Агровісник від 26 серпня

Жнива 2026: в Україні завершується збір ранніх зернових та зернобобових культур

Станом на 25 серпня аграрії всіх областей обмолотили 6 759 тис. га, що становить 58% прогнозованих площ. Загальний валовий збір становить 31 734,3 тис. тонн зерна нового врожаю при середній урожайності 47 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур:

• пшениці – обмолочено 5 000 тис. га (97% площ), зібрано 24 613,4 тис. тонн при середній урожайності 49,2 ц/га;
• ячменю – обмолочено 1 457 тис. га (98% площ), зібрано 6 325,2 тис. тонн при урожайності 43,4 ц/га;
• гороху – обмолочено 297 тис. га (99% площ), намолочено 786,9 тис. тонн при урожайності 26,5 ц/га;
• проса – обмолочено 3,6 тис. га (9% площ), намолочено 7,84 тис. тонн при урожайності 21,8 ц/га.

За обсягами валового збору зернових та зернобобових культур наразі лідирують господарства Одеської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Зокрема:

• Одеська область – зібрано 4 819,7 тис. тонн з площі 1 188,80 тис. га (пшениці – 3 223,3 тис. тонн, ячменю – 1 312 тис. тонн, гороху – 285 тис. тонн);
• Кіровоградська область – зібрано 2 418,5 тис. тонн з площі 556 тис. га (пшениці – 1 923,8 тис. тонн, ячменю – 412 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн);
• Дніпропетровська область – зібрано 2 632,8 тис. тонн з площі 634 тис. га (пшениці – 2 022 тис. тонн, ячменю – 568 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн).

Найвищу урожайність зернових культур зафіксовано в аграріїв Хмельниччини (70,8 ц/га), Сумщини (60,1 ц/га) та Вінничини (59,7 ц/га).

Крім того, практично завершили збирати ріпак: обмолотили 1 324 тис. га (99% від прогнозу) і зібрали 3 789 тис. тонн насіння при середній урожайності 28,6 ц/га.

Також у господарствах окремих регіонів розпочали збирати гречку. Вже обмолочено 0,65 тис. га (1% від прогнозу), намолочено 0,90 тис. тонн при середній урожайності 13,8 ц/га.

Ціни на ріпак в Україні залишаються під тиском падіння біржових котирувань та зниження експортного попиту

На тлі зриву торговельних перемовин між США та Канадою котирування на канолу за дві сесії впали на 6,5%, що призвело до падіння котирувань на ріпак в Парижі та посилило тиск на ціни в Україні, пише agronews.ua.

Листопадові ф’ючерси на канолу на біржі у Вінніпезі у п’ятницю та понеділок впали на 6,5% до 770 CAD/т або 555,6 $/т (-2,6% за місяць) через побоювання того, що Трамп може ввести тарифи і на канадську каналову олію, що обвалить внутрішній попит на канолу та змусить знову нарощувати її експорт.

Листопадові ф’ючерси на ріпак на біржі Matif у Парижі вчора різко упали на 3,1% до 522 €/т або 609 $/т, відреагувавши на падіння котирувань на канолу та повністю проігнорувавши зниження прогнозу врожаю ріпаку в ЄС.

Додатково на ціни тисне підвищення рівня води в річках Європи, що потроху активізує поставки ріпаку на заводи по раніше укладених дорогих контрактах, тому попит на фізичні поставки у серпні та вересні залишається досить низьким, а покупці ще більше опускають ціни з огляду на падіння біржових котирувань.

Ціни з доставкою на заводи в Чехії та Німеччині залишаються на рівні 500-505 €/т для поставок у вересні – жовтні та на рівні 520-525 €/т для поставок у грудні – січні.

Експортні ціни попиту на ріпак в Україні залишаються на рівні 470-490 $/т або 21000-22000 грн/т в портах Дунаю та 460-470 $/т або 21500-22500 грн/т з доставкою на термінали на західному кордоні.

Переробники утримують ціни попиту на ріпак (з олійністю 44%) на рівні 20000-21500 грн/т з доставкою на заводи, оскільки пропозиція продовжує зростати, а логістичні проблеми з експортом ріпакового шроту та олії залишаються невирішеними.

Українським фермерам потрібно активізувати продажі ріпаку на експорт, враховуючи що до початку збирання соняшнику, сої та кукурудзи ще можна знайти наявний автотранспорт, оскільки у вересні – жовтні вартість логістики може вирости на 20-30%.

Світовий ринок пшениці шукає альтернативу українському зерну

Найбільші світові покупці пшениці готуються до скорочення постачань і змушені шукати альтернативні джерела зерна через обстріли інфраструктури у Чорноморському регіоні.

Про це повідомляє Reuters, пише agroportal.ua.

Зазначається, що ціни на контракти з постачання пшениці на Чиказькій товарній біржі (CME) з початку липня зросли більш ніж на 17%.

Азійські переробники у період із липня по вересень замовили близько 2-2,5 млн т чорноморської пшениці, що покриває 30-50% їхнього попиту. Однак перевізники відклали або скасували завантаження десятків суден у розпал сезону через атаки.

Побоюючись затримок, покупці розглядають закупівлі в Австралії, США й Аргентині. Вихід на нові ринки коштуватиме покупцям суттєво дорожче:

• чорноморська пшениця коштує 260-280 $/т;
• американська пшениця пропонується від 305 $/т;
• австралійська Premium White коштує 315-320 $/т з доставкою до Азії.

Ситуацію на ринку частково пом’якшують кращі врожаї в Північній Африці та на Близькому Сході.

