Агровісник від 18 серпня

Жнива тривають: аграрії вже зібрали понад 30,8 млн тонн зерна

Станом на 18 серпня аграрії вже обмолотили 6 589,34 тис. га, або 56% прогнозованих площ. Це більше, ніж торік на цю дату: у 2025 році було обмолочено 6 186,6 тис. га. Загалом зібрано 30 844,07 тис. тонн зерна нового врожаю при середній урожайності 46,8 ц/га.

Про це повідомляє Про це повідомляєм пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема: 

• пшениці – обмолочено 4 855,25 тис. га, зібрано 23 822,36 тис. тонн при середній урожайності 49,1 ц/га;
• ячменю – 1 437,17 тис. га, зібрано 6 239,99 тис. тонн при урожайності 43,4 ц/га;
• гороху – 295,66 тис. га, зібрано 779,02 тис. тонн при урожайності 26,3 ц/га;
• проса – 1,2 тис га, зібрано 2,7 тис тонн при урожайності 22,5 ц/га.

Найбільше ранніх зернових та зернобобових уже зібрали аграрії Одеської, Кіровоградської та Миколаївської областей.

• Одеська область – 4 819,70 тис. тонн з площі 1 188,8 тис. га (пшениці – 3 223,30 тис. тонн, ячменю – 1 311,50 тис. тонн, гороху – 284,90 тис. тонн);
• Кіровоградська область – 2 418,30 тис. тонн з площі 555,7 тис. га (пшениці – 1 923,80 тис. тонн, ячменю – 412,50 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн);
• Миколаївська область – 2 326,10 тис. тонн з площі 653,8 тис. га (пшениці – 1 631,80 тис. тонн, ячменю – 587,5 тис. тонн, гороху – 106,80 тис. тонн).

Найвища урожайність зернових культур зараз фіксується  у Хмельницькій (69,9 ц/га), Сумській (59,8 ц/га) та Вінницькій (59,5 ц/га) областях.

Також аграрії продовжують збирати ріпак (ярий та озимий). Вже обмолочено 1 318,64 тис. га та зібрано 3 759,94 тис. тонн насіння при середній урожайності 28,5 ц/га.

Український агроекспорт переорієнтовується на сухопутні кордони

За перші 13 днів серпня 2026 року Україна експортувала 790,7 тис. т аграрної продукції, що на 57,2% менше за показник аналогічного періоду липня. У грошовому вираженні вартість експорту скоротилася на 37,3% і становила 478,8 млн доларів. Основне сповільнення зафіксували у зерновому сегменті.

Про це пише propozitsiya.com.

Головною причиною падіння стало падіння відвантажень через морські порти. Залізничні перевезення зерна та продуктів помелу до портів Одеси скоротилися на 88,5% і становили 75,2 тис. т проти 656,4 тис. т у липні. Натомість сухопутна логістика демонструє зростання. Через західні прикордонні переходи залізницею перевезли 126,4 тис. т зернових, що на 80,5% перевищує липневий показник.

Показники роботи інших каналів логістики:

• Автомобільні пункти пропуску наростили експорт агропродукції на 8,9% до 130,1 тис. т.
• Найбільший приріст автоперевезень зафіксували на напрямку Угорщини – на 32,9%.
• Перевезення олії залізницею становили 41,5 тис. т, з яких 89% пройшло сухопутними переходами.
• Середньодобова передача зернових вагонів через західні кордони зросла на 96% і досягла 139,6 ваг./добу.

Загальні залізничні перевезення зернових вантажів у серпні скоротилися до 435,8 тис. т, що на 46,9% менше липневого рівня та на 52,1% нижче показника минулого року. Падіння морського каналу призвело до перерозподілу потоків, де частка сухопутного кордону в експортних залізничних перевезеннях зросла до 63%.

Тренди на ринку зернових та олійних з 10 по 16 серпня

В AgroMarket UUB від Української універсальної біржі оновлено підсумки за період з 10 по 16 серпня 2026 року, повідомляє agronews.ua.

Українська універсальна біржа продовжує активно працювати на аграрному ринку та пропонує новий рівень сервісу: організований ринок зернових та олійних – БІРЖОВІ ТОРГИ АГРОПРОДУКЦІЄЮ ВІД УУБ. З детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням: https://agroexchange.uub.com.ua/

Кукурудза

Торгівельна активність на ринку кукурудзи залишалася вкрай пасивною через заблоковані морські порти та дефіцит вільних місткостей для зберігання. Основний рух зосереджений на західних прикордонних переходах (напрямок Чоп – Італія), проте перевантаженість залізничної логістики обмежує експортні темпи. Учасники ринку фокусуються на фіксації форвардів під новий врожай: попит на кордоні нестабільний і змінюється залежно від погодних умов та щоденних прогнозів. Середня внутрішня ціна: 7 870,38 грн/т (-8,84%).

На світових біржах, станом на 14 серпня, ф’ючерси на кукурудзу зросли після того, як USDA неочікувано знизило оцінку врожайності в США до 180,7 бушеля/акр у звіті WASDE. На біржі в Чикаго грудневий контракт зріс до 192,7 $/т, а на Euronext листопадовий контракт закрився на рівні 294,7 $/т.

