Агровісник від 17 вересня

Осіння посівна: аграрії засіяли понад 170 тисяч га озимих зернових під урожай наступного року

Станом на 16 вересня аграрії вже засіяли 171,6 тис. га озимих на зерно – 3,3% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема:

• озиму пшеницю та тритикале посіяно на 145,3 тис. га – 3,2% від прогнозу;
• озимий ячмінь – на 13 тис. га, або 2,2%;
• озиме жито – на 13,3 тис. га, або 17,3% від прогнозованої площі.

«Посівна озимих – це завжди особливий етап, адже саме зараз ми закладаємо основу майбутнього врожаю. Цьогоріч осінь зустрічає аграріїв непростими викликами: окрім воєнних ризиків та фінансових проблем, у низці регіонів через посушливу погоду відчувається дефіцит ґрунтової вологи. Водночас сільгоспвиробники враховують погодні умови, коригують технологічні рішення та продовжують посівну кампанію, щоб забезпечити оптимальні строки сівби», – зазначає Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Серед лідерів:

• Полтавська область – засіяно 46,1 тис. га озимих зернових культур. З них озимої пшениці та тритикале – 43,7 тис. га, озимого жита – 2,4 тис. га;
• Чернігівська область – засіяно 18,6 тис. га. З них озимої пшениці та тритикале – 13,6 тис. га, озимого жита – 4,5 тис. га, озимого ячменю – 0,5 тис. га;
• Дніпропетровська область – засіяно 14,4 тис. га. З них озимої пшениці та тритикале – 14,3 тис. га, жита – 0,1 тис. га.

Активними темпами триває і сівба озимого ріпаку. Наразі засіяно 837,1 тис. га, що становить 75,7% від прогнозованої площі. Найвищі показники площ демонструють Кіровоградська (100,5 тис. га), Одеська (98,2 тис. га) та Вінницька (75,7 тис. га) області.

Експортне мито на ріпак і сою за сезон сягнуло майже 2,2 млрд грн

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, посилаючись на дані Міністерства аграрної політики та продовольства, пише agroportal.ua.

Він також зазначив, що, згідно з інформацією асоціації «Укроліяпром», переробка насіння ріпаку минулого сезону в Україні зросла у 2,7 раза, а експорт ріпакової олії – у 2,5 раза. Загалом всередині країни перероблено 42% врожаю ріпаку (попереднього сезону цей показник становив 15%), що є абсолютним рекордом. Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази – до $588 млн.

Частка внутрішньої переробки врожаю сої у 2025/26 МР зросла з 39% до 54% – також історичний рекорд переробки. Попри падіння обсягів урожаю соєвих бобів з 6,6 млн т до 4,8 млн т валютна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3%, до $1,02 млрд.

«Порівняно з попереднім маркетинговим роком площі збирання цих культур змінились несуттєво: ріпак +15,7%, соя -3,9%. Сумарно площі під цими культурами зросли з 3,25 млн га до 3,37 млн га. Після введення мита фермери продовжують вважати ці культури рентабельними для себе, прогнози щодо ризику відмови фермерів сіяти ці культури не справдились», – резюмує парламентар.

У держбюджеті-2027 уряд заклав на підтримку агросектору 7,4 млрд грн

Кабінет Міністрів схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік, у якому на підтримку сільгоспвиробників закладено 7,4 млрд грн. Відповідний законопроєкт уряд має подати до Верховної Ради.

Про це йдеться на agravery.com із посиланням на «ПроАгро Груп».

За інформацією Міністерства фінансів, кошти планують спрямувати на фінансову підтримку агровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, грантові програми для АПК, меліорацію та релокацію сільгоспвиробників.

Загалом доходи державного бюджету на 2027 рік заплановані на рівні 5,648 трлн грн, видатки – 7,272 трлн грн. Потреба України у міжнародній фінансовій підтримці наступного року оцінюється у $52,6 млрд.

Найбільшим пріоритетом бюджету залишається сектор безпеки та оборони. На нього передбачено 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП. Водночас уряд планує збільшити фінансування соціальної сфери, освіти, охорони здоров’я, ветеранської політики, підтримки внутрішньо переміщених осіб, регіонів і громад та програм розвитку економіки. 

На підтримку економіки та бізнесу передбачено 96 млрд грн, зокрема 29 млрд грн – на програму «Доступні кредити 5-7-9%» та гарантії Національної установи розвитку. Ще 58,7 млрд грн планують спрямувати на страхування бізнесу від воєнних ризиків та інші інструменти фінансової підтримки.

