Агровісник від 22 жовтня

Осіння посівна: озимими зерновими засіяно понад 75% прогнозованих площ

Станом на 21 жовтня українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 3 927,9 тис. га, або 75,4% від прогнозованих площ. За останній тиждень посіви збільшилися на 558,7 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Найбільші площі традиційно припадають на пшеницю та тритикале. Ними засіяно 3 513,4 тис. га, що становить 77,4% від прогнозу. Озимий ячмінь займає 343,8 тис. га (57,9%), жито – 70,7 тис. га (92,1%).

Посіви озимого ріпаку перевищили прогноз: його площа становить 1 120,7 тис. га, або 101,4% від запланованого обсягу.

Найбільші площі озимих зернових засіяли в таких областях:

• Миколаївська – 462 тис. га;
• Дніпропетровська – 399 тис. га;
• Кіровоградська – 348 тис. га.

Україна та Туреччина реалізують Угоду про вільну торгівлю

З 1 жовтня 2026 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою. Вона відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Про це пише propozitsiya.com.

Угода встановлює асиметричний графік запровадження тарифних преференцій. Для українських товарів на турецькому ринку вони почали діяти з 1 жовтня 2026 року, тоді як для турецької продукції в Україні – з 1 січня 2027 року. Таким чином, український бізнес отримує тримісячну перевагу для використання нових умов доступу до ринку Туреччини до початку дії відповідних преференцій для турецького імпорту.

Загалом Туреччина скасовує ввізне мито для 10 337 товарних позицій – близько 95% номенклатури українського експорту. Для частини інших товарів діятимуть тарифні квоти або знижені ставки мита.

Для агропромислового комплексу особливе значення має поступова лібералізація торгівлі. З огляду на високий рівень тарифного захисту окремих сегментів турецького аграрного ринку, де ставки ввізного мита можуть сягати 30–225%, нові умови створюють додаткові можливості для українських виробників і переробників. Водночас конкретні преференції залежать від товарної позиції та передбачених Угодою умов доступу до ринку.

«Угода про вільну торгівлю з Туреччиною – важливий стратегічний крок для українського агросектору, який відкриває нові можливості насамперед для вітчизняної переробки. Скасування турецьких мит на низку видів продукції, зокрема шрот, олійні культури, зернобобові та продукти глибокої переробки, посилює конкурентні позиції українських виробників. Це можливість нарощувати експорт, збільшувати валютні надходження та розвивати виробництво продукції з високою доданою вартістю», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Основні умови доступу української аграрної продукції на ринок Туреччини:

• Безмитний доступ без квот: нульові ставки ввізного мита передбачені для низки товарів, зокрема продукції переробки олійних і зернових культур – шроту, макухи, висівок і кормових концентратів, соєвих бобів, ріпаку, зернобобових (гороху, нуту, сочевиці, квасолі), а також маргарину, крохмалю, глютену, дитячого харчування, кондитерських виробів і племінного матеріалу.
• Пільгові умови для інших товарів: для 1 348 аграрних товарних позицій передбачено безмитні або пільгові тарифні квоти (TRQ), а також часткове зниження базових ставок мита на 20–50%. Це стосується, зокрема, пшеничного борошна, вершкового масла, сирів, сухого молока, яловичини, м’яса птиці, яєць, меду, цукру, томатної пасти та соків.
• Зобов’язання України: у межах Угоди передбачено безмитну тарифну квоту обсягом 50 тис. тонн на рік для експорту до Туреччини насіння соняшнику. За наданою інформацією, квота розподіляється за принципом «хто перший звернувся». Для поставок понад її обсяг зберігається стандартне вивізне мито України у розмірі 10%.

Важливою перевагою Угоди є інтеграція України до системи Пан-Євро-Мед (PEM), яка розширює можливості для розвитку переробки. Українські виробники зможуть використовувати турецьку сировину для виробництва готової продукції та експортувати її до країн ЄС на безмитних умовах за умови дотримання правил походження товарів і підтвердження походження сертифікатом EUR.1. Це створює додаткові стимули для локалізації виробництва в Україні та збільшення частки продукції з високою доданою вартістю.

Туреччина вже є найбільшим імпортером української агропродукції. За даними Держмитслужби, у 2025 році двостороння торгівля аграрними товарами сягнула 2,8 млрд дол. США, а позитивне сальдо України становило 1,6 млрд дол. США.

Минулого року Україна експортувала до Туреччини 7,9 млн тонн агропродукції на суму понад 2,2 млрд дол. США. Це 9,8% загального аграрного експорту України та перше місце серед країн-імпортерів української агропродукції.

Темпи експорту пшениці зростають

Україна у першій половині жовтня 2026 року оформила на експорт 557,6 тис. т пшениці.

Про це повідомляє Spike Brokers, пише agroportal.ua.

Фахівці зазначають, що протягом другого тижня місяця середньодобові темпи митного оформлення зерна зросли приблизно на 15% порівняно з початком жовтня – до 39,9 тис. т з 34,8 тис. т тижнем раніше.

Водночас пожвавлення експортних відвантажень поки не призвело до підвищення портових цінових індексів. 

У структурі експорту за видами транспорту морський транспорт становив 388,01 тис. т (65,9%), залізничний – 169,43 тис. т (28,8%), поромний – 30,04 тис. т (5,1%), автомобільний – 1,18 тис. т (0,2%).

Основними одержувачами пшениці стали:

• Єгипет – 136,92 тис. т (24,6%);
• Алжир – 110,71 тис. т (19,9%);
• Туреччина – 53,82 тис. т (9,7%);
• Іспанія – 52,40 тис. т (9,4%);
• Італія – 48,43 тис. т (8,7%).