Пшениця

Пропозиція пшениці зростала в міру просування жнив, проте ринок потерпав від браку ліквідності за всіма напрямками збуту. У портах Дунаю закупівельні ціни незначно підтягнулися через відсутність активної пропозиції, проте локальний приріст у 100–200 грн/т не мотивував аграріїв активізувати продажі. По суміжних культурах ринок повністю зупинився: ячмінь та горох торгувалися вкрай мляво. Середня внутрішня ціна (3 клас): 6 594,32 грн/т (-5,73%); 2 клас: 6 609,09 грн/т (-7,26%); 4 клас: 6 442,01 грн/т (-5,91%).

Портові ціни (DAP-Дунай): 169,7 $/т.

Зовнішні ринки продемонстрували впевнене зростання на тлі ескалації ризиків у Чорноморському регіоні, пошкодження інфраструктури на Дунаї. На біржі Euronext вересневий ф’ючерс підвищився до 260,8 $/т, а в Чикаго зріс до 247,9 $/т.

Соняшник

Більшість переробних підприємств перейшли до цін на новий урожай, при цьому закупівельний діапазон коливався в межах 19 000–23 000 грн/т СРТ. Лише поодинокі заводи купували залишки за старими цінами, тоді як більшість призупинили закупівлі й працювали на раніше сформованих запасах в очікуванні масового надходження нового насіння. Середня внутрішня ціна: 26 243,67 грн/т (-15,33%).

Соя

На експортному ринку соєвих бобів активність залишалася низькою, а трейдери коригували ціни донизу. Зовнішні поставки сої перебували на сезонному мінімумі через обмежену роботу портів, а перевезення йшли здебільшого через західні переходи. Середня внутрішня ціна: 19 099,63 грн/т (-5,85%).

На біржі в Чикаго котирування сої пішли вгору слідом за пшеницею та кукурудзою за підтримки технічних закупівель, ослаблення долара США та зростання цін на нафту.

Рада підтримала законопроєкт про землю під фортифікаціями

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14117, який має спростити будівництво фортифікаційних споруд на приватних сільськогосподарських землях.

Про це повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький, пише latifundist.com.

За його словами, документ запроваджує механізм тимчасового використання приватних сільськогосподарських земель для будівництва й утримання фортифікацій без вилучення ділянок у власників.

«Головне – ми зберігаємо баланс між оборонними потребами та захистом прав власників землі: право власності залишається за аграріями – ніякого примусового вилучення ділянок», – зазначив Висоцький.

Законопроєкт пропонує надати обласним військовим адміністраціям право встановлювати тимчасове користування земельними ділянками на користь Міністерства оборони чи інших військових формувань для будівництва, облаштування та утримання фортифікаційних споруд.

Документ також передбачає фінансові гарантії для власників землі. Зокрема, плата за користування ділянкою становитиме 12% нормативної грошової оцінки землі або її частини. Якщо через будівництво фортифікацій аграрій не зможе зібрати врожай, його вартість має бути відшкодована. Крім того, власники матимуть право на компенсацію за використання земель під фортифікації до моменту оформлення відповідного права користування.

Після завершення строку користування військові повинні протягом року демонтувати споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для сільськогосподарського використання. Якщо ж фортифікаційні об'єкти вирішать залишити, має бути розпочата процедура викупу земельної ділянки для суспільних потреб.

За словами Висоцького, законопроєкт дозволить пришвидшити будівництво оборонних споруд, водночас забезпечивши захист прав власників земельних ділянок.

Урожай олійних в Україні буде більшим за минулорічний

Загальний потенціал виробництва олійних культур в Україні у 2026/27 МР залишається значно вищим за минулорічний завдяки очікуваному відновленню врожайності попри коригування площ.

Про це розповіла аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва, пише agroportal.ua.

Вона зазначила, що офіційні дані щодо посівних площ і результати кроп-турів стали підставою для перегляду структури посівів олійних в Україні: оцінки площ соняшнику та сої знижено, тоді як ріпаку – підвищено.

«Водночас після спекотного початку серпня ризики для соняшнику та сої різко зросли, а реалізація виробничого потенціалу сезону дедалі більше залежить від логістики та стабільної роботи портів», – наголосила експерт.

Вона також зауважила, що попри зниження оцінки площ під соняшником, очікується суттєве відновлення пропозиції порівняно з неврожайним 2025/26 МР. Потужності галузі дозволяють переробити практично весь доступний обсяг, однак реалізація цього потенціалу залежатиме від роботи заводів і можливості експортувати продукти переробки. Спека та дефіцит опадів уже погіршують стан посівів і створюють ризик подальшого зниження прогнозу врожаю.

Водночас щодо сої навіть вища очікувана врожайність не компенсує втрату площ, тому виробництво може скоротитися порівняно з минулим сезоном. Відповідно, знижується потенціал експорту сої та продуктів її переробки, а внутрішня переробка залишається важливим каналом попиту.

«Перспективи ріпаку покращилися завдяки збільшенню площ і вищій урожайності. Приріст виробництва, за умов обмеженої портової логістики, переважно може бути спрямований на внутрішню переробку, тоді як експортний потенціал залишається стриманим», – резюмувала аналітик.