслідок передбачуваний – збільшення пропозиції всередині країни, тиск на внутрішні закупівельні ціни й нарощування переробки ріпаку в Україні, нехай навіть коштом доходів виробників. Тож для господарств, які мають вихід на логістику й контракти, момент справді вигідний, а для решти високий Париж лишається цифрою на екрані.

Затримки з бронюванням поставлять під удар жнива та продовольчу безпеку України

Нові правила бронювання можуть залишити аграріїв без ключових працівників під час жнив і посіву озимини.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, пише agroportal.ua.

Він зазначив, що 16 липня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Координаційного центру з організації бронювання, який розглядатиме пропозиції щодо надання підприємствам статусу критично важливих. Механізм роботи нового органу та критерії оцінки підприємств поки залишаються незрозумілими для бізнесу, а також немає раціонального пояснення, з якою метою вводиться новий орган. 

«Створення Координаційного центру породило багато запитань. Декларується, що він буде оцінювати відповідність підприємства статусу критично важливого. Але міністерства будуть подавати на новий орган документи, що вже пройшли перевірку на відповідність визначеним критеріям у Наказі Мінекономіки №6954. Тобто на цьому етапі підстави для відмови у наданні критичності повинні бути відсутні, а відмова з якихось інших підстав є апріорі порушенням закону. Бізнес має чітко розуміти правила, а не працювати в умовах постійної невизначеності», – наголосив Денис Марчук.

За його словами, додаткові ризики створює інформація про можливе тимчасове призупинення бронювання через портал «Дія» у зв'язку з оновленням процедури. Це може призвести до ситуації, коли підприємства не зможуть своєчасно перебронювати працівників.

«Навіть якщо підприємство отримає статус критично важливого, відсутність швидкого механізму бронювання створить серйозні проблеми. Фактично для аграрних підприємств, може скластися ситуація, коли підприємство, у якого строки бронювання закінчились в липні – серпні, не зможуть перебронювати своїх працівників. Якщо портал «Дія» не буде працювати, за цей період дуже висока ймовірність того, що працівник буде оголошений в розшук, що унеможливіть його подальше бронювання на підприємстві. Для аграрного сектору це критично, адже через місяць розпочнеться посів озимих культур, а зараз тривають жнива. Важливо не допустити, щоб агропідприємства залишилися без ключових працівників», – підкреслив Денис Марчук.

У ВАР наголошують, що будь-які затримки із бронюванням механізаторів, трактористів і комбайнерів у розпал польових робіт можуть поставити під загрозу своєчасне збирання врожаю, що створює ризики не лише для окремих господарств, а й для продовольчої безпеки країни.

Прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася, але тиск на маржу посилюватиметься – дослідження

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Про це свідчать результати спільного дослідження Agrohub та УКАБ, пише agravery.com.

Водночас поточні виклики вимагають дедалі більшої точковості у прийнятті рішень та швидкої адаптації, а в майбутньому тиск на маржинальність агровиробників лише зростатиме.

Для агровиробників війна продовжує впливати як на економіку продажів, так і на щоденну операційну роботу. З одного боку, вона тисне на ціну продукції через дорожчу логістику, страхування, фрахт, витрати через простій і затримки суден, затори в портах тощо. З іншого – підвищує вартість ключових імпортних ТМЦ, зокрема палива та добрив, через зміну географії постачання, дорожчу доставку та складнішу внутрішню логістику.

Сумарний воєнний ціновий дисконт для українського агро у 2025 році оцінюється на рівні $100–150/га. Він зменшився порівняно з першими роками повномасштабного вторгнення, однак його подальша динаміка залежатиме від ходу війни та стабільності експортних коридорів. Останні атаки на чорноморську портову інфраструктуру та судна показують, що цей фактор залишається одним із найбільш чутливих для експорту, логістики та кінцевої ціни для виробника.

Окремий вплив мають операційні ризики війни. Прикордонні регіони працювали під безпековим тиском, блекаути ускладнювали роботу елеваторів, сушарок і виробничих процесів, а засоби радіоелектронної боротьби впливали на стабільність GPS і вимагали швидкої адаптації польових операцій.

Другий виклик – кліматична нестабільність. Сезон поєднав посуху, приморозки, аномальну спеку та надмірні опади. Це призвело до пізнього збирання, високої вологості зерна, додаткових витрат на доробку та складнішого прогнозування результатів.

