Агровісник від 23 травня

В Україні ціна на оренду вагона-зерновоза впаде до історичного мінімуму

Зменшення обсягу врожаю зернових, надлишок вагонів-зерновозів та переміщення значної частини зернової вантажної бази «Укрзалізниці» на приватний автотранспорт зумовлять суттєве зниження вартості оренди вагонів-зерновозів у 2023 році.

Такий прогноз озвучив експерт логістики, член Комітету з логістики ЄБА Юрій Щуклін, пише agro-business.com.ua, із посиланням на АПК-Інформ.

Експерт зазначає, що вирішальним чинником запобігання ажіотажному попиту на вагони з одночасним зменшенням їх пропозиції стане зміна структури агровиробництва й переорієнтація аграрної логістики на інші напрями та транспортні засоби.

«Як я і попереджав ще на початку року, рекордні доходи 2022 року від оренди вагонів-зерновозів обернуться для вагоновласників втратою джерела цих доходів у 2023 році. І найбільше постраждає від цього "Укрзалізниця". Адже її аграрна вантажна база перейшла на автотранспорт і немає передумов її повернення, оскільки власники автомобілів-зерновозів прагнутимуть амортизувати свої витрати. Незалежно від того, які залишаться сухопутні або морські коридори для експорту, зерна все одно буде менше. А вагонів для перевезення майбутнього врожаю – на 9-10 тисяч більше, ніж треба. Я впевнений, що ціна добової оренди вагона-зерновоза до кінця 2023 р. буде мінімальною за всю історію і становитиме в межах 500 грн. Це буде важкий рік для вагоновласників», – констатує Юрій Щуклін.

Також експерт акцентує, що втрата власної аграрної вантажної бази спонукатиме «Укрзалізницю» змінювати ціноутворення та структуру послуг. Водночас профіцит вагонів стимулюватиме приватні вагонні парки укладати з аграріями довгострокові взаємні зобов’язання, коли власник зерна гарантує наявність вантажу, а вагоновласник – наявність рухомого складу за фіксованою вартістю на певний період.

«Це убезпечить аграріїв від наслідків можливого збільшення фінансового навантаження на приватні вагонні парки з боку "Укрзалізниці"», – вважає експерт.

В Україні ще зберігається 10 млн тонн перехідних залишків агропродукції, – Денис Марчук

Перед Україною стоїть завдання експортувати запаси старого врожаю за строк пролонгації Стамбульської угоди, до 18 липня. Експорт через західні кордони наразі є недостатнім. До того ж «Шляхи солідарності» на практиці також діють із суттєвими обмеженнями, розповів заступник голови ВАР Денис Марчук.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ВАР.

«В останні місяці посилена увага була прикута до заяв рф щодо припинення дії зернового коридору через 60 днів після стамбульських перемовин. Але Стамбульська угода буде діяти до 18 липня, тобто 120 днів, попри заяви рф. Україна і партнери – ООН та Туреччина – наполягали, що в момент дії угоди неможливо змінювати домовленості. Проте зерновий коридор працює з обмеженнями на вхід і вихід кораблів Чорним морем. рф погодилася пускати судна «зернової ініціативи» лише до двох портів – Одеси та Чорноморську, заборонивши рух портом «Південний». Також буде дозволено вихід турецьким суднам з Миколаєва, які перебували там з минулого року, інші комерційні кораблі не матимуть змоги заходити в порт Миколаєва».

Україна має 10 млн тонн перехідних залишків агропродукції, а потенціал збору нового врожаю зернових становить близько 44 млн тонн зернових, з яких 30 млн тонн – експортний потенціал, тому Україні важливо мати змогу експортувати як Чорним морем, так і західними кордонами.

«Квітень став найгіршим по експорту українського зерна, лише 65 кораблів вийшли з Одеси. Ми не припиняємо перемовини щодо дії «Шляхів солідарності», не зважаючи на певні обмеження: ріпак, пшениця, соняшник, кукурудза не можуть експортуватися до Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Румунії. Відповідна постанова діє до 5 червня, але сусідні країни вже заявляють про подальше обмеження до кінця 2023 року. На жаль, бачимо і штучні гальмування транзиту української агропродукції, зокрема на кордонах із Польщею», – наголосив Денис Марчук.

За його словами, втрати українських виробників від обмежень ЄС вже сягнули 200 млн євро.

«Економічної складової в заборонах на імпорт зерна до ЄС не так багато, вирішальними є політичні причини, зокрема наближення виборів у Польщі. Саме ця країна стала ініціатором заборон на імпорт українських товарів. Наразі на території Польщі активно ведуться розслідування щодо імпорту українського зерна, вже є факти, що доводять – засилля української агропродукції не було. Польські компанії закуповували технічну пшеницю в Україні. В подальшому це зерно перероблялося на борошно, що зменшило закупівлі у польських фермерів. Тож Польщі слід навести лад всередині країни. З позитивного – ЄС минулого тижня проголосувала за режим торгівлі для України без мит та квот. Сподіваємося, що вдасться відновити повноцінний рух агропродукції західними кордонами», – додав Денис Марчук.

В Україні та США стартував благодійний проект FARMERHOOD для допомоги українським фермерам

Довгостроковий проект FARMERHOOD спрямований на допомогу українським фермерам, які зазнали наслідків через війну на територіях України і наразі потребують всебічної підтримки для забезпечення базової діяльності своїх фермерських господарств, утримання мінімальної робочої сили, відновлення об'єктів господарювання та власних осель. FARMERHOOD ґрунтується на принципах фермерського братерства – спільного покликання, духу єднання, товариськості та взаємодопомоги.

