Пропустити
agrovisnyk_winter_002

Агровісник від 19 листопада

Основні новини аграрного сектору в Україні та світі
agrovisnyk_winter_002

Мінагрополітики України ініціюватиме продовження механізмів пільгового кредитування аграріїв в 2027 році

Станом на 18 листопада агровиробники залучили 144 млрд грн кредитів – на 40 млрд грн більше, ніж за той самий період минулого року, повідомили в Мінагрополітики. Ці дані міністр Тарас Висоцький навів під час онлайн-наради з представниками банків, де обговорювали фінансування аграріїв у 2027 році.

Про це йдеться на agro-business.com.ua.

За державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» цьогоріч залучено близько 50 млрд грн, на 13 млрд більше, ніж торік. Ще близько 30 млрд грн аграрії отримали під державні портфельні гарантії, приріст – приблизно 5 млрд. Виходить, що пільгова програма дала третину всього приросту кредитування.

«Зростання кредитування підтверджує, наскільки важливим для аграрного сектору залишається доступ до фінансових ресурсів. Попри війну, обмежену експортну логістику та додаткові витрати агровиробники продовжують працювати», – зазначив Висоцький.

Міністерство планує ініціювати продовження пільгового кредитування за «5-7-9%» з урахуванням тривалих логістичних обмежень. Окремо очікують 250 млн доларів від Світового банку для аграрного компонента програми – зараз завершуються необхідні процедури.

Представники банків звернули увагу на регуляторні умови. Зокрема, обговорили, як заплановані зміни до вимог щодо капіталу банків вплинуть на можливість фінансувати весняну посівну кампанію. Також банки пропонують продовжити строки дії тимчасових регуляторних механізмів, які діють для кредитування агровиробників.

Висоцький пообіцяв опрацювати пропозиції банків і обговорити їх із Національним банком. За підсумками наради учасники наголосили на потребі координації між міністерством, банками та регулятором, щоб кредити для аграріїв залишалися доступними.

 

Осіння посівна: засіяно понад 90% прогнозованих площ під зерновими культурами

Станом на 18 листопада озимими сільськогосподарськими культурами вже засіяно майже 5,9 млн га. Зокрема, озимими зерновими культурами – 4 724,9 тис. га (90,7 % прогнозованих площ), озимим ріпаком – 1 167,0 тис. га (105,6 %).

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Основні показники в розрізі культур:

  • пшениця та тритикале: засіяно 4 164,0 тис. га (91,7% від прогнозу);
  • ячмінь: посіяно 485,8 тис. га (81,8% від прогнозу);
  • жито: 75,1 тис. га (97,9% від прогнозу).

За загальними площами посіву озимих зернових культур у трійку лідерів входять:

  • Дніпропетровська область – загалом засіяно 521,4 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 452,8 тис. га; ячмінь – 66,9 тис. га; жито – 1,7 тис. га.
  • Миколаївська область – загалом засіяно 507,0 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 401,0 тис. га; ячмінь – 104,0 тис. га; жито – 2 тис. га.
  • Одеська область – загалом засіяно 509,8 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 407,6 тис. га; ячмінь – 102,1 тис. га, жито – 0,1 тис. га.

Високі темпи робіт також демонструють аграрії Кіровоградської – 429,2 тис. га, Полтавської –281,2 тис. га, Вінницької – 267,5 тис. га та Харківської – 255,3 тис. га областей.

Крім того, сільгосптоваровиробниками 23 областей посіяно 1 167,0 тис. га озимого ріпаку. Найбільші площі озимого ріпаку засіяно в Одеській – 209,0 тис. га, Вінницькій – 125,0 тис. га, Миколаївській – 98,0 тис. га, Хмельницькій – 85,7 тис. га та Тернопільській – 79,3 тис. га.

 

У ДАР відновлено подання заявок на критичний статус

17 листопада о 14:00 Державний аграрний реєстр (ДАР) відновив приймання заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства, пише propozitsiya.com.

«Відтепер агропідприємства можуть подавати заявки відповідно до оновлених галузевих критеріїв, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2026 року №157», – уточнили у відомстві.

