Агровісник від 03 вересня

Жнива 2026: намолочено 32 млн тонн зернових та зернобобових

В Україні тривають жнива. Станом на 1 вересня аграрії обмолотили 6 821,3 тис. га, що становить 58% прогнозованих площ. Загалом уже зібрано 31 941,7 тис. тонн зерна та зернобобових нового врожаю при середній урожайності 46,8 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема:

• пшениці – обмолочено 5 036 тис. га (98% площ), зібрано 24 762 тис. тонн при середній урожайності 49,2 ц/га;
• ячменю – обмолочено 1 475 тис. га (100% площ), зібрано 6 366 тис. тонн при урожайності 43,2 ц/га;
• гороху – обмолочено 298 тис. га (100% площ), зібрано 790 тис. тонн при урожайності 26,5 ц/га;
• проса – обмолочено 9,2 тис. га (22% площ), намолочено 20 тис. тонн при урожайності 21,9 ц/га;
• кукурудзи – обмолочено 0,38 тис. га, намолочено 0,7 тис. тонн при урожайності 17,9 ц/га.

За обсягами валового збору зернових та зернобобових культур наразі лідирують господарства Одеської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Зокрема:

• Одеська область – зібрано 4 820,80 тис. тонн з площі 1 189 тис. га (пшениці – 3 223 тис. тонн, ячменю – 1 312 тис. тонн, гороху – 285 тис. тонн);
• Кіровоградська область – зібрано 2 422 тис. тонн з площі 557 тис. га (пшениці – 1 924 тис. тонн, ячменю – 412 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн);
• Дніпропетровська область – зібрано 2 659 тис. тонн з площі 642 тис. га (пшениці – 2 040 тис. тонн, ячменю – 575 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн).

Найвищу урожайність зернових культур наразі мають аграрії Хмельниччини (70,8 ц/га), Сумщини (60,1 ц/га) та Вінниччини (59,7 ц/га).

Крім того, практично завершено обмолот ріпаку: з 1 325,29 тис. га (99% прогнозованих площ) зібрано 3 794 тис. тонн насіння при середній урожайності 28,6 ц/га.

Також аграрії Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей збирають гречку. Наразі цю культуру обмолочено на площі 1,98 тис. га (4% прогнозованих), намолочено 3 тис. тонн при середній урожайності 15,3 ц/га.

Розпочалося також збирання соняшнику: наразі обмолочено 9,2 тис. га, намолочено 10,9 тис. тонн при середній урожайності 11,8 ц/га.

В Україні стартує програма відкритого експорту сої

1 вересня в Україні стартувала програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції. 

Про це пише agronews.ua із посиланням на Мінагрополітики.

Як зазначається, участь у програмі можуть брати виробники сільськогосподарської продукції – юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Подання заявок здійснюватиметься через Державний аграрний реєстр (ДАР).

«Ми продовжуємо створювати для аграрного бізнесу зрозумілі та прогнозовані правила роботи. Запуск відкритого експорту сої – це саме про прозорість і цифровізацію. Виробник подає заявку через ДАР, а основні процеси адміністрування максимально автоматизовані. Це дозволяє мінімізувати бюрократію та зробити механізм експорту простим і зрозумілим для аграріїв», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Заявки за підсумками поточного маркетингового року прийматимуться з 1 вересня 2026 р. до 1 червня 2027 р.

Для учасників програми передбачені такі умови:

• граничний обсяг експорту сої – до 3,5 тонни на 1 га сільськогосподарських угідь;
• протягом періоду подання заявки виробник має право один раз скоригувати інформацію щодо планового або фактичного збору сої.

У міністерстві підкреслили, що механізм передбачає максимальну автоматизацію процесів та не потребує додаткових бюрократичних процедур або отримання висновків Торгово-промислової палати.

«Мінагрополітики закликає агровиробників своєчасно долучатися до програми та подавати заявки через Державний аграрний реєстр», – резюмується в повідомленні.

Експорт агропродукції можуть пустити через Азербайджан

Польща розширювати транзит не збирається, залізничний підвіз у Велику Одесу впав на 95%, а біля західних переходів стоять тисячі вагонів. На цьому тлі з'явився ще один можливий напрямок – східний. Азербайджан запропонував возити українську агропродукцію через себе далі, до Центральної Азії та Близького Сходу.