Кліматичні ризики проявлялися нерівномірно, і це третій виклик. Східні регіони працювали в умовах дефіциту вологи й підвищеного теплового навантаження, тоді як західні зіткнулися з перезволоженням, високою вологістю зерна та затримками під час збирання врожаю. Ця різниця вже безпосередньо впливає на економіку культур: наприклад, у 2025 році залікова врожайність кукурудзи становила 10,4 т/га у північно-західному макрорегіоні проти 5,3 т/га у східному, а для озимої пшениці – 8,0 т/га у західному макрорегіоні проти 3,9 т/га у східному. 

Четвертим системним викликом став дефіцит кадрів. Він перестав бути сезонною проблемою і перетворився на постійний операційний фактор. Найбільш вразливим залишається польовий персонал: кадровий дефіцит впливає на строки, якість і собівартість виконання польових робіт.

Кадровий тиск уже помітно відображається у витратах. Частка оплати праці у структурі виробничих витрат зростає з сезону 2024 року: у 2025 році вона становила 14,3% проти 10,7% у 2023 році. У сезонах 2023–2025 оплата праці в агрокомпаніях зростала приблизно на 20% на рік, що перевищує рівень річної інфляції в Україні.

У відповідь компанії поєднують кілька підходів: підвищують зарплати, впроваджують прозорі бонусні системи, автоматизують процеси, розвивають корпоративне навчання, розширюють соціальні пакети та шукають нові джерела талантів. Підтримка мобілізованих працівників і ветеранів стає окремим напрямом HR-функції.

Попри ці виклики, прибутковість агровиробництва у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону. Прогнозний EBITDA сезону 2025 становить $410/га, що близько до показника 2024 року – $446/га. Для порівняння, у 2022–2023 роках EBITDA становила $48/га та $129/га відповідно.

Витратна база у сезоні 2025 залишалася загалом контрольованою. Найбільші зміни стосувалися скорочення витрат на добрива та зростання витрат на послуги сторонніх організацій, оплату праці, адміністративні витрати й оренду землі. Для більшості культур постійні витрати зростали, тоді як змінні залишалися відносно стабільними. Винятком стала кукурудза: через високу вологість і пов’язані з цим витрати на сушку та доробку загальні витрати на її вирощування зросли на 29%.

Один із ключових висновків звіту – жодна культура не утримує сталого лідерства за маржою та віддачею на робочий капітал (ROWC). Рейтинг культур змінюється від сезону до сезону, що посилює значення гнучкого портфельного підходу та планування сівозміни на основі даних.

У 2025 році найприбутковішою культурою залишився соняшник із віддачею на робочий капітал 94%, тоді як кукурудза знизилася з 60% у 2024 році до 25% у 2025 році через високу вологість і супутні витрати.

За оцінками учасників дослідження, у наступні роки тиск на маржу посилюватимуть зростання вартості землі, дефіцит робочої сили та адаптація до стандартів ЄС. Відповідь компаній уже формується навколо більш детального планування витрат, технологій і сівозміни, активнішого використання точного землеробства, GPS та автоматизації, інвестицій у команди, управління кліматичними ризиками та рішень на основі даних.

«Сезон 2025 року показав, що українське агро поступово виходить із шоку 2022–2023 років і переходить у фазу стабілізації. Водночас ця стабілізація не означає повернення до зростання, яке триматиметься лише на ринковій кон’юнктурі. Наступний етап розвитку галузі визначатиметься тим, наскільки точно компанії управлятимуть витратами, сівозміною, технологіями, командами та даними. Сьогодні стійкість агросектору вимірюється не рекордними показниками, а здатністю системно захищати маржу й ухвалювати більш обґрунтовані рішення», – зазначає Юлія Порошенко, засновниця та CEO Agrohub. 

«Український аграрний сектор уже працює в новій реальності, де конкурентоспроможність визначається не лише врожайністю чи світовими цінами, а й здатністю швидко адаптуватися до воєнних ризиків, кліматичних змін, дефіциту кадрів та нових вимог європейського ринку. Саме тому якісна аналітика й дані стають одним із ключових інструментів для ухвалення ефективних управлінських рішень. Дослідження Agrohub Annual Insights допомагає бізнесу об'єктивно оцінити тенденції ринку, порівняти власні показники та краще підготуватися до викликів наступних сезонів», – зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

Довідково: Agrohub Annual Insights – аналітичний звіт про виробничий сезон 2025, підготовлений Agrohub спільно з УКАБ у квітні-червні 2026 року. Вибірку формують великі та середні агрохолдинги України із загальним земельним банком близько 2 млн га. Усі показники наведені як середньозважені значення, розраховані відповідно до статистичних підходів у межах конкретної вибірки. Дослідження охоплює шість основних культур: озиму пшеницю, озимий ріпак, озимий ячмінь, соняшник, кукурудзу та сою.