На публічні інвестиційні проєкти та програми передбачено 116 млрд грн, з яких 76,4 млрд грн мають надійти від міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. На підтримку регіонів і громад заплановано 133,6 млрд грн, а загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році має становити 1,0345 трлн грн.

Серед інших видатків – 540,3 млрд грн на соціальні виплати та заходи Мінсоцполітики, 328,5 млрд грн – на освіту, 292,5 млрд грн – на охорону здоров’я, 20,5 млрд грн – на виплати ветеранам та 83,2 млрд грн – на підтримку ВПО.

Кабмін схвалив проєкт бюджету 15 вересня. Надалі документ має пройти розгляд у Верховній Раді.

Жнива-2026: обмолочено майже 60% площ зернових культур

Станом на 15 вересня господарства обмолотили 6 892 тис. га (59% від запланованих площ). Валовий збір зернових та зернобобових культур досяг 32 373,37 тис. тонн при середній урожайності 47 ц/га. 

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Сільгосптоваровиробники практично завершили збирання основних ранніх культур:

• пшениця – збір завершено, з 5 043 тис. га намолочено 24 926 тис. тонн при середній урожайності 49,4 ц/га;
• ячмінь – збір завершено (100% площ, 1 476,54 тис. га), зібрано 6 405 тис. тонн при урожайності 43,4 ц/га;
• горох – збір завершено, з 299,11 тис. га намолочено 797,53 тис. тонн при урожайності 26,7 ц/га.

Найвищу урожайність демонструють господарства Хмельницької (70,7 ц/га), Сумської (59,7 ц/га) та Вінницької (59,3 ц/га) областей.

У розрізі основних культур серед областей-лідерів:

• Одеська область – зібрано 4 822,2 тис. тонн з 1 190 га (пшениці – 3 223,30 тис. тонн з 773,2 тис. га, урожайність – 41,7 ц/га, ячменя – 1 311,5 тис. тонн з 308,7 тис. га, урожайність – 42,5 ц/га; гороху – 284,9 тис. тонн із 106,9 тис. га, урожайність – 26,7 ц/га);
• Дніпропетровська область – зібрано 2 690 тис. тонн із 650,6 тис. га. (пшениці – 2 040,3 тис. тонн із 462,90 тис. га, урожайність – 44,1 ц/га; ячменя – 574,6 тис. тонн зі 159,10 тис. га, урожайність – 36,1 ц/га; гороху – 37 тис. тонн із 16,2 тис. га, урожайність – 22,8 ц/га);
• Кіровоградська область – зібрано 2 424,2 тис. тонн із 559 тис. га (пшениці – 1 923,8 тис. тонн із 426,40 тис. га, урожайність – 45,1 ц/га; ячменя – 412,5 тис. тонн із 98,00 тис. га, урожайність – 42,1 ц/га; гороху – 82 тис. тонн із 31,30 тис. га, урожайність – 26,2 ц/га).

Також аграрії активно збирають пізні зернові та олійні культури:

• кукурудза – зібрано 167,67 тис. тонн з 35 тис. га (1% від прогнозу) при урожайності 48,2 ц/га;
• соняшник – 526,62 тис. тонн з 275,38 тис. га (5% від прогнозу) при урожайності 19,1 ц/га;
• соя – 325,78 тис. тонн з 167,51 тис. га (11% від прогнозу) при урожайності 19,4 ц/га;
• просо – 51,12 тис. тонн з 20,82 тис. га (51% від прогнозу) при урожайності 24,6 ц/га;
• гречка – 26,46 тис. тонн з 18,24 тис. га (38% від прогнозу) при урожайності 14,5 ц/га.

Малі фермерські господарства зможуть отримати статус критично важливих

З 18 жовтня 2026 року в Україні почнуть діяти нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період. Відповідні зміни затвердило Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом №11 від 2 вересня 2026 року.

Про це пише propozitsiya.com.

Згідно з документом, наявність сільськогосподарських угідь площею від 200 гектарів більше не є єдиною вимогою для відповідності галузевим критеріям. Альтернативною умовою може бути річний дохід підприємства на рівні не менше 20 млн грн. Для виробників, які займаються вирощуванням багаторічних насаджень, встановили окремий поріг – площа таких насаджень має становити від 50 гектарів.

«Таким чином, малі – фермерські господарства, які обробляють менше 200 га, але відповідають іншим установленим вимогам, отримають можливість підтвердити своє важливе значення для аграрної галузі та надалі претендувати на статус критично важливого підприємства», – розповіла консультантка ВАР з питань обліку та оподаткування Леся Панкратова.

Зміни стали результатом системної роботи Всеукраїнської аграрної ради, яка наполягала на необхідності врахування специфіки та фінансових показників малих виробників у механізмах визначення критичності.