Агровісник від 29 жовтня

Осіння посівна: під урожай 2027 року засіяли 5,35 млн га озимих

В Україні завершується активна фаза осінньої посівної кампанії. Станом на 28 жовтня 2026 року озимими сільськогосподарськими культурами вже засіяно 5 347,9 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, площа посіву озимих зернових культур становить 4 213,2 тис. га, що складає 80,8% від прогнозованих площ.

Основні показники в розрізі культур:

• пшениця та тритикале: засіяно 3 750,7 тис. га (82,6% від прогнозу);
• ячмінь: посіяно 390 тис. га (65,7% від прогнозу);
• жито: 72,5 тис. га (94,5% від прогнозу);
• ріпак: аграрії 23 областей перевищили прогнозні показники, засіявши 1 134,7 тис. га, або 102,7% від плану.

За загальними площами посіву озимих зернових культур у трійку лідерів входять:

• Миколаївська область – загалом засіяно 492 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 393 тис. га; ячмінь – 97 тис. га; жито – 2 тис. га.
• Дніпропетровська область – загалом засіяно 432,6 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 385,2 тис. га; ячмінь – 45,7 тис. га; жито – 1,7 тис. га.
• Кіровоградська область – загалом засіяно 379,9 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 348,4 тис. га; ячмінь – 31,5 тис. га.

Високі темпи робіт також демонструють аграрії Одеської (330 тис. га), Полтавської (278,6 тис. га), Хмельницької (215,2 тис. га) та Черкаської (214,9 тис. га) областей.

Найбільші площі озимого ріпаку засіяно в Одеській (180 тис. га), Вінницькій (125 тис. га), Миколаївській (98 тис. га) областях.

Агробюджет-2027: Висоцький назвав суми на меліорацію, агрострахування та грантові програми

У державному бюджеті на 2027 рік, який 28 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні, на підтримку аграрного сектору передбачено близько 5,5 млрд грн. Серед ключових напрямів фінансування – меліорація, агрострахування, грантові програми для садівництва й тепличного господарства, а також підтримка малих сільгоспвиробників.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, йдеться на agravery.com.

Зокрема, із загального фонду бюджету на підтримку агросектору передбачено 265 млн грн.

«Є 265 млн грн загального фонду. Це перш за все меліорація – близько 200 млн грн – і агрострахування. Ми хочемо далі розвивати страхування. Поки що на нього передбачені невеликі кошти – 60 млн грн. Також близько 650 млн грн передбачено на гранти для садівництва, теплиць та овочесховищ», – зазначив Висоцький.

Одним із найбільших джерел фінансування аграрних програм залишаються кошти міжнародних партнерів. Зокрема, близько 2,5 млрд грн спеціального фонду становитимуть ресурси Європейського Союзу та Світового банку, які планується використовувати для підтримки малих сільгоспвиробників, зокрема.

«У нас основні блоки – це спецфонд, близько 2,5 млрд грн, гроші від Європейського Союзу та Світового банку. Ми знаємо ці програми підтримки малих виробників, у тому числі там кошти і на рукави. Є в нас 1,9 млрд грн спецфонду. Він розділяється: 1,6 млрд грн – потенційні надходження від сплати мита при експорті ріпаку й сої, і 300 млн грн – надходження від здачі в оренду сільськогосподарських земель Державним земельним банком», – пояснив міністр.

Він також повідомив, що після розгляду бюджетних поправок у Верховній Раді обсяги фінансування агросектору залишилися на рівні урядового проєкту. При цьому більшість бюджетних запитів аграрного відомства була врахована ще на етапі його підготовки. 

«Цифри, які ми подавали, залишаються без змін. Ці 5,5 млрд грн на сьогодні. Чи будуть зміни в кінцевій редакції? Зрозуміємо в кінці листопада в межах голосування бюджету», – підсумував Тарас Висоцький.

Жнива 2026: аграрії намолотили понад 35 млн тонн зернових та зернобобових культур та 11,1 млн тонн олійних

Станом на 27 жовтня аграрії зібрали 41,7 млн тонн зернових і зернобобових культур. Обмолочено 8 315,6 тис. га, або 72% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 50,2 ц/га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Валовий збір олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку – сягнув 16,9 млн тонн.

Аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.

• Пшениця – зібрано 26 239,6 тис. тонн із площі 5 120,2 тис. га. Середня врожайність – 51,2 ц/га.
• Ячмінь – намолочено 6 597,9 тис. тонн із 1 483,1 тис. га за врожайності 44,5 ц/га.
• Горох – зібрано 833,6 тис. тонн із 302,2 тис. га. Середня врожайність – 27,6 ц/га.
• Ріпак озимий та ярий – намолочено 3 896,7 тис. тонн із 1 328,8 тис. га за врожайності 29,3 ц/га.

Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:

• Одеська область – 1 256 тис. га, валовий збір зернових – 5 833,2 тис. тонн. Зокрема, зібрано 3 829,1 тис. тонн пшениці, 1 497,1 тис. тонн ячменю та 303,7 тис. тонн гороху.
• Дніпропетровська область – 735,2 тис. га, валовий збір – 2 914,2 тис. тонн. Зібрано 2 040,3 тис. тонн пшениці, 574,6 тис. тонн ячменю та 37 тис. тонн гороху.
• Миколаївська область – 703,2 тис. га, валовий збір – 2 781,8 тис. тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тис. тонн пшениці, 648,7 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху.

За врожайністю зернових лідирують господарства Сумської області – 69,8 ц/га. Високі показники також мають Хмельницька (69 ц/га), Чернівецька (64 ц/га), Вінницька(63 ц/га) та Чернігівська (61,4 ц/га) області.