Міжнародні та національні лідери об’єдналися в програмі FARMERHOOD, щоб підтримати сільське господарство в Україні й у такий спосіб не допустити продовольчої кризи у світі.

Про це йдеться на agravery.com.

Проект FARMERHOOD було створено для українських фермерів і за підтримки співзасновників, таких як український благодійний фонд «ДАР», міжнародний благодійний фонд Alight, компанії Syngenta, Feodal, EarthDaily Agro та Kernel Trade, а також низки партнерів, зокрема Growex, Agrilab, OKKO, Epicenter, Baker Tilly, Youcontrol, агенції Arriba!, Zeep.

У фокусі проекту – підтримка українських сільгоспвиробників із банком землі до 500 га, розташованих у регіонах, які постраждали від війни. На початковому етапі система реєстрації та донацій доступна українським агровиробникам та кооперативам і фермерським організаціям США. Більше інформації можна дізнатись тут: https://farmerhood.org/

Інеса Кравченко, голова розвитку бізнесу EMEA компанії EarthDaily Agro, зазначає: «Ми не могли просто спостерігати за тим, як руйнуються українські господарства, в які фермери вкладали все своє життя, і як псується найбагатша у світі земля, що годує більше ніж 400 млн людей щороку. Це амбітна ініціатива, яка викликана сильним почуттям солідарності у фермерській спільноті не тільки в Україні та США, а й у всьому світі».

FARMERHOOD пропонує надійну платформу для донацій українським фермерам за п'ятьма напрямами:

1. Насіння та засоби захисту рослин.
2. Послуги точного землеробства для підвищення ефективності використання обмежених ресурсів.
3. Паливні талони для проведення польових робіт.
4. Ваучери на будівельні матеріали для ремонту сільськогосподарських об'єктів.
5. Кошти на розрахунковий рахунок для часткового покриття зарплат сільськогосподарських працівників, сплати паїв та інших сільськогосподарських потреб.

Постачання якісних товарно-матеріальних цінностей та сервісів за обраними фермером напрямами підтримки буде здійснюватися партнерами з постачання – відомими та найбільш поширеними у сегменті компаніями OKKO, Growex, Epicentr, Agrilab.

Посівна-2023: в Україні вже посіяно 4,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур

За минулий тиждень, станом на 19 травня, українські аграрії засіяли 1 млн 105,6 тис. га зернових та зернобобових культур, з яких 1 млн га кукурудзи. У лідерах Полтавщина – 155,1 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Всього наразі вже посіяно 4 млн 693 тис. га зернових та зернобобових культур, зокрема:

• ярої пшениці – 256,9 тис. га;
• ярого ячменю – 759,6 тис. га;
• гороху – 132,7 тис. га;
• вівса – 143,1 тис. га;
• кукурудзи – 3 млн 266 тис. га;
• гречки – 43,3 тис. га;
• проса – 24,7 тис. га;
• інших зернових та зернобобових – 66,6 тис. га.

Сівба цукрових буряків завершується, наразі її проведено на площі 207,4 тис. га.

Соняшник засіяли на площі 3 965,9 тис. га. У лідерах за минулий тиждень сільгосптоваровиробники Кіровоградщини – 215 тис. га.

Сівбу сої проведено на площі 1 260,9 тис. га, найбільше за останні сім днів на Житомирщині – 77,3 тис. га.

Дослідники розробили штучну руку для збору ожини

Вчені-дослідники з Арканзасу і Джорджії (США) показали, що ніжну і свіжу ожину, яку зазвичай збирають вручну для збереження якості та структури плодів, тепер можуть збирати й спеціалізовані роботи.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.

Для цих цілей американські вчені розробили розумну роботизовану руку з м’яким захопленням. Першим кроком у процесі цього проекту було визначення сили, необхідної для збору ожини вручну з найменшим пошкодженням плодів.

Щоб з’ясувати, яке зусилля потрібне для того, щоб зірвати ожину і заподіяти їй якнайменше шкоди, проектна група розробила силіконові манжети для пальців із біометричними датчиками, які вимірювали силу, яку людина докладала до своєї руки, щоб захопити та зібрати ожину.

За допомогою датчика сили, який людина носила прямо на руці, дослідник Маєрс зібрав понад 2000 ягід ожини у комерційних виробників в Арканзасі, на фермах Sta-N-Step Farm і Neal Family Farm.

Дані показали, що найбільшу силу прикладав великий палець, за яким слідував середній, вказівний і безіменний пальці. Ожину оцінювали після 21 дня зберігання в холодильнику за температури 35 градусів за Фаренгейтом.

Дослідники порівняли якість ожини з датчиком сили й без нього, і результати показали, що розумна рукавичка для пальців не впливає на якість ягід. Дослідження також засвідчило, що для збирання ожини необхідно всього три придатки замість чотирьох.

Другий етап дослідження був проведений співробітниками Ченом і Гундерманом під час їхньої роботи в Університеті Арканзасу, де було розроблено профільне м’яке роботизоване захоплення з трьома зубцями, яке приводили в рух сухожилля руки, з використанням товстої гітарної струни як сухожилля.

Сили, докладені для захоплення, стабілізації та збирання ожини за допомогою захвату, не викликали надмірного пошкодження після зберігання в холодильнику протягом 21 дня.