Зігмунд Лампка, директор ФГ «ЛАМПКА АГРО»
Що привело Зігмунда Лампку, який народився і виріс в селі в сім’ї німецького фермера, в Україну?
Зігмунд Лампка, з 8 років вже катався на тракторі і взагалі завжди був близький до сільського господарства. Пропрацювавши 15 років на заводі Opel він прочитав статтю про Україну, зацікавився нашою країною, і після того як зав’язались серйозні бізнес-контакти потрапив на Хмельниччину, де вирішив залишитись надовго.
Як розвивалось господарство «Лампка Агро»? Яка культура улюблена у Зігмунда Лампки? Які ризики ведення сільського господарства в Україні та яким наш герой бачить розвиток агросектору?
Свою роботу в Україні пан Лампка розпочинав у 2004 році в господарстві загальною площею 500 га. Господарство знаходиться в с. Великі Зозулинці, що в Красилівському районі Хмельницької області. Його підприємство постійно розвивалось, а разом з ним росла і площа господарства, тому станом на сьогоднішній день земельний банк ФГ «Лампка Агро» становить більше 10 000 га. Основні культури в господарстві - це озима пшениця, озимий ріпак, кукурудза, соя, цукровий буряк, горох, мак, олійний гарбуз. Є насіннєві посіви сої, пшениці та гороху, а також є дві нішеві культури, які вирощуються чітко під контракт. В майбутньому плануються посіви і нуту, і квасолі в різних формах.
«Озима пшениця – класика для німецького фермера..»
Пан Лампка каже, що любить всі культури, які сіє, але все-таки певні переваги він надає озимій пшениці: «Класика для німецького фермера – це озима пшениця, я особисто цю культуру дуже люблю. По-перше, це дуже вдячна культура: вона дасть хороший врожай в нормальний вологий рік і вона може дати нормальний врожай і в сухий рік, якщо правильно постаратись, просто треба дещо змінити підхід. За допомогою правильних рішень ми можемо досягнути хорошої врожайності навіть в складний рік».
«Люди, які не роблять помилок не можуть вчитись чомусь новому, вони не готові щось міняти…»
Різні господарі люблять різні етапи сільськогосподарських робіт. Одні люблять посівну, інші – навпаки, люблять період збору врожаю, в який можна достойно оцінити виконану протягом року роботу та кінцевий результат. Наш герой не отримує особливого задоволення від етапу жнив, особливо, якщо іде період збирання цукрового буряку в непросту осінь, коли поле може виглядати, як «танковий полігон». Найбільше він любить посівну і період після посівної, коли можна спостерігати ріст рослини та зміни в полях помітні щотижня, іноді навіть щодня. Саме в цей час можна проаналізувати результати власної роботи: що було зроблено вірно, де були допущені певні помилки. Попередньо можна зробити прогноз щодо майбутнього врожаю, що є особливо приємно. «Професія фермера в Німеччині вважається найбільш відповідальною і зрозумілою, після лікаря. До лікаря приходить хвора людина, він дає їй рекомендації щодо лікування і швидко видно чи не видно результат – у нас схоже: дуже в короткий проміжок часу видно результат, рік відробив – бачиш результат, наступний рік – в тебе є новий шанс. Люди, які не роблять помилок не можуть вчитись чомусь новому, вони не готові щось міняти».
Як кожен хлопчик в Німеччині, пан Лампка з дитинства цікавився футболом. Багато років він навіть займався цим видом спорту професійно. «Це командна гра, ти не залежиш від однієї людини, а залежиш від всієї команди. Я люблю не лише грати, а і дивитись футбол, особливо коли грає збірна України чи Німеччини. Сільське господарство – це командна гра, якщо в тебе немає хорошої команди, то гру краще і не починати взагалі».
«Без такого препарату як Голтікс, я вважаю, взагалі захист цукрового буряку є фактично неможливим…»
З компанією ADAMA Зігмунд Лампка співпрацює вже протягом досить тривалого часу. «Я знайомий компанією ADAMA вже давно, ще до ребрендингу. Але з 2014 року, зі зміною назви, до Вас прийшли також і нові прогресивні підходи, нові продукти, нові діючі речовини. Я думаю, що від цього моменту компанія стала значно цікавіша і прогресивніша. На сьогоднішній день продукти компанії ADAMA є основою захисту цукрового буряку та сої, без такого препарату як Голтікс, я вважаю, взагалі захист цукрового буряку є фактично неможливим. Є ряд хороших препаратів, якими я користуюсь, оскільки вони ефективні та м’які. Тим більше ми почали спільний проект з вирощування сої, є багато цікавих проектів у нас з ADAMA і я думаю, що будуть і нові».
Також маю великий досвід співпраці з вами по розрахункам с/г продукцією за ЗЗР ADAMA . У 2015 році я став першим клієнтом вашого відділу по роботі з с/г продукцією, тоді я закривав заборгованість ріпаком. В сезоні 2016 працював по програмі «Жнива» (розрахувався пшеницею і отримав премію до ринкової ціни). В минулому році ми працювали по форварду, тобто ми уклали експортний контракт по кукурудзі, де я чітко приймав рішення, в який момент ми фіксуємо ціну. Був проміжок часу (з 1 лютого до 31 липня ), коли ти слідкуєш , що відбувається з ціною і маєш можливість зафіксувати першу гарантовану ціну, а пізніше є можливість перегляду ціни. Компанія ADAMA фіксує цю ціну в контрактах і відповідно ти проводиш розрахунки з усіма постачальниками. Це дуже комфортно!
