igor_shainoga

Шайного Ігор, директор ФГ «АГРООСНОВА»

«Хто займається бізнесом – того життя змушує вчитись…»
igor_shainoga

Розкажіть, будь ласка, як почався Ваш досвід роботи в сільському господарстві?

В 1974 році, мій батько працював головним агрономом колгоспу і одного разу запросив мене, тоді ще підлітка, зробити апробацію посівів. Ми сіли з ним разом у бричку, поїхали відбирати зразки озимого ячменю та пшениці. Відібрали снопи і тато розповів мені про кожну культуру та сорт. Отак почався мій агрономічний досвід. На наступний рік батько вже довіряв мені самому відбирати зразки. І вже в 1979, коли я приймав рішення, на кого йти вчитись, то я зразу сказав: «Тато, я хочу іти вчитись на агронома!». Через 5 років я закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, повернувся до батька в колгосп, де працював 2 роки. Далі я пішов на посаду інспектора по якості сільськогосподарської продукції і вже через рік мене призначили головним агрономом по овочівництву. Це була дуже відповідальна посада, але життя змушує вчитись! Не можна сказати, що я чогось один раз навчився і далі буду з цим іти все життя, ні! Потрібно постійно вчитись. І я знаю, що те, чого мене навчив тато, в університеті, життя, що нема досконалості, має бути постійний розвиток, постійний прогрес. Якщо ти хочеш бути на крок попереду, щоб спілкуватись на рівні зі спеціалістами – мусиш мати знання. Не можна ставити межу для себе, оскільки тоді зупиниться розвиток. В 2004 році сталась така ситуація, що була можливість взяти 34 га землі і я вирішив займатись цим. З того часу ми почали розвивати своє підприємство. Син підростав, у нас на той час був вже трактор, а він завжди тяжів до техніки, і от Назар закінчує школу, коли я його спитав, куди підеш навчатись, то він відповів: «Тато, ну куди, звичайно, на агрономію! Є своя земля, свій трактор…!». Зараз працює агрономом в великій компанії, тому думаю, що буде мені заміною. З 2016 року я займаюсь лише власним господарством. Ми дійшли до того рівня, що я маю вже певні здобутки, крім того багато беру інформації з семінарів, навчань, які проводять компанії-виробники ЗЗР, техніки, технологій. Такі заходи дають багато для розвитку. Якщо в мене є можливість, то я завжди їду і вчусь!

Розкажіть про Ваше господарство. Який його основний профіль? Які культури є ключовими?

У нас 148 га ріллі. Кожного року ми сіємо 15-16 га цукрових буряків, 15 га кормових бобів, до 20 га гороху, а також озиму пшеницю та ярий ячмінь. Тобто у нас 30% землі іде під хороші попередники і 70% під зернові культури. Переходити на іншу сівозміну ми не хочемо технологічно. Працює один механізатор, бухгалтер, комірник і керівник підприємства. Ми використовуємо безплужний обробіток грунту, стараємось максимально зберегти вологу, а також не руйнувати структуру грунту, яка створена кореневою системою попередників (в першу чергу такими культурами як боби, горох та цукрові буряки). Особливо в таких умовах, які складаються в останні роки, коли постійно є ризик засухи, ми зобов’язані досконало працювати з грунтом. Якщо материнська основа, грунт, здоровий, то він є родючим. Якщо неправильно працювати з грунтом, то потім важко працювати з рослиною.

Яка Ваша улюблена культура? Який етап роботи Вам найбільше подобається?

Кормові боби. Я кращої культури не знаю, бо вона найкраще формує структуру грунту, вона залишає після себе рештки, особливо солому, яка розкладається і утворює багато вуглекислоти, яка сприяє покращенню родючості грунту. Тому я іншу культуру, яка найбільше формує азоту, найбільше покращує родючість грунту та є одним з найкращих попередників я не знаю. Це є найкраща культура в наших умовах.

Чим Ви займаєтесь крім сільського господарства? Які у Вас інтереси? Хоббі?

Для мене хоббі – це будівництво. Коли я приходжу і можу взяти в руки молоток, працювати з бетоном, з розчином, з пилкою, то це для мене є відпочинок. Це відпочинок, розряд для організму. Люблю самостійно проводити всякі роботи дома біля хати. Коли я беру інструмент в руки – це для мене відпочинок і задоволення. В зимовий період намагаюсь подорожувати: був в Тайланді, Єгипті, Індії, на Шрі-Ланці, в багатьох країнах був. У нас є компанія, нас 12-14 чоловік і ми взимку разом любимо подорожувати. Весною, літом чи осінню – це нереально, та і взагалі абсурдно якось відпочивати в такий період для бізнесу, коли іде активний сільськогосподарський період, а я його не бачу.

Як ставиться Ваша сім’я до Вашої роботи? Чи допомагає Вам хтось з сім’ї в роботі?

Дружина дуже добре ставиться, вона в мене медик, дочка - медик. Дочка пішла по маминих стопах, син – по моїм. Всі один одного розуміють і підтримують, повна ідилія. Хоча вони медики, але вони разом з нами, завжди допомагають.

