Агровісник від 30 серпня

Бобові стали трендом посівної під час воєнного стану

Війна в Україні внесла корективи у сівозміни фермерів. Під час воєнного стану аграрії все частіше додавали у сівозміну бобові культури. Як правило, вибір падав на горох – ця скоростигла культура дає змогу отримати врожай за відносно невеликих витрат на добрива, насіння та засоби захисту рослин.

Про це повідомляють в УкрАгроКонсалте, пише agravery.com.

Також бобові виступають джерелом рослинного білка, що є привабливим з огляду продовольчої безпеки. Тож чимало українських фермерів збільшили посіви бобових, або ж посіяли їх вперше. На жаль, частина агровиробників не змогли посіяти горох через окупацію. В результаті в Україні було посіяно 124 тис. га гороху, посівні площі культури склали 50% до минулорічних показників через війну.

На відміну від гороху, збільшити площі нуту могли лише ті фермери, які мали відповідний запас насіння. Посівні площі нуту складають близько 5,3 тис. га. Через брак насіння в Україні посіяли обмаль сочевиці, близько тисячі гектарів. Щодо квасолі, її також посіяли дуже мало – близько 40 тис. га.

Зацікавленість до українських бобових зростає на тлі проблем з їх вирощуванням у Канаді. Виробники в Західній Канаді сподіваються оговтатися від руйнівної посухи 2021 року, коли врожайність гороху та сочевиці впала на 44%, а нуту – на 42%, що є рекордним за останнє десятиріччя. В результаті Канада скоротила посівні площі бобових на 4-32% в залежності від культури.

Україна буде повністю забезпечена картоплею, – НААН

Цьогоріч Україна буде забезпечена картоплею. Її вартість буде прийнятною й не буде рости.

Таку думку, коментуючи цьогорічний урожай, висловив директор Інституту картоплярства Національної академії наук України Микола Фурдига, передає УНН, пише agro-business.com.ua.

«Потрібно враховувати фактор, що картоплі посадили десь на 30% менше, ніж минулоріч, але багато людей виїхали, що відобразиться на потребах. Кліматичні умови склалися так, що на початку вегетації була мала кількість опадів, і картопля зав'язала менше бульб, але коли пішли дощі, то вони стали більшими», – розповів фахівець НААН.

Микола Фурдига зазначив, що в Сумській, Харківській, Чернігівській областях та частині Київщини із запізненням посадили картоплю, тому що проводили розмінування.

«Україна буде забезпечена картоплею цілком та повністю. Ціна будуть прийнятні і не ростимуть. Я думаю, що в межах 7-8 грн будуть оптові ціни в період заготівлі», – сказав науковець.

Окрім того, за словами Миколи Фурдиги, через здорожчання валюти буде економічно не вигідно завозити картоплю в Україну.

«Не думаю, що буде велика навала імпортної картоплі в Україні, тому що тут її достатньо виростили. Урожай буде не найкращий, як у минулих роках, але достатній, щоб задовольнити потреби людей. А ще, у таких країнах як Франція, Німеччина, Нідерланди через брак вологи врожаї не будуть великі, і як наслідок ціна там підскочить. Через здорожчання логістики і недостатньої кількості картоплі її буде невигідно імпортувати до нас», – зауважив експерт.

Затримка відшкодування ПДВ при експорті гальмує інвестиції в агросектор України

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» закликає владу України якнайшвидше вирішити питання нормального адміністрування податку на додану вартість та відновлення відшкодування ПДВ для підтримки інвестицій у розвиток агросектора.

Про це повідомила пресслужба УКАБ, пише agronews.ua.

«Відшкодування ПДВ в Україні при експорті фактично досі не працює, що безпосередньо має негативний вплив на ціни агропродукції, доходи аграріїв і інвестиції у виробництво та логістику. Наразі, враховуючи період, коли Система електронного адміністрування ПДВ не працювала, аграрії очікують на відшкодування за лютий-червень 2022 р., тобто за цілих 5 місяців», – зазначають експерти.

Водночас ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо.

В результаті держава створює бар’єри для інвестицій і створення нових робочих місць, адже з оплачених коштів формується ПДВ кредит, який мав би враховуватися при розрахунку ПДВ і відшкодування.

«Наслідком невідшкодування ПДВ є відсутність значної частини обігових коштів, на які могли розраховувати агровиробники. Наприклад, аграрії зараз могли б закупити зерновози, необхідні для перевезення на експорт збіжжя. З кожного авто потрібно сплатити поверх 20% ПДВ, який мав би йти в розрахунок ПДВ кредиту. Як результат, на кожні 10 авто можна було б докуповувати ще 2 авто за рахунок відшкодування ПДВ. Водночас кожне додаткове авто це 1-2 нові робочі місця для водіїв, сплачені податки із заробітної плати, додаткові валютні надходження та плюс до ВВП. Проте цього не відбувається через невідшкодування ПДВ», – пояснив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв іще погіршиться, вважають в УКАБ.

Особливо з огляду на те, що зараз триває сезон збирання врожаю поточного року, який незабаром сільгоспвиробники також почнуть відправляти на експорт.

«Це все в результаті може призвести до того, що реальний аграрний ПДВ буде продаватись на ринку з дисконтом, знову почнеться «нетиповий експорт» і, так, заявки на відшкодування зменшаться, але й надходження ПДВ до державного бюджету суттєво впадуть», – резюмується в повідомленні.

Жнива-2022: аграрії України розпочали збирання соняшнику та гречки

Станом на 25 серпня українські аграрії намолотили 25,3 млн тонн зерна. Всього збирання зернових та зернобобових культур здійснили на площі 6,6 млн га (59%) за врожайності 38,4 ц/га. Також в Україні стартували жнива гречки та соняшнику.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Станом на звітну дату у розрізі культур зібрано:

• пшениці обмолочено 4,6 млн га (98%), намолочено 18,8 млн тонн (врожайність – 40,8 ц/га)4;

• ячменю обмолочено 1,6 млн га (99%), намолочено 5,5 млн тонн (врожайність – 34,6 ц/га);

• гороху обмолочено 108,8 тис. га (98%), намолочено 246,1 тис. тонн (врожайність – 22,6 ц/га);

• гречки обмолочено 1,6 тис. га (1%), намолочено 2,0 тис. тонн (врожайність – 13,2 ц/га);

• проса обмолочено 4,1 тис. га (9%), намолочено 9,1 тис. тонн (врожайність – 21,9 ц/га).

Збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6,6 млн га (59%) при врожайності 38,4 ц/га.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 62,3 ц/га. У трійку лідерів з намолоту зерна в понад 2 млн тонн увійшли: Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Одещина.

Крім того, збирання соняшника проведено на площі 23,5 тис. га, (1%) намолочено 18,8 тис. тонн насіння при врожайності 8,0 ц/га.

Ріпаку зібрали на площі 1 млн 85 тис. га, (99%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,4 ц/га.

Повідомляється, що аграрії Вінниччини, Закарпаття, Кіровоградщини, Миколаївщини, Полтавщини, Сумщини, Хмельниччини, Буковини та Чернігівщини завершили збирання культур ранньої групи.