Є зручний додаток ADAMA Fin, яким я користуюсь мінімум 2 рази на тиждень і відслідковую найкращу ціну, можу прийняти рішення, коли найкраще законтрактуватись.
«Ми маємо кожен рік розраховувати, що наступний рік буде сухим, глобальне потепління – це те, на що ми не можемо мати вплив…»
Зігмунд Лампка говорить про те, що є певні моменти та фактори, на які, на жаль, виробничники ніяк не можуть вплинути. В першу чергу він говорить про ризики, які пов’язані з особливостями клімату та погодних умов.
«Ми також маємо думати про те, що ми живемо в кліматично нестабільний період, що може бути якась страшна посуха чи ураган, а нам при цьому потрібно сплатити орендну плату, сплатити податки, виплатити заробітну плату співробітникам. При хорошій ціні на нашу продукцію ми можемо якось це компенсувати, а як буде далі?»
Пан Зігмунд відзначає, що держава має дуже серйозний вплив на виробників сільськогосподарської продукції в Україні. Він говорить про те, що наша держава пройшла дуже тривалий шлях розвитку, і це стосується сільського господарства також.
«Той шлях, який пройшла Україна дуже важкий, але він дуже правильний: на початку 90х майже половина всіх земель стояла в бур’янах і не оброблялась, зараз ми можемо проїхати від Львова і до Луганська і побачити, що фактично вся земля обробляється. Я думаю, що в Україні, яка є аграрною державою, роль держави дуже важлива. На сьогоднішній день сільське господарство вже досягнуло 70-80% свого максимального росту. У нас ще є куди рости: у нас хороші умови, прекрасна земля – природній ресурс, ми маємо непогані погодні умови, ми маємо кожен рік розраховувати, що наступний рік буде сухим, глобальне потепління – це те, на що ми не можемо мати вплив. Також є фактор держави, яка вирішує в яких рамках ми працюємо або повинні працювати».
«Ми маємо думати про сільське господарство не короткостроково!».
На даний момент наш герой бачить 2 проблемні питання, які стосуються сфери впливу державного регулювання: ринок землі та ПДВ. В, в той же час умови повернення ПДВ є непрозорими, що іноді дозволяє розвиватись одним та суттєво обтяжує фінансове становище інших сільгосп виробників.
«Ринок землі на сьогоднішній день закритий, ми маємо обмежені можливості розвитку, оскільки ми не маємо такого доступу до грошових ресурсів, як це мають наші колеги в Німеччині, Франції, Польщі. Коли мене питають, яка перевага в веденні бізнесу в Україні та Німеччині? Я завжди кажу, що умови різні, ми тут маємо свої переваги і свої недоліки. Якщо в Німеччині ми маємо хорошу інфраструктуру, хороший сервіс, хорошу ціну, то ми тут не маємо хороших доріг, сервіс теж не на тому рівні, що хотілось би. Так, у нас тут низька орендна плата за землю, але у с/г виробника нема своєї землі, тому немає ніякої впевненості в завтрашньому дні, ми не знаємо, що буде завтра. Ми повинні думати про сільське господарство не короткостроково - це моя думка. Ринок землі в будь-якому випадку має бути. Звичайно, мають бути певні обмеження. Закон має бути прийнятий по-розумному, люди, які приймають ці рішення повинні розуміти, що це не просто земля, а що це частина країни. Хотілось би щоб всі могли працювати на рівних умовах. Розвиваються маленькі фермери, одноосібники, які не платять великих податків, які плачу я та інші великі господарства, холдинги. Але не може бути такого, що держава одному видає ПДВ з експортних операцій, а іншому ні! Або що один має платити податки, які пов’язані з землею, а інші – ні!»
«Ми маємо розуміти, де ми працюємо і чим ми займаємось...»
Пан Лампка відзначає, що сільське господарства грає ключову роль у Хмельницькій області, і це не лише фінансова роль, а працевлаштування великої кількості людей. Тому розвиток села є особливо важливим.
«На сьогоднішній день від сільського господарства багато чого залежить. В Хмельницькій області, я Вам гарантую, що 35-40% всіх робочих місць залежить від сільського господарства: це фірми, представництва, ADAMA в тому числі, експортери, цукрові заводи, логістичні компанії, дистриб’ютори, трейдери, елеватори, молокозаводи, переробні заводи та ін. – це цілий штат людей, які задіяні в сільському господарстві. Потрібно щоб село далі розвивалось. Ми не маємо піти шляхом Аргентини чи Бразилії. Я там був, там люди, які працюють з землею живуть в містах, бо там сіл практично немає. Людина їде на свої господарство як на роботу, це не правильно. Ми маємо розуміти, де ми працюємо і чим ми займаємось...»
У пана Лампки двоє синів, обидва цікавляться сільським господарством та навчаються в Німеччині на відповідних напрямках. В майбутньому Зігмунд Лампка сподівається, що його сини продовжать його справу: «Однозначно я хотів би в певний момент передати управління своїм господарством синам. Я буду радий, якщо вони підуть цим шляхом. Я думаю, що тут землі вистачить на них обох, аби вони з тим справились».