Агровісник від 23 листопада

Лещенко: Кукурудза – запорука енергетичної незалежності України

У 2021 року Україна вийде на врожай у 40 мільйонів тонн кукурудзи. Таких показників у нашій державі не було за всю історію країни. Ця культура забезпечить для нашої держави енергонезалежність.

Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише agravery.com.

«Наступний етап аграрної політики – це глибока переробка ключової культури нашої країни. Це буде свій газ, своє паливо і свої якісні корми: і крохмаль, і глюкоза, й амінокислоти, і десятки інших позицій, які забезпечать Україні додану вартість на десятки мільярдів доларів. І це більше, ніж ми маємо сьогодні», – зазначив Роман Лещенко.

За його словами, стратегія Мінагрополітики полягає у тому, що переробка буде звільнена від великої кількості податків. Вона отримає пільгові умови в режимі інвестиційних нянь. І в наступні роки ті, хто переробляють, будуть отримувати найбільшу підтримку від держави.

«Сировинний цикл у 100 млн вдалося досягти в цьому році. Далі завдання – максимально створювати додану вартість», – підкреслив міністр.

Як акцентував очільник Мінагрополітики, політика його відомства у 2022 році буде сконцентрована на обробці, на тваринництві і розширенні державної підтримки з точки зору прозорих компенсаційних механізмів.

Поточного сезону переробка ріпаку може стати рекордною

У липні-вересні 2021/22 МР в Україні було перероблено 383,3 тис. тонн ріпаку, що на 58% вище за показник в аналогічний період попереднього сезону, а також стало рекордним обсягом для звітного періоду.

Про це повідомляє АПК Інформ, пише пише agronews.ua.

Зростання переробки поточного сезону обумовлено декількома факторами, основні з яких – це підвищений попит і привабливі ціни на ріпакову олію в світі.

Ціни попиту на ріпакову олію на українському експортному ринку з початку 2021/22 МР перебували практично весь час на рекордному для сегменту рівні на всіх базисах постачання і станом на початок листопада досягли максимальних 1430-1450 дол./т DAP.

При цьому, сезон переробки для ріпаку практично завершено – за підсумками 3 місяців перероблено близько 89% олійної від нашого прогнозу на маркетинговий рік.

Переробка насіння ріпаку за підсумками сезону-2021/22, згідно з нашими оцінками, може досягти рекордних для сегменту 431,5 тис. тонн (+37% до 2020/21 МР). Відзначимо, що попередній максимум у переробці олійної було зафіксовано в 2019/20 МР, який становив близько 394 тис. тонн.

Китай імпортуватиме український горох

Для українського гороху вже у 2022 році може відкритися ринок Китаю.

Про це повідомила президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко, передає AgroPolit, пише agro-business.com.ua.

Вона повідомила, що Україна серед найбільших лідерів експорту зернобобових культур. Наприклад, у 2020 році Китай імпортував 2,9 млн т гороху, що на 6% більше, ніж за аналогічний період 2019 року. Також Україна збільшила посівні площі під соєю цього року, і понад 50 компаній акредитовані саме на постачання зернобобових, сої до КНР.

«Тож я впевнена, що Китай та Україна мають великі можливості для спільного розвитку і для нарощування обсягів зернобобових культур. В цьому ключі хочу сказати: ми дуже сподіваємося, що в 2022 році відкриємо ринок Китаю для доступу на нього українського гороху. З української сторони і з китайської сторони ми вже пройшли дуже багато процедур. Зараз перебуваємо на фінальній стадії», – повідомила експерт.

У 2021/22 МР з України планують експортувати понад 60 млн тонн зерна

Україна продовжує нарощувати експорт зерна на зовнішні ринки. Зокрема, у 2021/22 маркетинговому році Україна має намір експортувати понад 60 млн тонн зерна. Серйозним викликом в цьому питанні є забезпечення пропускної здатності морських портів.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України, пише agravery.com.

«Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п’ять років їх потужність збільшилася – з 49,3 млн тонн у 2016 році до 81,5 млн тонн у 2021 році. Сектор морських перевезень діє без затримок, в той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення. В цьому контексті стратегія українського уряду направлена на розвиток інфраструктури, щоб зацікавити інвесторів цією галуззю», – розповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України – торговий представник України.

За його словами, зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо.

«Впровадження нових технологій сприятиме стійкості ланцюгів постачання і логістики, підвищенню прозорості та доступності даних, оптимізації витрат на експлуатацію та обслуговування, відповідності вимогам з декарбонізації», – додає заступник міністра.

Крім того, в контексті ефективного використання нових можливостей Україна здійснює низку заходів в рамках Угоди із СОТ про спрощення процедур торгівлі. Йдеться про запровадження механізму «Єдиного вікна» для міжнародної торгівлі, інституту АЕО – Авторизованого економічного оператору, режиму спільного транзиту.

«Завершення процесу імплементації угоди забезпечить спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, шляхом переведення взаємодії бізнесу з митними та контролюючими органами в новий формат. Це дозволить забезпечити входження України до переліку топ країн з найбільш безпечними та комфортними умовами ведення бізнесу», – підсумував Тарас Качка.