Пропозиція прозвучала під час зустрічі міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького з Надзвичайним і Повноважним Послом Азербайджанської Республіки в Україні Сеймуром Мардалієвим.

Про це повідомляє Мінагрополітики, йдеться на agro-business.com.ua.

Азербайджанська сторона запропонувала активніше використовувати логістичні можливості країни для розширення постачання української агропродукції – не лише безпосередньо на азербайджанський ринок, а й далі, до країн Центральної Азії та Близького Сходу.

Висоцький зазначив, що Україна зацікавлена в практичному розвитку цих можливостей, зокрема через нові логістичні рішення, прямі контакти між бізнесом двох країн та спільні інвестиційні проєкти.

Окремо на зустрічі йшлося про повернення двосторонньої торгівлі до довоєнного рівня – близько 1 млрд доларів на рік. Азербайджанська сторона наголосила, що аграрний сектор може відіграти одну з ключових ролей у досягненні цієї мети.

Дистанція до неї значна. За наявними оцінками, товарообіг між країнами наразі становить близько 600 млн доларів, тобто для повернення до довоєнного показника він має зрости приблизно на дві третини. Динаміка при цьому позитивна: за перші п'ять місяців 2026 року товарообіг додав понад 10%, зазначав раніше посол України в Азербайджані в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».

Обговорювали й перспективи відновлення морських маршрутів через Чорне море. Українська сторона наголосила, що ключовою передумовою стабільного сполучення залишається безпека цивільного судноплавства.

Наступним майданчиком для предметної роботи має стати чергове засідання Спільної міжурядової українсько-азербайджанської комісії з економічного співробітництва, яке планують провести наприкінці листопада. Азербайджан запропонував використати його для B2B-зустрічей між компаніями за окремими галузевими напрямами, а також організувати візити до українських регіонів для ознайомлення з інвестиційними проєктами.

Конкретних домовленостей за підсумками зустрічі не оголошено – сторони домовилися продовжити роботу над пропозиціями.

Українські аграрії розпочали сівбу озимих зернових під врожай 2027

Українські аграрії розпочали сівбу озимих зернових культур під врожай 2027 року. 

Про це повідомили у Мінагрополітики.

Станом на 1 вересня в Україні було засіяно 10,1 тис. га (0,3% від запланованих 3,879 млн га), зокрема:

• озимої пшениці – 8,9 тис. га (0,3%);
• озимого ячменю – 0,7 тис. га (0,1%);
• озимого жита – 0,5 тис. га (1,1% від прогнозованих 45,7 тис. га).

Посівна озимої пшениці стартувала в Івано-Франківській та Херсонській областях.

До слова, станом на початок вересня у 2025 р. сівбу озимих зернових культур в Україні ще не було розпочато.

Тим часом озимим ріпаком вже засіяно 445,3 тис. га, від прогнозного показника 933,8 тис. га.

Ціни на селітру в Україні знижуються всупереч динаміці у світі

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні – неочікуване зниження.

Про це повідомляє «Інфоіндустрія», пише agroportal.ua.

Зокрема, ціни на карбамід зберігають висхідну динаміку, підкріплену активністю в Північній Африці. У Єгипті ціна зросла на 15 дол. США за тиждень – до 490 дол. США/т FOB, в Алжирі котирування зміцнилися до 521 дол. США/т FOB. На фоні ралі цін на кукурудзу американський карбамід подорожчав, що підтягнуло бразильські індикативи до 450 дол. США/т CFR.

«Китай – головне джерело неочікуваності. Попри офіційні обмеження, ширяться чутки про нову експортну квоту у 2 млн т, що може суттєво тиснути на ринок», – додають аналітики.

Водночас ціни на аміачну селітру на Балтиці стабільні – 340–360 дол. США/т FOB через обмежену пропозицію на вересень. У Великій Британії очікується подорожчання, ціна тримається на рівні 460 фунт/т.

«Україна демонструє аномальну динаміку – всупереч європейському тренду на зростання, внутрішні ціни на селітру продовжують знижуватися», – додають фахівці.

У Грузії через обмеження CBAM виробник «Руставі Азот» переорієнтував експорт з ЄС на Перу (52 тис. т) та Україну (59 тис. т) в 2026 році.

Китайський ринок сульфату амонію сорту CPL відновлюється до 180–195 дол. США/т FOB. У Бразилії спотові ціни зросли до 225–240 дол. США/т CFR, проте аналітики прогнозують перше за 9 років падіння річного попиту в країні.