Агровісник від 10 вересня

Осіння посівна: аграрії засіяли 750 тисяч гектарів із запланованих 6,3 мільйона

Станом на 9 вересня 2026 року в Україні озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Як повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», за останній тиждень площа посівів збільшилася на 292,5 тис. га, або на 64,2%, пише agroportal.ua.

«Основний обсяг посівної наразі формує ріпак, а сівба озимих зернових лише розпочинається», – зазначають аналітики.

Загалом під урожай 2027 року прогнозується засіяти 6,32 млн га озимих культур, що приблизно на 399 тис. га, або 5,9% менше від площ, засіяних під урожай 2026 року.

Ситуація щодо основних культур виглядає так:

• озимого ріпаку посіяно 699,3 тис. га, або 63,3% прогнозованих 1,11 млн га. За тиждень площа збільшилася на 254,0 тис. га. Найбільші площі засіяні у Вінницькій області – 105,8 тис. га, Хмельницькій – 83,4 тис. га, Тернопільській – 79,3 тис. га та Чернігівській – 57,9 тис. га;
• пшеницею засіяно 42,0 тис. га із прогнозних 4,54 млн га. За тиждень додалося 33,1 тис. га. Найактивніше сівба наразі проходить у Полтавській області – 14,2 тис. га, Івано-Франківській – 9,8 тис. га, Сумській – 5,4 тис. га та Чернігівській – 4,1 тис. га;
• озимого ячменю посіяно 1,7 тис. га із прогнозних 593,8 тис. га. За тиждень площа збільшилася на 1,0 тис. га;
• озимого жита посіяно 4,9 тис. га, або 6,4% прогнозних площ. За тиждень сівба просунулася на 4,4 тис. га.

«На початку вересня посівна кампанія залишається фактично розділеною на дві фази: сівба ріпаку вже пройшла понад 60% прогнозованих площ, а кампанія озимих зернових лише набирає обертів. Найближчими тижнями основна динаміка посівної дедалі більше визначатиметься темпами сівби озимої пшениці, на яку припадає близько 87% прогнозованої площі озимих зернових», – пояснює керівник аналітичного відділу УКАБ.

ЄБРР розгляне підтримку українського агроекспорту

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч з командою Європейського банку реконструкції та розвитку на чолі з Арвідом Тюркнером. У зустрічі також взяли участь заступники Міністра Денис Башлик та Ірина Овчаренко.

Про це йдеться на minagro.gov.ua.

Ключовою темою стала ситуація в аграрному секторі в умовах обмеження експорту через чорноморські порти та необхідність забезпечити агровиробників фінансовими ресурсами для продовження роботи.

Тарас Висоцький наголосив, що без повноцінної роботи чорноморських портів Україні складно забезпечити необхідні обсяги експорту агропродукції. Тривале обмеження експорту створює ризики не лише для поточного сезону, а й для підготовки до наступної посівної кампанії.

«Сьогодні головне завдання – забезпечити аграріїв ліквідністю, щоб вони могли провести осінню посівну, виконувати поточні зобов’язання і готуватися до наступного сезону. Для цього важливо максимально використовувати доступні кредитні та гарантійні інструменти. Ми розраховуємо на подальшу співпрацю з ЄБРР у цьому напрямі», – зазначив Тарас Висоцький.

За оцінками Міністерства, до початку весняної посівної аграрний сектор потребуватиме залучення до 4 млрд євро фінансового ресурсу з різних джерел. Значна частина потреб бізнесу зараз припадає саме на оборотний капітал - кошти для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту рослин, пального, виплати заробітних плат та виконання інших операційних зобов’язань.

Під час зустрічі сторони обговорили можливості розширення діючих інструментів ЄБРР з розподілу кредитних ризиків через українські банки та посилення аграрної складової таких програм. Представники ЄБРР повідомили, що проаналізують наявні ліміти та можливі бар’єри для фінансування аграрного сектору, а також можливість їх оперативного коригування.

Окремо йшлося про зберігання врожаю. За нинішніх темпів експорту зростає потреба у додаткових тимчасових потужностях для зберігання зернових та олійних культур. Значну частину необхідного фінансування для придбання зернових рукавів та інших рішень уже вдалося залучити за підтримки міжнародних партнерів. ЄБРР також вивчить можливість долучитися до цього напряму.

Ще одна тема – додаткові витрати на перевезення агропродукції з прифронтових територій та робота альтернативних експортних маршрутів. За словами Тараса Висоцького, через безпекові ризики Дунай сьогодні працює нижче потенційної пропускної спроможності, а використання альтернативної логістики суттєво збільшує витрати аграріїв.

