Агровісник від 01 жовтня

Осіння посівна: в Україні триває сівба озимих: засіяно майже 1,6 млн гектарів зернових

Станом на 30 вересня аграрії України засіяли озимими зерновими культурами 1 594,5 тис. га – 30,6% від прогнозованої площі.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Найбільше посіяно пшениці та тритикале – 1 424,2 тис. га (31,4% від прогнозу). Ячменем засіяно 124,2 тис. га (20,9%), житом – 46,1 тис. га (60,1%).

Водночас найближче до завершення посівна кампанія ріпаку: 1 018 тис. га, або 92,1% від прогнозу.

За загальними площами посіву озимих зернових культур лідирують такі області:

• Миколаївська – вже засіяно 253,5 тис. га (195,5 тис. га озимою пшеницею та тритикале і 58 тис. га – озимим ячменем);
• Дніпропетровська: посіяно 164,9 тис. га (161,1 тис. га пшениці та тритикале, 3,5 тис. га ячменю та 0,3 тис. га жита);
• Полтавська область має 130,4 тис. га посівів озимих зернових (124,8 тис. га пшениці та тритикале, 0,7 тис. га ячменю та 4,9 тис. га жита).

Попит Європи визначає ціни на український ріпак

Український ринок ріпаку залишається активним завдяки стабільному попиту з боку Європи. Водночас найближчими тижнями ціни можуть перебувати під тиском через корекцію на європейському ринку.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), пише agravery.com.

Значна частина експортних обсягів ріпаку була законтрактована ще у серпні. Після ускладнення роботи глибоководних портів основним напрямком відвантажень став європейський ринок, куди культура постачається переважно залізницею.

«Приблизно 60–70% експорту ріпаку в серпні–жовтні припадатиме на поставки залізничними вагонами. У Європі є попит на український ріпак, тому цей канал залишається важливим для експорту. На жовтень, за наявною інформацією, законтрактовано близько 330 тис. т. Значна частина логістики під ці обсяги також забезпечена контрактами. Тому суттєвих змін у темпах експорту поки не очікується», – зазначають у ПУСК.

На європейській біржі Euronext котирування ріпаку почали знижуватися і протягом найближчих двох тижнів просідання європейських котирувань може позначатися і на внутрішніх цінах в Україні.

«Поточне зниження поки варто розглядати як корекцію. Основний тренд на європейському ринку залишається висхідним. До грудня–січня котирування потенційно можуть рухатися в напрямку 600–620 євро/т, а за сприятливого сценарію – до 640 євро/т. Проте найближчі два тижні ріпак може демонструвати просідання. Відповідно, український ринок також відчуватиме негативний ціновий вплив», – пояснюють аналітики.

На внутрішньому ринку вже зафіксовано зниження індикативних цін на 100–200 грн/т на заводах та на 100–300 грн/т у напрямку дунайських портів. На західному кордоні попит утримується на рівні 460–465 євро/т, однак реалізацію стримує дефіцит вільних вагонів за прийнятною вартістю.

Водночас значні запаси ріпаку в Україні та очікуване зміцнення європейського ринку можуть підтримати ціни наприкінці року.

«Якщо європейські котирування піднімуться до 600–620 євро/т, українські ціни, які в портах перебували біля 490–500 євро/т, теоретично можуть зрости до 510–520 євро/т. Тобто потенціал для руху вгору залишається досить значним. На початок жовтня запаси ріпаку в Україні можуть становити близько 2,6–2,7 млн т. До грудня-січня на ринку може залишатися ще близько 1,5 млн т культури. Попит та інтерес до українського ріпаку зберігатимуться», – вважають у ПУСК.

У ДАР стартує прийом заявок на отримання фінансової підтримки для придбання мінеральних добрив

Подання заявок на отримання бюджетної субсидії для сільгоспвиробників, які придбали комплексні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, розпочинається сьогодні, 1 жовтня 2026 року.

Як повідомляє Міністерство економіки та довкілля України, субсидія надається відповідно до Порядку використання коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року №886, пише agroportal.ua.

Заявки прийматимуться протягом одного місяця – з 1 жовтня до 1 листопада 2026 року. Заявки, подані після завершення цього строку, не розглядатимуться, пояснила пресслужба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). 

Право на отримання коштів мають сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та фізичні особи–підприємці.

Підтримка надається на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік. Розмір субсидії визначається з розрахунку на 1 га оброблюваних угідь, засіяних або засаджених сільськогосподарськими культурами у поточному році, та/або багаторічних насаджень, але не більше ніж за 10 тис. га на одного отримувача.

Розрахунок підтримки здійснюється з урахуванням придбання 7 тонн комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва на 100 га оброблюваних угідь. Розмір підтримки – до 1 тис. грн на 1 га.

«Важливо, що умовам програми відповідають не будь-які комплексні добрива вітчизняного виробництва. Йдеться про добрива, які містять кілька основних елементів живлення, зокрема азот, фосфор, калій, магній, сірку, а також мікроелементи: марганець, бор, молібден, цинк, мідь. Такі добрива мають вироблятися із застосуванням амонійно-фосфатного методу, що базується на реакціях сірчанокислотного розкладання фосфоровмісної сировини з подальшим додаванням аміаку та калію хлористого», – додали у ВАР.

