Агровісник від 12 листопада

Сівба озимих в Україні завершується: площі зменшаться майже на 6%

Українські аграрії станом на 10 листопада 2026 року засіяли озимими культурами 5,8 млн га, або 91,8% прогнозованих площ.

Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) із посиланням на дані Міністерства аграрної політики та продовольства.

Зазначається, що за останній тиждень площа посівів збільшилася на 195,9 тис. га. Темпи сівби поступово сповільнюються, однак до виконання прогнозу залишається ще близько 521 тис. га.

«Загалом озимими зерновими засіяно 4,63 млн га, або 88,9% прогнозу. Водночас уже простежується тенденція до скорочення озимого клину: прогнозна площа на цей сезон становить 6,32 млн га, що на 399,3 тис. га, або на 5,9% менше порівняно з попереднім сезоном. Серед основних причин – накопичення нереалізованої продукції, логістичні обмеження, нестача оборотних коштів і зростання виробничих витрат», – пояснюють в УКАБ.

Пшеницею та тритикале засіяно 4,11 млн га, або 90,4% прогнозованих площ. За тиждень площа збільшилася на 152,0 тис. га.

Озимого ячменю посіяно 453,9 тис. га, або 76,4% прогнозу. За тиждень додалося 33,1 тис. га.

Озимого жита засіяно 75,1 тис. га, або 97,9% прогнозованих площ. Сівба цієї культури майже завершена.

Озимого ріпаку посіяно 1,16 млн га, що становить 105,1% початкового прогнозу. За тиждень площа збільшилася ще на 10,0 тис. га.

«З огляду на сповільнення темпів робіт і складну економічну ситуацію фактичні площі озимих можуть виявитися нижчими за початкові прогнози», – підсумував керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка.

На відновлення агросектору України потрібно понад $55 млрд

Потреби аграрного сектору України у відновленні протягом наступного десятиріччя перевищують $55 млрд. Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час заходу на 31-й Конференції ООН зі зміни клімату (COP31) у Туреччині. Він наголосив на необхідності пов’язати впровадження кліматично адаптованих технологій із доступом аграріїв до вигідніших умов фінансування та страхування.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України.

За словами Головні, кліматична стійкість сільського господарства є одним із ключових чинників продовольчої безпеки. Для України це питання набуває особливого значення через вплив повномасштабної війни та необхідність відновлення втраченого виробничого потенціалу.

Модернізацію агросектору, за його словами, потрібно здійснювати на основі сучасних, ресурсоефективних і кліматично стійких технологій.

«Кліматична адаптація має стати економічною перевагою для аграрного виробника. Якщо фермер інвестує у зрошення, захист урожаю, енергоефективність або інші технології, що знижують ризики виробництва, то це має створювати передумови для кращого доступу до фінансування, більш прийнятних кредитних умов та розвитку доступного аграрного страхування», – наголосив Віталій Головня.

За результатами п’ятої спільної оцінки потреб України у відновленні та відбудові (RDNA5), аграрному сектору протягом наступного десятиріччя знадобиться понад $55 млрд.

Водночас агросектор продовжує відігравати важливу роль в економіці та глобальній продовольчій безпеці. У 2025 році експорт української агропродовольчої продукції становив близько $22,5 млрд, або понад 56% загального товарного експорту України.

Серед пріоритетів державної аграрної політики Головня визначив розвиток секторів із високою доданою вартістю. Окремо він наголосив на важливості доступу до фінансових інструментів для малих і середніх сільськогосподарських виробників. Такі господарства часто мають обмежені можливості залучати довгостроковий капітал і покривати збитки від несприятливих погодних явищ.

Для підтримки виробників необхідно поєднувати доступне фінансування, механізми гарантування, аграрне страхування, консультаційний супровід і практичну допомогу у впровадженні кліматично адаптивних технологій.

«Кліматична модернізація сільського господарства також є складовою європейської інтеграції України та переходу до конкурентоспроможного аграрного виробництва, що відповідає європейським підходам до сталості й ефективного використання ресурсів. Інвестиції у стійкість українського аграрного сектору – це водночас інвестиції у продовольчу безпеку України, Європи та світу», – підсумував заступник міністра.

Головня також відзначив роль проєкту PROGRESS у розвитку сталого садівництва, зеленого фінансування та поширенні кліматично адаптивних технологій. Напрацьовані в межах таких ініціатив рішення, за його словами, можуть стати основою для подальшого масштабування відповідних підходів.

Мінагрополітики призупинило рішення про критичність до перегляду галузевих критеріїв

Мінагрополітики поки не може ухвалювати остаточні рішення про визнання агропідприємств критично важливими, а отже, і про бронювання їхніх працівників. Причина – триває перегляд галузевих критеріїв.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, йдеться на kurkul.com.

За його словами, міністерство вже опрацювало заявки, які аграрії подали до змін, ухвалених урядом 23 жовтня. Проте критерії зараз переглядає Координаційний центр з організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, і Мінагрополітики чекає на його рішення.

«Після погодження критеріїв та державної реєстрації відповідного наказу зможемо відновити ухвалення рішень щодо підприємств», – зазначив Тарас Висоцький.

Міністр визнав, що аграрії масово звертаються до міністерства через затримку. Він пообіцяв, що Мінагрополітики докладе зусиль, щоб погодження завершили без додаткових затримок, а також відновить повноцінну роботу телефонної лінії для консультацій підприємств.

«Тримаємо це питання на контролі. Про всі зміни та подальші кроки оперативно інформуватимемо аграріїв», – додав він.