Представники ЄБРР зазначили, що Банк також розгляне можливості підтримки механізмів, пов’язаних із компенсацією частини логістичних витрат та переміщенням продукції з небезпечних територій.

Окрему увагу сторони приділили розвитку та відновленню систем зрошення. Обговорили можливості залучення фінансування ЄБРР, зокрема пільгових кредитних та інших фінансових інструментів, для реалізації проєктів з відновлення і модернізації іригаційної інфраструктури України.

Також серед питань зустрічі були подальша підтримка команди реформ аграрного сектору RST Agro та розвиток цифрових механізмів верифікації українських сільгоспвиробників.

Крім того, ЄБРР висловили готовність підтримувати Україну на євроінтеграційному шляху. Зокрема, проведення досліджень щодо переходу агровиробників на євростандарти.

Тренди на ринку зернових та олійних з 1 по 7 вересня

В AgroMarket UUB від Української універсальної біржі оновлено підсумки за період з 1 по 7 вересня 2026 року.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на пресреліз Української універсальної біржі.

На ринку кукурудзи спостерігається мінімальна активність на тлі блокування глибоководного експорту та триваючих ударів по портовій інфраструктурі. Пропозиції на далекі періоди поступово зникають, оскільки більшість виробників відмовляється від раннього контрактування в надії на розблокування морської логістики. Водночас на внутрішніх базисах зберігається тиск великих перехідних залишків та перших обкосів на Півдні, що провокує покупців виставляти занижені індикативи перед масовим стартом збиральної кампанії.

Середня внутрішня ціна: 7 256,42 грн/т (-2,25% за 7 днів).

Портові ціни (DAP-Дунай): 177,9 $/т.

На світових біржах грудневий контракт в п’ятницю, 4 вересня, на кукурудзу в Чикаго закріпився на рівні 211,3 $/т, дещо скоригувавшись перед довгими вихідними через фіксацію позицій інвесторами, проте зниження потенціалу врожайності в США та посушлива погода стримали просідання. На біржі Euronext листопадові котирування становили 311,4 $/т.

Внутрішній ринок пшениці перебуває під тиском: значна фізична пропозиція та обмежені експортні канали змушують локальних споживачів купувати зерно виключно під поточні потреби, звільняючи потужності елеваторів під пізні культури. Борошномели не форсують закупівлі через слабкий збут готової продукції. Основний потік ліквідності перемістився на дунайські порти (11,5% протеїн — 8 550–8 650 грн/т СРТ, фураж — біля 8 150 грн/т СРТ) та глибоководну Констанцу ($250+ DAP), де великі агрохолдинги фіксують контракти для забезпечення мінімальної рентабельності.

Середня внутрішня ціна: 2 кл — 6 529,17 грн/т (-4,93%); 3 кл — 6 478,21 грн/т (-1,40%); 4 кл — 5 912,42 грн/т (-5,35%).

Портові ціни (DAP-Дунай): 171,1 $/т.

Зовнішні біржі відреагували різким падінням на зняття військової премії на тлі повідомлень про можливі дипломатичні консультації та зусилля Туреччини щодо відновлення зернового коридору. У Чикаго грудневий ф'ючерс опустився до 269,7 $/т, тоді як на Euronext грудневий контракт зупинився на позначці 289,7 $/т.

У сегменті соняшнику триває стрімке розширення фізичної пропозиції нового врожаю, що змусило заводи знову знизити закупівельні ціни. Робочі заявки заводів спустилися до 19 700–20 000 грн/т СРТ, хоча в портах Дунаю індикативи ще доходили до 21 300–21 600 грн/т. Додатковим фактором тиску є зниження вартості чорноморської соняшникової олії через демпінг виробників із сусідніх ринків, пауза в закупівлях Індією та Туреччиною, а також захисні регуляторні обмеження з боку Молдови й Болгарії.

Середня внутрішня ціна: 20 303,13 грн/т (-0,41%).

Ринок соєвих бобів демонструє відносну стійкість порівняно з іншими олійними культурами. Спостерігається підвищення попиту на експортному напрямку (зокрема активне контрактування на Італію) та стійкий інтерес з боку внутрішніх переробників, що стримує спроби покупців опустити закупівельні ціни. Помірні посівні площі та обмежений первинний наплив сої нового врожаю забезпечують баланс на ринку.

Середня внутрішня ціна: 18 310,10 грн/т (-0,92%).

На біржі в Чикаго соєві ф'ючерси зазнали незначного коригування через передсвяткову фіксацію прибутку фондами, проте черговий продаж USDA 250,6 тис. тонн сої нового врожаю в невідомому напрямку надав підтримку котируванням на тлі погодних ризиків у США.