Триває збирання пізніх культур.

• Соняшник – обмолочено 4 443,9 тис. га, або 85% прогнозованої площі. За врожайності 22,1 ц/га намолочено 9 833,1 тис. тонн.
• Кукурудза – обмолочено 1 325,4 тис. га, або 29% прогнозованої площі. За врожайності 59,5 ц/га зібрано 7 886,1 тис. тонн.
• Соя – обмолочено 1 468,1 тис. га, або 91% прогнозованої площі. За врожайності 21,7 ц/га намолочено 3 180,6 тис. тонн.
• Цукрові буряки – викопано 79,5 тис. га, або 47% прогнозованої площі. За врожайності 493,4 ц/га зібрано 3 923,9 тис. тонн.
• Просо – обмолочено 38,5 тис. га, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23,1 ц/га намолочено 89 тис. тонн.
• Гречка – обмолочено 46,3 тис. га, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 13 ц/га зібрано 60,1 тис. тонн.

Частина врожаю соняшнику в Україні може лишитися незібраною – експерти

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник – наразі в більшості регіонів його вартість становить 14,5–15 тис. грн/т, що суттєво погіршує рентабельність виробництва. Попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого відновлення цін поки немає. 

Про це заявили в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської Аграрної Ради, йдеться на apk-inform.com.

«За поточних цін соняшник не забезпечує аграріям прибутку. У західних і північних регіонах частина врожаю досі залишається в полях. Якщо раніше навіть за погіршення якості насіння його збирання мало економічний сенс, то зараз ситуація інша. Витрати на збирання можуть виявитися невиправданими з огляду на можливу виручку. Тому існує ризик, що значна частина соняшнику так і залишиться незібраною», – зазначають аналітики.

За словами експертів, умовні ціни на соняшник перебувають у межах 14,5–15 тис. грн/т, окремі покупці пропонують 15,2–15,5 тис. грн/т. Дещо краща ситуація у західних областях, де ціни сягають 15,8–16,2 тис. грн/т. Регіональну різницю зумовлюють логістичні умови та очікувані проблеми з урожаєм.

«Були очікування, що падіння цін зупиниться на рівні 15–16 тис. грн/т, однак показники опустилися ще нижче. Навіть скорочення врожаю поки не створює передумов для суттєвого подорожчання. Попит на соняшник залишається обмеженим, а активність покупців і продавців низькою. Найближчими тижнями така ситуація, ймовірно, збережеться», – прогнозують у ПУСК.

За прогнозами, певне відновлення цін можливе наприкінці року. У другій половині листопада соняшник може подорожчати до 16–16,5 тис. грн/т, у грудні – до 17,5–18 тис. грн/т.

«Для аграріїв, які мають можливість зберігати соняшник, продаж у грудні–лютому потенційно може бути вигіднішим, ніж реалізація за нинішніми цінами. Водночас розрахунки поки не показують повернення показників навіть до 20 тис. грн/т. Основним ризиком для ринку соняшнику залишаються воєнні дії, які можуть призвести до подальшого скорочення попиту та зниження закупівельних цін. За сприятливих умов відновлення цін хоча б до 17–17,5 тис. грн/т дозволить частині виробників реалізувати соняшник без збитків або з невеликим прибутком», – підсумовують аналітики.

Світовий ринок добрив демонструє ознаки стабілізації

Світовий ринок добрив наприкінці жовтня перейшов у фазу консолідації після попереднього зростання цін.

Про це свідчить огляд компанії BINFIELD, пише agroportal.ua.

Зазначається, що на ринку азотних добрив, зокрема карбаміду, покупці стали обережнішими через погіршення доступності добрив для аграріїв та очікування нового тендеру в Індії. Попит у Європі та Бразилії залишається стійким, однак темпи закупівель сповільнилися. Водночас збільшення експорту карбаміду з Китаю посилило пропозицію. Геополітичні ризики продовжують впливати на ринкові настрої та логістику.

Сульфат амонію зберігає стабільність на тлі спокійнішої ситуації в азотному сегменті. Китай залишається ключовим постачальником, а Бразилія підтримує імпортний попит. За оцінкою експертів, ринок близький до балансу.

У сегменті фосфорних добрив ситуація неоднорідна. Ціни на діамонійфосфат (DAP) поступово слабшають, тоді як моноамонійфосфат (MAP) демонструє стійкішу динаміку. Комфортні запаси DAP в Індії та Пакистані зменшують потребу в термінових закупівлях, а покупці в Південній Азії продовжують домагатися вигідніших умов. 

«DAP залишається найбільш вразливим до подальшої корекції через слабкий попит і комфортні запаси. MAP виглядає стійкіше, однак загальна динаміка фосфорного сегмента залишається м’якою», – додають аналітики.

Ринок сірки коригується після сильного третього кварталу. Збільшення доступності сировини та стриманість покупців послаблюють тиск на собівартість виробництва фосфатів. Це може створити передумови для подальшого зниження цін.

Калійні добрива поки зберігають відносну стабільність, хоча в короткостроковій перспективі на ринку можливе послаблення цін. Серед чинників тиску – високі запаси в Китаї та стриманий попит. Водночас Індонезія продовжує закупівлі калію хлористого (MOP), а повернення білоруського калію на ринок США розширює пропозицію. Логістичні обмеження в Європі та росії, навпаки, створюють ризики перебоїв із постачанням.

За оцінкою аналітиків, ближче до кінця року ситуація в калійному сегменті може змінитися через переговори Китаю щодо контрактів на 2027 рік і можливі обмеження пропозиції. Водночас високі запаси та поточний рівень попиту поки не створюють достатніх передумов для стійкого подорожчання.