Італія та ФАО підписали угоду про підтримку аграріїв Одещини

Уряд Італії та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України підписали угоду про фінансовий внесок у розмірі 3,5 млн євро для підтримки агровиробників Одеської області. Фінансування дозволить забезпечити господарства зерновими рукавами та надати малим і середнім фермерам ваучери на придбання насіння, добрив та інших виробничих ресурсів.

Про це пише agravery.com.

Документ підписали Посол Італії в Україні Карло Формоза та керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова під час зустрічі з першим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України Денисом Башликом.

«Через пошкодження зерносховищ і перебої в логістиці фермерам потрібні доступні способи зберегти врожай безпосередньо у своїх господарствах. Підтримка Італії допоможе аграріям Одещини зменшити втрати, уникнути вимушеного продажу зерна за невигідною ціною та зберегти ресурси для наступної посівної», – зазначив Денис Башлик.

800 зернових рукавів отримають 250 фермерів, які обробляють від 100 до 3 000 гектарів землі. Це забезпечить біля 200 тис. тонн додаткових потужностей для тимчасового зберігання. Отримувачів уже визначено через Державний аграрний реєстр (ДАР), передачу рукавів заплановано на листопад 2026 року.

«Італія підтримує Україну та її фермерські громади, праця яких залишається життєво важливою для економіки й продовольчої безпеки країни. Наше партнерство з Міністерством та ФАО перетворює ці зобов’язання на практичну допомогу, що відповідає потребам виробників», – зазначив Карло Формоза.

Ваучерну підтримку отримають 1 145 малих і середніх фермерів, які обробляють від 10 до 300 гектарів. Вони зможуть придбати насіння, добрива та інші необхідні сільськогосподарські ресурси. Прийом заявок відбуватиметься через ДАР, а надання ваучерів заплановано до весняної посівної.

«Фермерам потрібні як безпечне місце для зберігання врожаю, так і можливість знову засіяти поля. Підтримка Італії допомагає задовольнити ці взаємопов’язані потреби: зберегти вартість цьогорічного врожаю та підготуватися до наступного сезону», – зазначила Шахноза Мумінова.

Проєкт також передбачає оцінку потреб у зберіганні зерна та пошкоджень відповідної інфраструктури, моніторинг цін і логістики. Ця інформація допоможе Мінагрополітики планувати заходи підтримки агровиробників та обґрунтовувати потреби в додатковій допомозі міжнародних партнерів.

Довідково: Італійський внесок підтримає спільну ініціативу ФАО, Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП), Prosper Global та Товариства Червоного Хреста України, яку реалізують у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Ініціативу вже підтримують Уряд Канади, Європейський Союз, Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Фонд Говарда Г. Баффетта та Державний департамент США.

Урожайність озимої пшениці в Україні різниться між регіонами майже вдвічі

Різниця у врожайності озимої пшениці між окремими регіонами України у сезоні 2026 року становить близько 3,5 т/га.

Найвищий показник у вибірці зафіксовано у Хмельницькій області – 7,57 т/га, тоді як у Дніпропетровській він становить 4,05 т/га.

Про це свідчать результати дослідження Harvest Dashboard від Agrohub, йдеться на agroportal.ua.

Як зазначається, середня врожайність озимої пшениці у вибірці становить 6,2 т/га. Збирання культури завершене: загалом учасники дослідження зібрали 436,7 тис. га.

«Такий розрив у результатах демонструє суттєву регіональну варіативність урожайності навіть у межах одного сезону. Водночас дані відображають результати агровиробників, які беруть участь у дослідженні, і не є офіційною середньою врожайністю відповідних областей», – зазначають у Agrohub.

І додають, що збирання інших ранніх культур у вибірці також завершене. Середня врожайність озимого ріпаку становить 3,4 т/га за зібраної площі 238,9 тис. га. Найвищий показник зафіксований в Івано-Франківській області – 4,08 т/га.

Для озимого ячменю середня врожайність у вибірці становить 6,4 т/га. Загалом зібрано 20,5 тис. га, а найвищий показник зафіксований у Кіровоградській області – 7,85 т/га.

Окрім урожайності, дослідження дає змогу відстежувати темпи збирання та середню вологість урожаю. За підсумками кампанії середня вологість озимої пшениці у вибірці становила 13,1%, озимого ріпаку – 8,2%, озимого ячменю – 13,6%.

«Різниця у врожайності між регіонами добре показує, чому одного середнього показника по області чи країні недостатньо для оцінки ефективності виробництва. На результат впливає комплекс факторів – агрокліматичні умови, технологія вирощування, строки проведення операцій та інші виробничі особливості. Тому для агрокомпаній найбільшу цінність має порівняння зі співставними господарствами. Саме такий бенчмарк дозволяє краще зрозуміти, де різниця в результатах пояснюється зовнішніми умовами, а де може свідчити про потенціал для підвищення виробничої ефективності», – коментує Global Projects Lead в Agrohub Богдан Попович.

Збирання пізніх культур ще триває. Станом на 2 листопада учасники Harvest Dashboard зібрали 98,8% представлених площ сої, або 258,5 тис. га. Середня врожайність культури становить 2,4 т/га.

Соняшнику зібрано 99% представлених площ, або 383,4 тис. га, із середньою врожайністю 2,9 т/га.

Кукурудза наразі перебуває в активній фазі збирання. У вибірці зібрано 40,6% площ, або 315,3 тис. га. Середня врожайність становить 7,1 т/га, а середня вологість – 21,5%.