Водночас уряд Єгипту закупив рекордні обсяги зерна власного виробництва, а опади покращили перспективи в Марокко та Тунісі.

Разом з тим низка країн зберігає критичну залежність від чорноморського зерна. Так, Єгипет у першій половині року отримав понад 82% імпортної пшениці з України та росії. Індонезія законтрактувала близько 600 тис. т зерна з регіону на липень – вересень і змушена шукати постачальників.

«У нас немає ані великої, ані надлишкової пропозиції. Нам доводиться звертати увагу на інші джерела, такі як Болгарія, Австралія, Румунія й Аргентина, для вантажів, які не надходять з росії та України», – розповів представник Асоціації борошномельних компаній Індонезії.

Алжир, Бангладеш, Йорданія, Таїланд та В’єтнам також залишаються залежними від постачань із Чорного моря.

Мінагро з осені хоче дозволити бронювати працівників господарствам із кількома сотнями гектарів

З осені в Україні планують розширити можливості бронювання працівників агросектору, зокрема для малих і середніх господарств. Для цього поріг земельного банку, з якого агропідприємства можуть звертатися до профільного міністерства щодо бронювання, планують знизити в рази – з нинішніх 1 тис. га до кількох сотень гектарів.

Про це в інтерв'ю hromadske розповів міністр агрополітики Тарас Висоцький, пише latifundist.com.

Наразі до міністерства з питань бронювання можуть звертатися агропідприємства, які обробляють від 1 тис. га. Після відновлення Міністерства аграрної політики та продовольства планують окремо зосередитися на невеликих господарствах.

«Ми вважаємо, що треба цей поріг суттєво знизити, щоб від наявності декількасот гектарів уже можна було звертатися, тобто в рази знизити», – зазначив міністр.

Конкретний розмір нового порогу ще мають визначити з урахуванням необхідності охопити основну частину аграріїв.

Запустити новий напрям планують уже восени. Мета – дати можливість більшій кількості аграріїв подаватися на бронювання та зберігати працівників, необхідних для проведення польових робіт.

«Фактично з осені ми вже хочемо запустити цей напрям у відновленому міністерстві й надати можливість усім, хто працює – бо важливо, щоб кожен гектар був засіяний, – щоб вони подалися, мали можливість забронюватися», – зазначив він.

Наразі статус критично важливих отримали понад 4,5 тис. сільськогосподарських підприємств. Ще до 2 тис. підприємств отримали відповідний статус через обласні військові адміністрації. Загалом йдеться про понад 6 тис. агропідприємств.

Такі господарства обробляють понад 80% сільськогосподарських площ. Водночас у міністерстві планують розширювати охоплення системою бронювання, щоб у перспективі воно сягало близько 95%.

При цьому можливість тимчасово збільшувати квоту на бронювання аграріїв на період посівної або жнив у міністерстві не розглядають. Чинна автоматизована система бронювання через «Дію» не передбачає такого механізму.

Україна та Польща обговорюють рішення для розширення сухопутних експортних маршрутів

Втрата стабільного доступу до чорноморських портів створила серйозний виклик для українського аграрного сектору. Наразі логістична криза є однією з найгостріших від початку повномасштабного вторгнення. Альтернативними сухопутними маршрутами вдається вивозити лише третину необхідного обсягу.

На цьому наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час виступу на онлайн-дискусії «Альтернативні шляхи експорту: синергія логістики України та Польщі в умовах блокади Чорного моря», організованої Українським клубом аграрного бізнесу.

Про це пише agravery.com.

Міністр підкреслив, що розв’язати проблему можна лише у прямому діалозі з міжнародними партнерами та бізнесом. Тому Мінагрополітики підтримує ініціативи , в тому числі, приватного сектору, спрямовані на пошук спільних рішень для збереження та розширення експортних можливостей України.

«Нинішня ситуація є найважчою з початку повномасштабного вторгнення. У серпні експорт альтернативними шляхами становитиме близько 1,5 млн тонн при середній потребі в 5 млн тонн на місяць – це лише третина. Навіть за найкращого сценарію альтернативні маршрути можуть покрити не більше 50% наших потреб. Водночас транзит через Польщу можна подвоїти – з нинішніх 300 тисяч до 600 тисяч тонн на місяць, насамперед за рахунок залізниці та переведення контролюючих служб на кордоні на цілодобовий режим роботи», – підкреслив Тарас Висоцький.

За його словами, логістична криза суттєво відрізняється від ситуації 2022 року. Українські аграрії вже не мають того фінансового та логістичного запасу міцності, який допоміг пройти перший рік повномасштабної війни. Водночас світові ціни цього разу не демонструють різкого зростання. Додатковий тиск створює сезон збору врожаю в Європі: потужності сусідніх країн наразі значною мірою завантажені власним збіжжям.

Україна вже офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

Під час заходу представники українського та польського логістичного бізнесу, АТ «Укрзалізниця», польської залізничної компанії PKP та агрохолдингів обговорили практичні рішення для усунення «вузьких місць» на кордоні. Йшлося, зокрема, про розширення контейнерних перевезень, використання спеціалізованих вагонів та залучення інвестицій у розвиток прикордонної інфраструктури.

Важливо якнайшвидше збільшувати частку продукції з доданою вартістю, адже її перевезення є економічно вигіднішим: частка логістичних витрат у кінцевій вартості такої продукції нижча, ніж у зернових.

Напрацьовані під час обговорення пропозиції будуть використані у міжурядовій роботі для якнайшвидшого розширення експортних коридорів та збільшення обсягів перевезень.