Коли я задаю питання Вашим колегам стосовно того чи хочуть вони, щоб діти пішли по їхнім стопам, то думки розділяються: одні виступають за, а інші кажуть, що не бажають своїм дітям такої пекельної праці. Яка Ваша думка з цього приводу?

Мене мій батько не змушував вчитись на агронома, він мене зацікавив і потім це рішення було прийнято мною абсолютно свідомо. Тому, якщо я дитині нічого не нав’язував, він сам полюбив трактор і комбайн, і тому сам захотів займатись сільським господарством, то що тут поганого? Дітям ні в якому разі неможна нічого нав’язувати. Якщо мій син сказав, що він не хоче, то я б йому ніколи нічого не сказав. Він пішов в Дубляни в сільськогосподарський інститут тому, що він захотів сам. Якщо ти займаєшся тим, що ти любиш – то ти отримуєш задоволення. Рівень матеріального достатку дуже відносний, з собою ти нічого не можеш забрати.

Часто трапляються у Вас стресові ситуації на роботі? Як Ви з ними справляєтесь?

Як такого стресу – в мене немає. Я дуже вдячний Богу, що в мене всі працівники дуже хороші. В мене є прекрасний бухгалтер, 60% розуму керівника залежить від бухгалтерії. В мене є надійний помічник, він виступає організатором всіх господарських процесів, я повністю можу на нього покластись. Механізатор у нас один, він якісно робить свою роботу. Тому стресів, як таких, в мене немає (стукає по дереву). Нюанси всякі: технологічні, дощ, град – бувають. А так щоб в мене різко були якісь суттєві проблеми, то такого не буває.

Який у Вас досвід співпраці з ADAMA?

Колись ще років більше 5 тому я спробував на цукровому буряку препарат Тореро™. Я побачив, що це якісний продукт і почав більше використовувати препаратів Вашої компанії. Зараз використовую продукти Містраль™, Бента™, Ламдекс™ та багато інших. Препарати «Адама Україна» - якісні та мають конкурентну ціну, а це найголовніше. Продуктами цікаво працювати, а крім того вони дійсно світового рівня. Вони не поступаються за якістю аналогічним продуктам, а, наприклад, Кальма™ – навіть явно вища за якістю всіх інших регуляторів росту, я в цьому переконаний на 100%: вона надзвичайно швидко засвоюється, вона прекрасно лягає на листок, має найкращу формуляцію і працює ідеально.

Оскільки Ви працювали багато в державних органах, то цікаво буде дізнатись, яка на Вашу думку має бути роль держави у сільському господарстві? Чи є потреба в допомозі з боку держави чи потрібно просто, щоб вона Вам не заважала?

В державі, в якій природні умови створені для сільського господарства і в якій розвинуті ринкові відносини (ринок відкритий, ціна формується конкурентно), то роль держави, мені здається, має бути спостережною, в першу чергу. Не можна допускати монополію великих підприємств, держава має в той процес втручатись. Я вважаю, що держава не має давати дозволу на утворення великих латифундій, вона має вводити певні обмеження, регулювати цей процес для того, щоб на ринку було більше підприємств, які формують ринкову ціну, а не декілька гігантів диктуватимуть ціну, невигідну для держави. Утворення великих сільськогосподарських підприємств для держави невигідне, тому вона має регулювати ці питання. Чи необхідні дотації? З точки зору дрібніших господарств, які тільки стають на ноги - дотації потрібні, їм потрібно допомагати, щоб вони могли бути конкурентними, середнім – не потрібні, великим – категорично не потрібно давати дотації! Завдяки тиску великих підприємств часто пропадають малі підприємства, а разом з ними пропадають робочі місця, пропадають надходження до бюджету, пропадають речі, які тримають суспільство – пропадає дуже багато речей, за рахунок яких взагалі існує держава! Держава стає бідною на інтелект, культуру, розуміння суспільства. Для великих підприємств важливий лише бізнес!

Яке Ваше ставлення до земельної реформи та можливого відкриття ринку землі?

Не можна обмежувати людину у праві розпоряджатись своєю власністю, це незаконно. Держава має лише контролювати, щоб вся земля не була сконцентрована в одних руках. А так всі люди, які мають землю, мають право нею розпоряджатись на свій розсуд. Держава має контролювати процеси: щоб було конкурентна ціна, щоб продаж був прозорий і щоб земля не була сконцентрована в одних руках, ринок має бути ринком.

Щоб Ви порадили фермеру-початківцю? Які б, можливо, Ви порадили б зробити перші 5 кроків?

Основні поради може дати життя. Якщо людина хоче цим займатись, переймати трудовий досвід, займатись бізнесом, і вона має до того хист – то їй багато чого вдасться. Людина повинна сама зрозуміти, що має вчитись, вдосконалюватись і рухатись завжди вперед – це основне. А решту технологічних порад чи чогось такого важко так дати, такого немає. Це має бути усвідомлена праця людини, яка іде в бізнес.