Згідно з цим наказом підприємство, яке визначається таким, що має важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства має відповідати двом критеріям:

  • підприємство здійснює оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 200 га для провадження сільськогосподарської діяльності або здійснює оброблення угідь багаторічних насаджень на площі не менше 50 га для виробництва продукції плодових, які знаходяться на балансі підприємства, або мати обсяг річного доходу (чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) не менше 20 млн грн за попередній звітний рік;
  • основним видом діяльності підприємства має бути діяльність згідно з кодами класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) станом на 01 жовтня 2026 року відповідно до переліку, зазначеному в наказі;
  • підприємство перебуває у сфері управління Мінагрополітики або управління корпоративними правами держави у статутному капіталі, які здійснює Мінагрополітики.

У міністерстві уточнили, що зазначені критерії оновлено відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2026 року №1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Подання заявок здійснюється згідно з вимогами постанови КМУ від 27 січня 2023 року №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Мінагрополітики рекомендує підприємствам агропромислового комплексу перед поданням заявок ознайомитися з вимогами чинних нормативно-правових актів та перевірити свою відповідність установленим критеріям.

 

Правила оподаткування аграріїв України переглянуть: у Раді готують зміни

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти в другому читанні та в цілому проєкт закону, який передбачає низку податкових новацій для агросектора.

Про це розповів голова комітету Данило Гетманцев, йдеться на agroportal.ua.

Він зазначив, що проєктом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень статті 4 Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD)» (№16036) пропонується зменшення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників.

Зокрема, для аграрного бізнесу плануються такі зміни:

  • Збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Аграрії зможуть тимчасово, протягом 2027-2028 років, не дотримуватися вимоги щодо частки доходу від сільгоспвиробництва, якщо доходи від іншої діяльності не перевищують рівня попереднього року. Це дасть змогу зберегти податковий статус і не втратити його лише через зміну структури доходів в умовах різкого падіння обсягів реалізації.
  • Справедливіше нарахування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Встановлені на період воєнного стану мінімальні суми МПЗ сплачуватимуться пропорційно до кількості місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності або користуванні платника. Це дозволить уникнути подвійного нарахування мінімального розміру МПЗ у випадках, коли протягом року змінювався власник або орендар земельної ділянки.
  • Врахування витрат на суборенду. Передбачено можливість зараховувати витрати на сплату суборендної плати у зменшення МПЗ, якщо земельну ділянку державної власності було передано в суборенду через Державний земельний банк. Це дозволить врахувати фактичні витрати землекористувачів і уникнути додаткового податкового навантаження.
  • Прозорість і зручність оподаткування для орендарів та фізичних осіб – орендодавців. Орендар земельної ділянки зможе звернутися до податкової, щоб уточнити інформацію про помилково нараховані фізичній особі – орендодавцю МПЗ та плату за землю. Це допоможе уникнути невизначеності й помилок у розрахунках, а також спростить взаємодію між орендарями, орендодавцями та податковою службою.

Ще один блок змін у законопроєкті №16036 стосується підтримки тваринництва. Зокрема, передбачено:

  • Продовження податкової підтримки птахівництва до 1 січня 2030 року. Йдеться про пільгу з податку на прибуток для підприємств, які займаються розведенням та вирощуванням свійської птиці (крім курей), перепелів і страусів, виробництвом м’яса відповідної птиці (крім курятини), а також реалізацією власно вирощеної та виробленої продукції.
  • Захист виробників від додаткового податкового навантаження під час боротьби з хворобами тварин. Передбачено ненарахування ПДВ у разі вилучення тварин з метою їх знищення під час ліквідації спалахів хвороб. Запропонована зміна дозволить уникнути такого податкового навантаження.

Також законопроєкт передбачає норми імплементації статті 4 ATAD, зокрема для бізнесу:

  • обмежуються не всі процентні витрати, а лише надмірні (ті, які перевищують процентні доходи);
  • перенесення неврахованих у попередніх періодах надмірних процентних витрат не обмежується строком;
  • окрім 30% EBITDA, дозволено також враховувати невикористані суми ліміту протягом 5 років, навіть тими суб’єктами, у яких були відсутні витрати на запозичення;
  • передбачені так звані de minimis пороги – 500 тис. євро безумовно та до 3 млн євро за наявності кваліфікованих витрат.