Українські аграрії намолотили 32,2 млн тонн зернових та зернобобових культур

Станом на 8 вересня аграрії всіх областей обмолотили 6,85 млн га, що становить 59% від прогнозованих площ. Валовий збір зернових та зернобобових культур уже досяг 32,2 млн тонн при середній урожайності 47 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Аграрії практично фінішували із збиранням пшениці та повністю завершили жнива ячменю й гороху.

Загалом у розрізі основних культур:

• пшениці – зібрано 24,91 млн тонн із площі 5,04 млн га (98% від плану) при середній урожайності 49,4 ц/га;
• ячменю – жнива повністю завершено (100% площ, 1,48 млн га), валовий збір становить 6,4 млн тонн при урожайності 43,4 ц/га;
• гороху – збирання повністю завершено (100% площ, 298,2 тис. га), отримано 795,2 тис. тонн при урожайності 26,7 ц/га;
• проса – намолочено 34 тис. тонн обмолочено 14,5 тис. га (35% площ), при урожайності 23,4 ц/га;
• гречки – намолочено 10,9 тис. тонн, обмолочено 7,7 тис. га (16% площ) при урожайності 14,2 ц/га;
• кукурудзи – зібрано перші 43,2 тис. тонн, на 12,1 тис. га при урожайності 35,9 ц/га.

Лідерство за обсягами валового збору зернових утримують аграрії півдня та центральних регіонів:

• Одеська область – загалом зібрано 4,82 млн тонн зерна з площі 1,19 млн га. Основу врожаю регіону склали пшениця – 3,22 млн тонн (зібрано з 773,2 тис. га), ячмінь – 1,31 млн тонн (з 308,7 тис. га) та горох – 284,9 тис. тонн (із 106,9 тис. га);
• Дніпропетровська область – намолочено 2,69 млн тонн зерна із 650,6 тис. га. Зокрема, господарства регіону зібрали пшениці – 2,04 млн тонн (із 462,9 тис. га), ячменю – 574,6 тис. тонн (зі 159,1 тис. га) та гороху – 37 тис. тонн (із 16,2 тис. га);
• Кіровоградська область – валовий збір сягнув 2,42 млн тонн з площі 559 тис. га. У тому числі, пшениці намолочено 1,92 млн тонн (із 426,4 тис. га), ячменю – 412,5 тис. тонн (з 98 тис. га) та гороху – 82 тис. тонн (із 31,3 тис. га).

Найвищою урожайністю відзначилися господарства Хмельниччини (70,8 ц/га), Сумщини (59,7 ц/га) та Вінниччини (59,6 ц/га).

Збір ріпаку завершено (зібрано 3828,6 тис тонн).

Також господарства розпочали збирати пізні олійні культури:

• соняшнику – намолочено 89,3 тис. тонн насіння з перших 56 тис. га (1% від прогнозу) при урожайності 15,9 ц/га;
• сої – зібрано 79,9 тис. тонн на 45,3 тис. га (3% від прогнозу), при урожайності 17,6 ц/га.

Українська кукурудза втрачає ринки: їх активно займає Аргентина

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Про це розповів голова аргентинської палати експортерів та переробників зерна CIARA-CEC Густаво Ідігорас агентству Reuters, пише agroportal.ua.

Він зазначив, що Аргентина – третій за обсягами експортер кукурудзи у світі – завершує збір урожаю 2025/26 року, який становитиме 71,7 млн т, що майже на 20% більше за попередній рекорд.

«Наразі аргентинська кукурудза є дуже конкурентоспроможною як за ціною, так і за обсягами», – заявив Густаво Ідігорас, зазначивши, що звичайні обсяги експорту в серпні – вересні становлять близько 3 млн т.

Експерт пояснив, що головним чинником зростання став попит з боку країн Північної Африки, які зазвичай купували зерно в Україні. Нині представники північноафриканських країн активно налагоджують торгові зв’язки з аргентинськими експортерами.

Дані статистики показують збільшення на 45% постачань кукурудзи до Північної Африки з початку року – до 6,5 млн т. Марокко лідирує за темпами закупівель. Так, імпорт аргентинської кукурудзи що цієї країни збільшився на 133% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становив 1,55 млн т. Далі йдуть Єгипет із зростанням на 48%, до 2,4 млн т, та Алжир – +10%, до 2,4 млн т.

Експерти зазначають, що Україна нині не може експортувати зерно з глибоководних портів через воєнні дії, а з портів Дунаю – через низький рівень води.

«Сьогодні єдиний спосіб, яким Україна може транспортувати свою продукцію – суходол. Ймовірно, вона потрапить до Європи, зокрема до Франції, де спека знищила врожай кукурудзи», – прогнозує аналітик та колишній міністр торгівлі Аргентини Хав’єр Пресіадо Патіньо.

Він зазначив, що закордонні ринки України стали доступними для інших постачальників.