Агровісник від 30 липня

Жнива 2026: українські аграрії намолотили понад 10,6 млн тонн зерна нового врожаю

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових та зернобобових культур. Станом на 28 липня аграрії всіх областей уже обмолотили 2,6 млн га, або 22% прогнозованих площ, та намолотили 10,65 млн тонн зерна нового врожаю. 

Про це повідомляєм пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, вже зібрано:

• пшениці обмолочено 1 531,7 тис. га (30% площ), намолочено 6,61 млн тонн при середній урожайності 43,2 ц/га;
• ячменю – 790,0 тис. га (53%), намолочено 3,49 млн тонн при урожайності 44,2 ц/га; 
• гороху – 279,5 тис. га (94,6%), намолочено 549,5 тис. тонн при урожайності 19,7 ц/га.

За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Зокрема:

• Одеська область – 2 425,7 тис. тонн з площі 586,7 тис. га (пшениці – 1 252,1 тис. тонн, ячменю – 988,9 тис. тонн, гороху – 184,7 тис. тонн);
• Миколаївська область – 1 797,8 тис. тонн з площі 514,1 тис. га (пшениці – 1 152,0 тис. тонн, ячменю – 539,0 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн);
• Дніпропетровська область – 1 493,0 тис. тонн з площі 376,4 тис. га (пшениці – 1 087,2 тис. тонн, ячменю – 379,0 тис. тонн, гороху – 26,8 тис. тонн).

Крім того, триває збирання ріпаку. На сьогодні обмолочено 539,6 тис. га (41% площ), намолочено 1,31 млн тонн.

ВАР закликала Уряд попередити хвилю банкрутств через блокування морського експорту

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), яка представляє інтереси понад 1400 малих і середніх агропідприємств України, звернулася до Прем’єр-міністра Сергія Корецького із закликом невідкладно вжити антикризових заходів через припинення суднозаходів до українських чорноморських портів.

Про це йдеться на agravery.com.

ВАР наголошує, що поєднання проблем із морською логістикою, пошкодженою портовою інфраструктурою, обмеженнями експорту та зростанням вартості ресурсів створює загрозу збитковості виробництва, банкрутств підприємств і розриву виробничого циклу.

«Виклики, з якими зараз стикається аграрний сектор, за сукупністю факторів є значно небезпечнішими та важчими за наслідками навіть порівняно з 2022 роком. На аграрний сектор стрімко насувається криза збитковості виробництва, що матиме негативний мультиплікативний ефект для всієї економіки», – йдеться у зверненні ВАР.

За оцінками експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн, а з урахуванням перехідних залишків загальний ресурс продукції для споживання та експорту сягне близько 85 млн тонн. 

Водночас Україні необхідно експортувати близько 67 млн тонн агропродукції. Проте за умови зупинки морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що створить надлишок продукції на внутрішньому ринку.

«Тривала блокада морських портів загрожує утворенням величезного товарного надлишку – від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції буде тиснути на ринок протягом усього маркетингового року», – зазначають у ВАР.

За даними асоціації, через зупинку закупівель трейдерами закупівельні ціни вже почали стрімко падати. В окремих випадках вони знизилися до 7000 грн за тонну, що є нижчим за повну собівартість виробництва.

«Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – наголосили у ВАР.

Для запобігання масштабній економічній та банківській кризі аграрії закликають уряд запровадити антикризовий пакет заходів. Серед пропозицій – пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну, реструктуризація чинних агрокредитів, державні гарантії за кредитами та перегляд окремих умов програми «5-7-9%».

Також ВАР пропонує провести аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити пріоритетні об’єкти для відновлення і спрямувати фінансування на ремонт та модернізацію перевалочних потужностей.

«Надзвичайні обставини, в яких знаходиться аграрна галузь та економіка країни в цілому, вимагають так само надзвичайних рішень, що виходять за межі повноважень Міністерства аграрної політики та можуть бути вирішені виключно на рівні Кабінету міністрів України – йдеться у зверненні.

Разом з тим аграрії закликали Прем’єр-міністра провести особисту зустріч із представниками ВАР для обговорення термінових заходів підтримки галузі.

Підсумки сезону: переробка ріпаку в Україні сягнула історичного рекорду

Уперше в історії ріпак не вивезли за кордон до Нового року – заводи переробляли його протягом усього сезону. Понад 1,3 мільйона тонн, 42 відсотки валового збору, лишилися в країні, а виручка від експорту олії зросла втричі. Причина розвороту – мито, запроваджене торік у вересні.

Про це йдеться в повідомленні асоціації «Укроліяпром» за підсумками загальних зборів учасників, пише agro-business.com.ua.

Як зазначив у доповіді генеральний директор асоціації Степан Капшук, за маркетинговий рік 2025/26, що завершився в червні, переробка насіння ріпаку перевищила 1,3 мільйона тонн – це 42 відсотки валового збору й рекордний показник за всі роки. Для порівняння, експорт самого насіння за той самий період скоротився на 38,6 відсотка: 1,9 мільйона тонн проти 3,1 мільйона роком раніше.