Нові правила застосовуватимуться з 1 січня 2028 року і поширюватимуться на всі боргові зобов’язання незалежно від статусу кредитора.

«Важливо, що законопроєкт жодним чином не обмежує право бізнесу на запозичення та водночас унеможливлює накопичення штучних збитків у цілях мінімізації податку на прибуток підприємств», – уточнив нардеп.

Також у законопроєкт №16036 закладена заборона вимагати від платників інформацію та документи, відомості з яких уже містяться в державних інформаційних базах і реєстрах, до яких ДПС має законний доступ.

 

Експорт ріпакової олії з України зріс у 2,2 раза за десять місяців

За січень–жовтень 2026 року Україна експортувала 530,1 тис. тонн ріпакової олії, що в 2,2 рази більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. У грошовому вимірі експорт зріс із 274,1 до 627,1 млн дол. Обсяг поставок за десять місяців поточного року вже перевищив показник усього 2025 року майже на 49%.

Про це повідомляє пресслужба УКАБ, пише agrotimes.ua.

Зростання українського експорту відбувається на тлі напруженої ситуації на світовому паливному ринку. У жовтні Європейська комісія повідомила про обмежену пропозицію дизельного та авіаційного пального через нестабільність світового ринку нафтопродуктів. Хоча фізичного дефіциту пального в ЄС немає, ризики перебоїв із постачанням зберігаються.

Важливим компонентом європейського паливного балансу залишається біодизель. За даними UFOP (Німецька асоціація сприяння вирощуванню олійних і білкових культур), ріпакова олія забезпечувала близько 45% сировинної бази виробництва біодизеля та відновлюваного дизеля в ЄС у 2024 році.

Україна залишається найбільшим зовнішнім постачальником ріпакової олії до Євросоюзу. За даними Єврокомісії, протягом 1 липня – 25 жовтня 2026 року українська продукція забезпечила 81,9% імпорту ріпакової олії до ЄС проти 76,2% за аналогічний період попереднього сезону.

У січні–жовтні 2026 року близько 96% експорту ріпакової олії спрямовувалося до країн ЄС. Найбільшим покупцем стала Польща – 133,4 тис. тонн (чверть загального українського експорту). Далі йдуть Болгарія – 83,5 тис. тонн, Іспанія – 64,5 тис. тонн, Нідерланди – 63,9 тис. тонн та Німеччина – 54,7 тис. тонн. Сукупно ці п’ять країн забезпечили понад 75% українського експорту.

Збільшення поставок олії супроводжується розвитком внутрішньої переробки ріпаку. У 2025/26 МР українські підприємства переробили близько 1,3 млн тонн ріпаку, або 42% валового збору, що стало рекордним показником для галузі.

У 2026 році експорт продуктів переробки зростав значно швидше за експорт сировини. За січень–жовтень Україна експортувала 530,1 тис. тонн ріпакової олії проти 246,4 тис. тонн роком раніше (+115,1%). Для порівняння, експорт насіння ріпаку за цей самий період збільшився на 20,4% – із 1,36 до 1,64 млн тонн. Зростанню експорту також сприяло збільшення валового збору ріпаку у 2026 році приблизно на 20% порівняно з попереднім роком.

«Подальша динаміка експорту залежатиме від стабільної роботи переробних підприємств, забезпеченості сировиною та ситуації на європейському ринку біопалива. Додатковим ризиком залишаються російські атаки та перебої з електропостачанням, через які в листопаді низка великих олійноекстракційних підприємств повідомили про призупинення роботи. Тривалі простої можуть обмежити можливості подальшого нарощування переробки», – прогнозує керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка.

Ціни на овочеву продукцію «борщового набору» (грн за кг)

  Ринок "Столичний" Ринок "Шувар" Ринок "Нежданный"
Капуста білокачанна 15,50 28,00 n/a
Цибуля ріпчаста 16,00 16,00 n/a
Буряк столовий 12,50 16,50 n/a
Морква 13,50 16,50 n/a
Картопля 12,50 14,00 n/a
Get in