Тому агровиробникам варто заздалегідь перевірити не лише факт придбання добрив, а й їхній склад, походження та метод виробництва. Доцільно отримати від постачальника або виробника підтвердні документи, зокрема паспорт якості, сертифікат якості, технічні умови тощо.

Заявки подаються через особистий електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі. До заявки програмними засобами ДАР додаються:

• документ, що підтверджує придбання комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва для вирощування власної сільськогосподарської продукції, вироблених поточного року: товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, платіжна інструкція;
• документ, що підтверджує метод виробництва та походження комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва, вироблених поточного року: паспорт якості, сертифікат якості, технічні умови тощо;
• довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролювальні органи, чинна на дату подання заявки;
• для юридичних осіб – звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай поточного року за формою №4-сг (річна), а для багаторічних насаджень – звіт про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на останню звітну дату за формою №29-сг (річна);
• для фізичних осіб–підприємців – довідка про підсумки сівби під урожай поточного року та/або довідка в довільній формі про наявні багаторічні насадження за підписом ФОП;
• інформація в довільній формі про всіх пов’язаних осіб із відповідним отримувачем, які протягом бюджетного періоду є отримувачами згідно з цим Порядком.

Мінагрополітики на підставі зведених відомостей, що надійшли від обласних комісій, та з урахуванням наявних бюджетних асигнувань до 25 листопада поточного року здійснює пропорційний розподіл бюджетних коштів щодо кожного отримувача в розрізі структурних підрозділів.

Зібрано 43,05 млн тонн урожаю: найбільший тижневий приріст забезпечив соняшник

Станом на 28 вересня 2026 року в Україні зібрано 10,68 млн га основних сільськогосподарських культур, або 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн тонн, що на 4,06 млн тонн більше, ніж тижнем раніше. За тиждень площа збирання збільшилася майже на 1,25 млн га.

Про це пише propozitsiya.com.

Наприкінці вересня збиральна кампанія суттєво прискорилася насамперед за рахунок соняшнику, сої та кукурудзи. Найбільший тижневий приріст забезпечив соняшник – понад 1,86 млн тонн.

Соняшнику намолочено 3,36 млн тонн із 1,66 млн га, або 31,7% прогнозованих площ. За тиждень збір збільшився на 1,86 млн тонн, а зібрана площа – на 901,1 тис. га. Середня врожайність становить 20,3 ц/га.

Сої зібрано 1,22 млн тонн із 571,4 тис. га, або 35,6% прогнозованих площ. За тиждень намолот зріс на 559,6 тис. тонн, а площа – на 243,8 тис. га. Середня врожайність становить 21,3 ц/га.

Кукурудзи намолочено 789,0 тис. тонн із 153,3 тис. га, або 3,4% прогнозованих площ. За тиждень збір збільшився на 449,2 тис. тонн, а середня врожайність становить 51,5 ц/га.

Гречки зібрано 44,7 тис. тонн із 34,7 тис. га, або 71,4% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 12,9 ц/га.

Проса намолочено 75,4 тис. тонн із 32,8 тис. га, або 80,4% прогнозованих площ, із середньою врожайністю 23,0 ц/га.

Помітно активізувалося і збирання цукрового буряку: накопано 296,5 тис. тонн із 5,8 тис. га. Середня врожайність становить 511,2 ц/га.

За загальним обсягом намолоту зернових лідирують Одеська область – 5,58 млн тонн, Дніпропетровська – 2,76 млн тонн та Миколаївська – 2,65 млн тонн.

«Наприкінці вересня основний приріст урожаю вже формують пізні культури. Соняшник і соя пройшли приблизно третину прогнозованих площ, тоді як збирання кукурудзи лише набирає темпів. У найближчі тижні саме кукурудза матиме дедалі більший вплив на динаміку загального валового збору», – пояснює керівник аналітичного відділу УКАБ.

Україна відправила до Туреччини перше в цьому сезоні судно з соняшником

Перше судно з українським соняшником вирушило до Туреччини на тлі пожвавлення експортної торгівлі олійною.

Про це йшлося під час Smart Monday, який організовує ASAP Agri, пише latifundist.com.

Турецькі імпортери вже законтрактували необхідні обсяги соняшнику на жовтень і наразі шукають партії переважно з поставкою у листопаді–грудні. Загалом імпортери забезпечили свої потреби приблизно на місяць уперед.

Водночас за останній тиждень експортні ціни на соняшник помітно знизилися. Якщо раніше повідомлялося про угоди з поставкою в район Мармурового моря приблизно по 640$/т, то наприкінці минулого тижня з'явилася інформація про продаж уже по 618$/т. Болгарські покупці також знизили цінові пропозиції на 5–8€/т.

Для українських експортерів при цьому залишається невирішеним питання мінімальних експортних цін, які використовують під час митного оформлення. Учасники ринку очікують рішення щодо можливості застосування понижувального коефіцієнта. Інший варіант – нова таблиця цін, яку міністерство має оприлюднити 10 жовтня. Очікується, що вона буде ближчою до поточних ринкових рівнів.

Після прибуття першого судна до Туреччини стане зрозуміліше, як проходитиме оформлення вантажів у турецьких портах. У попередньому сезоні траплялися випадки, коли документи й результати перевірок в українському порту не викликали питань, але після прибуття турецькі органи виявляли проблеми з якістю вантажу.