Єгипет і Алжир разом сформували 44,4% експорту, підкреслюючи роль північноафриканського попиту, резюмували аналітики.

Жнива 2026: аграрії намолотили понад 35 млн тонн зернових та зернобобових культур та 11,1 млн тонн олійних

Станом на 20 жовтня аграрії зібрали 39,1 млн тонн зернових і зернобобових культур. Обмолочено 7 899,1 тис. га, або 68,1% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 49,5 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Валовий збір олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку – сягнув майже 16 млн тонн.

Аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.

• Пшениця – зібрано 26 171,4 тис. тонн із площі 5 117,9 тис. га. Середня врожайність – 51,1 ц/га.
• Ячмінь – намолочено 6 550,7 тис. тонн із 1 483,1 тис. га за врожайності 44,2 ц/га.
• Горох – зібрано 833,4 тис. тонн із 302,2 тис. га. Середня врожайність – 27,6 ц/га.
• Ріпак озимий та ярий – намолочено 3 896,7 тис. тонн із 1 328,8 тис. га за врожайності 29,3 ц/га.

Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:

• Одеська область – 1 225,6 тис. га, валовий збір зернових – 5 689,2 тис. тонн. Зокрема, зібрано 3 801 тис. тонн пшениці, 1 475,5 тис. тонн ячменю та 303,7 тис. тонн гороху.
• Дніпропетровська область – 725,19 тис. га, валовий збір – 2 886,6 тис. тонн. Зібрано 2 040,3 тис. тонн пшениці, 574,6 тис. тонн ячменю та 37 тис. тонн гороху.
• Миколаївська область – 695,4 тис. га, валовий збір – 2 758,78 тис. тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тис. тонн пшениці, 648,7 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху.

За врожайністю зернових лідирують господарства Хмельницької області – 70,7 ц/га. Високі показники також мають Сумська (68,2 ц/га), Вінницька (62,6 ц/га) та Івано-Франківська (59 ц/га) області.

Триває збирання пізніх культур.

• Соняшник – обмолочено 4 122,7 тис. га, або 79% прогнозованої площі. За врожайності 22 ц/га намолочено 9 076,5 тис. тонн.
• Кукурудза – обмолочено 911,8 тис. га, або 20% прогнозованої площі. За врожайності 58,8 ц/га зібрано 5 362,9 тис. тонн.
• Соя – обмолочено 1 382,5 тис. га, або 86% прогнозованої площі. За врожайності 21,8 ц/га намолочено 3 013,5 тис. тонн.
• Цукрові буряки – викопано 58,2 тис. га, або 34% прогнозованої площі. За врожайності 493 ц/га зібрано 2 869,6 тис. тонн.
• Просо – обмолочено 38,3 тис. га, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23 ц/га намолочено 88,1 тис. тонн.
• Гречка – обмолочено 45,9 тис. га, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 12,5 ц/га зібрано 57,3 тис. тонн.

Чи збільшаться посівні площі під цукровим буряком у 2027 році?

Цьогорічний сезон для бурякоцукрової галузі став одним із найгірших за всю історію незалежності. Проте вже наступного року господарства можуть знову розширити посіви, і причина – не лише в Україні, а й у неврожаї в Європі.

У 2027 році площі під цукровим буряком в Україні можуть зрости на 10–15%, пише superagronom.com із посиланням на учасників ринку.

«У 2027 році ми очікуємо помірне зростання площ під цукровим буряком в Україні на рівні 10–15%», – зазначив регіональний менеджер Betaseed Євгеній Станько. За його словами, багато залежатиме від цін на цукор. Цього року культуру посіяли лише на 162,1 тис. га – на 18,2% менше, ніж у 2025 році. Це найнижчий показник з 1991 року.

Сезон 2026 ускладнили посуха, приморозки під час сівби, пилові бурі та низькі ціни на цукор. «Укрцукор» прогнозує, що виробництво цукру скоротиться приблизно до 1,2 млн т проти 1,72 млн т торік. За розрахунками редакції, це майже на третину менше. Відставання видно і за темпами збирання: станом на 20 жовтня, за даними Мінагрополітики, буряк викопали лише з 34% площ і отримали 2,87 млн т за врожайності 49,3 т/га. Торік на середину жовтня було зібрано 4,72 млн т за врожайності 52,4 т/га.

За оцінкою виконавчої директорки Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, площі зростатимуть помірно, за рахунок озимої пшениці та кукурудзи.

«Збільшення площ відбуватиметься насамперед у регіонах розміщення цукрових заводів», – наголосила вона.

Найбільше буряку нині сіють у Вінницькій області – 44,2 тис. га. Далі йдуть Хмельницька (29,7 тис. га) та Полтавська (26,5 тис. га).

Деякі господарства вже ухвалили рішення. Компанія «Західний Буг» розширить посіви буряку з 15,7 до 18,2 тис. га і водночас скоротить кукурудзу.

«Планово зменшуємо кукурудзу до мінімально необхідного рівня», – пояснив заступник директора компанії Дмитро Кисельов.

Урожайність буряку в господарстві, за його словами, сягає близько 70 т/га.

Додатковий аргумент на користь культури – неврожай у Євросоюзі. Площі цукрового буряку в ЄС цього року скоротилися на 8,4%, до 1,224 млн га. Франція зібрала 25,4 млн т – на 29% менше, ніж торік, і найменше щонайменше з 1980 року. Водночас річна безмитна квота ЄС для українського цукру становить лише 100 тис. т. Тому у 2025/26 маркетинговому році близько 80% із 646 тис. т експорту українського цукру пішло на ринки поза Євросоюзом.