Перелом стався після 4 вересня 2025 року, коли набули чинності зміни до закону про ставки вивізного мита: соєві боби та насіння ріпаку обклали митом у розмірі 10 відсотків митної вартості. Показово, що сільгоспвиробники, які самі вирощували ріпак, зберегли можливість експортувати його без сплати цього мита, тож удар прийшовся насамперед на трейдерів-посередників, а сировина пішла на вітчизняні заводи.

Фінансовий ефект виявився навіть помітнішим за обсяги. Експорт ріпакової олії за сезон зріс у 2,5 раза – до 520 тисяч тонн проти 210 тисяч роком раніше, а валютний виторг від нього піднялася більш ніж утричі: 588 мільйонів доларів проти 194 мільйонів. Тобто країна не просто продає більше, а заробляє непропорційно більше з кожної тонни, торгуючи готовим продуктом замість сировини.

Ще виразніша динаміка першого півріччя 2026 року: експорт ріпакової олії становив 184,2 тисячі тонн проти лише 19,5 тисячі за той самий період торік – зростання у 9,7 раза. Валютний виторг при цьому зріс у 10,9 раза, з 19 до 208 мільйонів доларів. За підсумками календарного 2025 року виробництво ріпакової олії досягло 380,47 тисячі тонн, що вдвічі перевищує довоєнний рівень 2021-го й у понад шість разів – провальний 2022 рік. Паралельно зросло виробництво ріпакового шроту – до 540,46 тисячі тонн.

Змінилася й сама логіка сезону. Якщо раніше практично весь ріпак вивозили за кордон ще до Нового року, то цього разу переробка тривала протягом усього маркетингового року й не спинилася навіть у червні: тоді заводи переробили 47 тисяч тонн, що на 23,7 відсотка перевищило експорт насіння за той самий місяць. Для аграріїв у цієї моделі є зворотний бік: мито стримує експортний попит на насіння всередині країни, тож частину доданої вартості тепер заробляє переробка, а не поле.

Український ринок пшениці переорієнтовується на Дунай

Світовий ринок пшениці перейшов до цінової корекції після різкого зростання напередодні, хоча безпекові ризики в Чорноморському регіоні залишаються ключовим фактором ціноутворення. Загальний експорт пшениці з України станом на 23 липня досяг 955 тис. тонн.

Про це пише propozitsiya.com.

Через практично повну відсутність закупівельної активності в глибоководних портах Одещини індекси SPIKE CPT Одеса знизилися на $6: до $198 за продовольчу пшеницю та до $188 за фуражну. У відповідь на це експортні компанії розпочали переорієнтацію логістичних ланцюжків на дунайські порти, де спостерігаються перші ознаки відновлення торгівлі.

Попри розпал збиральної кампанії, більшість українських аграріїв утримується від масових продажів пшениці нового врожаю за поточними цінами, що суттєво обмежує пропозицію на фізичному ринку.

За словами аналітиків ринку, за відсутності стабільної роботи морського експортного каналу продавці не готові фіксувати ціни на поточних рівнях і переважно займають вичікувальну позицію. Це зміщує торговельну активність у напрямку виконання раніше укладених контрактів і розвитку альтернативних експортних маршрутів.

Аномальна спека завдала найбільшого за десятиліття удару по врожаю зерна в Європі

Європейські фермери опинилися на порозі одного з найстрімкіших падінь виробництва зернових за останні десятиліття. Поєднання рекордної спеки та геополітичної напруги (зокрема, зростання цін на пальне, добрива й дестабілізація експорту) завдало серйозного удару по аграрному сектору континенту, пише agronews.ua.

За даними Coceral, загальний обсяг виробництва зернових у Європейському Союзі цього року може скоротитися більше ніж на 9% (майже на 23,4 млн т). За оцінками британського аналітичного центру Energy and Climate Intelligence Unit, лише червнева хвиля спеки коштувала європейським фермерам близько €2 млрд ($2,3 млрд) втраченої виручки.

Реакція ринку була миттєвою: біржові ціни на пшеницю в Парижі цього місяця зросли приблизно на 20%, а кукурудза подорожчала на 10%.

Ситуація в ключових країнах-виробниках:

• Франція. Найбільший агровиробник ЄС опинився в епіцентрі трьох хвиль спеки поспіль з кінця травня. Урожай кукурудзи може впасти до найнижчого рівня з 1990 року (втрати оцінюють у третину врожаю). Водночас урожай пшениці скоротиться орієнтовно на 8%, хоча її якість та вміст білка залишаються високими.
• Німеччина та Польща. Через передчасне дозрівання зерна від спеки валовий збір озимої пшениці в Німеччині впаде на 12%. У Польщі врожайність пшениці може знизитися на 20% порівняно з минулорічним рекордом, хоча залишиться на рівні середніх багаторічних показників.
• Причорноморський регіон. Румунія, навпаки, очікує «найкращий рік в історії» для пшениці, ячменю та ріпаку завдяки достатнім дощам. Болгарія також готується до рекорду по пшениці, хоча через зменшення норми внесення азотних добрив вміст білка в зерні виявився нижчим за норму.

Крім посухи, на ситуацію суттєво вплинув конфлікт на Близькому Сході, який підняв вартість пального та добрив, змусивши фермерів скорочувати площі посівів. Додатково ситуацію ускладнюють ризики для судноплавства у Чорному морі та кліматичне явище Ель-Ніньйо.